Єдиний унікальний № 371/346/26
Номер провадження № 2-а/371/25/26
про залишення позовної заяви без руху
"09" березня 2026 р. м. Миронівка
Суддя Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У березні 2026 року позивач звернулася до Миронівського районного суду Київської області із позовом до Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Просила скасувати постанову серії ЕГА №1975199 від 16.02.2026, якою її було визнано винною за правопорушення передбачене ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400, 00 гривень.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.
Згідно положень ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Положеннями ч.ч. 4, 7 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Умовами статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений ДСТУ 4163-2020, відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Натомість, додані до позову копії документів, не завірені позивачем.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеному, позивач не в повній мірі дотримався викладених вимог, а саме позовна заява не містить ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно зі ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом України «Про судовий збір» регулюються питання розміру судового збору, порядку його сплати та звільнення від сплати, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справі про адміністративні правопорушення до суду відбувається у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, отже застосуванню підлягають приписи КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відповідно до статей 3,5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності має бути сплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665, 60 грн. та надати докази, які підтверджують сплату судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
Отже, в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно:
- привести у відповідність до положень п. 5 ч. 2 ст. 160 КАС України позовної заяви;
- долучити до позовної заяви належним чином завірені копії письмових доказів (завірені згідно норм ДСТУ 4163:2020);
- сплатити судовий збір.
Сплата витрат за розгляд справи проводиться за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Миронівська міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA738999980313171206000010748, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Документ, що підтверджує сплату судового збору, подається до Миронівського районного суду Київської області в оригіналі.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленими статтями 160,161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160,161,169 КАС України, суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Кириленко