Справа № 278/4843/25
09 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області Головуючого судді Буткевича М.І., за участі секретаря судового засідання Беляєвої А.М., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить надати йому додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, яке складається з: квартири АДРЕСА_1 , що належала його мамі ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а спадкоємцем був його батько, ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
07 липня 2025 року позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадкового майна та видачу свідоцтва про спадщину за законом, проте йому було відмовлено у вчиненні дій по тій причині, що останній пропустив шестимісячний строк для подання заяви для прийняття спадщини до органів нотаріату.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну позивач не звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом шестимісячний строк із заявою
про прийняття спадщини за законом, так як думав, що в будь-який час зможе звернутися до нотаріуса та отримати свідоцтво про право на спадщину. Позивач вважає, що пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини до органів нотаріату з поважної причини, тому і звернувся до суду.
Ухвалою суду від 25.09.2025 р. відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання (а.с. 11).
20.11.2025 р. ухвалою суду було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 20).
В судовому засіданні позивач підтримав поданий ним позов у повному обсязі та просила його задовольнити. Пояснив, що спочатку жив біля батьків, допомагав їм, обробляв землю, підтримував. На запитання суду, чому пропустив 6-тимісячний строк звернення до нотаріуса, відповів, що звертався до нотаріуса, коли ще й місяця не пройшло після смерті батька, але в нотаріальній конторі сказали не поспішати, мотивуючи військовим станом. При чому жодних доказів щодо звернення відповідача до нотаріуса суду не надав. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. При вирішенні спору покладається на розсуд суду.
Дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 ), виданого Виконавчим комітетом Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області 08.04.2022 р. з актовим записом № 16 (а.с. 7).
07.07.2025 р. позивач звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С.Л. для оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_1 , однак отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із пропуском 6-тимісячного строку прийняття спадщини (а.с. 8).
Правовідносини, що склались між сторонами в даній справі, врегульовані наступними положеннями норм матеріального закону.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України). Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1 ст. 1272 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Однак відповідачем не було надано жодних доказів, які могли б свідчити про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (абз.6 п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року).
Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне. На переконання суду, причини пропуску позивачем встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є поважними, а отже відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.І.Буткевич