Справа № 278/762/26
10 березня 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Буткевича М.І., за участі секретаря судового засідання - Беляєвої А.М., представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, подане представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду на території України таким, що не підлягає примусовому виконанню,
Представник заявника звернувся до суду із клопотанням про визнання в Україні рішення Окружного суду штату Айова, округ Полк від 01.05.1999 року, ухвалене у справі № 59316 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладеного 10.10.1981 року Житомирським відділом ДРАЦС з актовим записом № 1812.
В обґрунтування поданого клопотання представник заявника вказав, що 10.10.1981 року між заявником та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Житомирським відділом ДРАЦС за актовим записом № 1812.
Від шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
01.05.1999 року Окружний суд штату Айова, округ Полк (Polk County District, Iowa, USA) у справі № 59316 ухвалив рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Про існування зазначеного рішення заявник дізнався 31.07.2025 року з електронного листа від сина ОСОБА_4 .
Слід зазначити, що не знаючи про рішення Окружного суду штату Айова, округ Полк, ОСОБА_1 у 2007 році звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом про розірвання вищезгаданого шлюбу. Так, рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 21.06.2007 року шлюб було розірвано.
Заявник мотивує подане клопотання тим, що рішення Окружного суду штату Айова, округ Полк не підлягає примусовому виконанню на території України в частині факту розірвання шлюбу, однак потребує визнання судом України з метою належного відображення правового статусу сторін та подальшого внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, а також захисту прав особистої приватної власності на нерухоме майно, набутого заявником у 2004 році, оскільки не врахування цієї обставини обмежує і порушує його права як власника майна.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято до розгляду заявлене клопотання (а.с. 18).
В судовому засіданні представник заявника пояснив, що його довіритель у 2007 році на підставі рішення Корольовського районного суду міста Житомира розлучився зі своєю дружиною. У 2025 році йому стало відомо, що його дружина розлучилася з ним ще у 1999 році, коли виїхала до США. Згідно цього рішення суду штату Айова жодних претензій до нього не має. Представник заявника просить задовольнити подане ним клопотання у повному обсязі та зобов'язати органи ДРАЦС внести відповідні відомості.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
11.05.1999 року за заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_7 суддею п'ятого судового округу штату Айова винесено рішення по справі № 59316, яким розірвано шлюб між сторонами. Вказане рішення набрало законної сили та не оскаржувалось в апеляційному порядку. Також термін для подання такої заяви вийшов (а.с. 8 заворот).
Відповідно до ст. 471 ЦПК України, рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Між Україною та Сполученими Штатами Америки (США) міжнародні договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах не укладалися, а тому визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності.
Відповідно до частини другої статті 462 ЦПК України у разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Вказана норма викладена і в ст. 11 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Таким чином, принцип взаємності полягає в тому, що держава, що дотримуеться цього принципу, надає на своїй території аналогічні права і бере на себе аналогічні зобов'язання.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів У кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Порядок подання клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, передбачений статтею 472 ЦПК України.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 472 ЦПК України, клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464-466 цього Кодексу для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою.
Відповідно до п.6 ст. 473 ЦПК України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню.
Враховуючи те, що будь-яких недоліків щодо форми та змісту клопотання судом не виявлено, підстав для відмови у задоволенні клопотання про визнання в Україні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, не встановлено, тому, таке клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 81, 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст. 471 - 473 ЦПК України, суд, -
Клопотання, подане представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про визнання рішення іноземного суду на території України таким, що не підлягає примусовому виконанню - задовольнити.
Визнати на території України рішення Окружного суду штату Айова, округ Полк від 01.05.1999 року, ухвалене у справі № 59316 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладеного 10.10.1981 року Житомирським відділом ДРАЦС з актовим записом № 1812.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.І. Буткевич