Єдиний унікальний № 371/154/26
Номер провадження № 3/371/101/26
"09" березня 2026 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління державної податкової служби у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,
у вчинені правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
встановив:
23.01.2026 о 12-40 год, при проведенні фактичної перевірки в м. Миронівка по вул. Перемоги, 29а, в магазині, виявлено порушення порядку проведення готівкових розрахунків, а саме: не застосування РРО при продажу товару та не видано відповідного розрахункового документа, чим порушено п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), чим своїми діями вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності у відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності правопорушника, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 155-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен перевірити правильність складання протоколу та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом №132/10-36-07-08 про адміністративне правопорушення від 23.01.2026, Актом фактичної перевірки від 23.01.2026, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 23.01.2026.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, зі змістом якого він був ознайомлений та надав письмові пояснення на окремому аркуші, з яких вбачається, що він ( ОСОБА_1 ) не провів через ПРРО 10 000 грн готівки бо то була предоплата, чек не видав, бо він не знав, що це треба робити.
Вказані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, вважаю, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повністю та об'єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 доведена, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення порядку проведення розрахунків.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
При вирішенні питання про відповідальність ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, і вважає, що відносно нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 155-1, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч. 1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.О. Кириленко