Справа № 296/1948/20
1-і/296/105/26
Іменем України
10 березня 2026 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України.
Ухвалою суду від 01.10.2024 року обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання, якого з місця затримання доставити до суду для вирішення питання про обрання відносно нього міри запобіжного заходу.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу в виді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб, до 28 березня 2025 року (включно). В подальшому, вказаний запобіжний захід судом неодноразово було продовжено, востаннє - ухвалою суду від 21 січня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 було продовжено міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою без права внесення застави строком на 60 діб, до 21 березня 2026 року (включно).
10.03.2026 року розгляд справи по суті було продовжено, але не завершено, у зв'язку з необхідністю допиту в суді потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..
У судовому засіданні прокурор заявила клопотання змінити запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою його проживання: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронних засобів контролю строком на 60 діб. Просила покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні, передбачені у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки: прибувати до суду або прокурора за викликом; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому останній проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Сторона обвинувачення вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю є достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не приведе до виконання процесуальних обов'язків обвинуваченого та не зможе забезпечити недопущення існуючих ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора.
Розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розглядузобов'язанийрозглянутипитаннядоцільностіпродовженнязапобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Положенням статті 178 КПК України закріплено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст. 176, 177 КПК України, законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, згідно з п.1, п.3, п.5 ч.1, ч.2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
За п.2, п.4 та п.5 ст.178 цього Кодексу суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 на даний час обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, останній ухилявся від явки до суду, що має наслідком затягування розгляду вказаного провадження більше 4 років, раніше судимий, неодружений, не працевлаштований, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати обвинуваченого від вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений систематично не з'являвся до суду, про наявність в нього даного кримінального провадження, яке слухається в суді по суті був обізнаний, долею справи не цікавився та про причини своєї неявки суд не повідомляв. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01.10.2024 року обвинувачений був оголошений в розшук.
Судом також враховується, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
Також на даний час в провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває інше кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , що свідчить про можливість його негативної поведінки у суспільстві в подальшому.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
При цьому, суд переконаний, що даний запобіжний захід, як і тримання під вартою, забезпечить належну поведінку обвинуваченого та ризики передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 177, 178 КПК України,
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , міру запобіжного заходу з тримання під вартою - на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю, строком до 08 травня 2026 року включно.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
В порядку ч.1 ст.181, п.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого обов'язки:
1) прибувати до суду або прокурора за викликом;
2) не відлучатися за межі населеного пункту, в якому останній проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Копії ухвали направити начальнику Житомирської УВП №8 та начальнику Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області для організації виконання, вручити учасникам кримінального провадження для відома.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1