Справа № 165/1445/20 Провадження № 1-кп/165/26/26 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10 березня 2026 року м.Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську, кримінальне провадження №12020030050000425 від 03 травня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 в окреме провадження, розшук останнього та зупинення кримінального провадження щодо ОСОБА_7 , оскільки останній тривалий час не з'являється без поважних причин до суду, за інформацією командира ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_7 був зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , після виписки з лікарні за порушення режиму (самовільно залишив лікувальний заклад), 06 січня 2026 року не з'явивася до району зосередження підрозділу поблизу н.п. Чугуїв Чугуївського району Харківської області і триває службове розслідуваня за даним фактом. Зважаючи на вищевикладене вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 ухиляється як від військової служби, так і від суду. Просить врахувати, що відповідно до норм КПК України, зупинення провадження можливе лише у разі перебування обвинуваченого на військовій службі за призовом по мобілізації, а обвинувачений перебуває на військовій службі за контрактом.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити у заявленому прокурором клопотанні, зазначили, що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, а відтак, немає підстав для його розшуку, оскільки наявні підстави для застосування ч.1 ст.335 КПК України. Інкриміновані обвинуваченим кримінальні правопорушення та їх покази пов'язані між собою, а тому є недоцільним роз'єднання (виділення) матеріалів кримінального провадження.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.318 КПК України, судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні клопотання прокурора, суд бере до уваги ту обставину, що до обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 05 липня 2022 року останньому змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Обвинувачений ситематично порушував запобіжний захід у виді домашнього арешту, про що ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області направлялися до суду матеріали з приводу таких неодноразових порушень (а.с.21-63 т.4).
Після зміни запобіжного заходу, ОСОБА_7 утримувався під вартою у кримінальному провадженні №12022030520000639 від 04.12.2022 про його обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186, ч.4 ст.186 КК України, що перебувало на розгляді в тому ж суді (а.с.71 т.4).
У матеріалах справи знаходиться витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №31 від 30 січня 2025 року про зарахування до списків особового складу солдата за контрактом ОСОБА_7 на посаду срільця ІІІ стрілецького спеціалізованого відділення №1 стрільцького спеціалізованого взводу стрілецької спеціалізованої роди (ШКВАЛ) з 31 січня 2025 року (а.с.3-4 т.5).
Згідно з витягом з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 №59 від 26 лютого 2025 року солдат за контрактом ОСОБА_7 з 25 лютого 2025 року самовільно залишив частину і виключений з продовольчого забезпечення. 27 лютого 2025 року останній повернувся в розташування підрозділу, що зазначається у витязі з наказу частини №62 від 01 березня 2025 року (а.с. 5 -7 т.5).
Повторно, 10 травня 2025 року ОСОБА_7 самовільно залишив частину НОМЕР_2 , а з 22 травня 2025 року виключений зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення (а.с.7-9 т.5).
Згідно з повідомленням командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.02.2026 ОСОБА_7 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , після виписки з лікарні за порушення режиму (самовільно залишив лікувальний заклад), 06 січня 2026 року не з'явивася до району зосередження підрозділу поблизу н.п. Чугуїв Чугуївського району Харківської області (а.с.15-16 т.5).
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Будь-яких доказів того, що обвинувачений на даний час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, що передбачає його фактичне знаходження на лінії зіткнення та безпосередню участь у бойових діях, внаслідок чого останній не може брати участь у судових засіданнях безпосередньо в приміщенні суду або в режимі відеоконференції, суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Отже, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військова служба за контрактом є різними видами служб.
Разом з тим конструкція ст.335 КПК України дозволяє прийти до висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об'єктивних перешкод для його продовження.
Згідно з приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ч.1 ст.21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Більше того, суд наголошує, що відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є, зокрема захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Тобто, завданням судового провадження, згідно вимог КПК України, є, зокрема, й охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Отже, справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку є необхідним, в тому числі, задля захисту прав саме обвинуваченого, а збільшення судового розгляду в часі (зумовлене зупиненням), навпаки, може призвести до порушення прав, в тому числі і прав обвинуваченого, який пропри належне повідомлення про день, час та місце розгляду кримінального провадження у судові засідання не з'являється.
З огляду на зазначені вище обставини, застосування щодо ОСОБА_7 підстав передбачених ч.1 ст.335 КПК України, є необгрунтованим, однак такий висновок зроблений судом виключно на підставі оцінки фактичних обставин, які існують станом на час розгляду даного клопотання.
Статтею 335 КПК України передбачено, шо у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначені норми КПК України, для забезпечення прав обвинуваченого ОСОБА_4 та оперативності судового провадження, з врахуванням того, що подальший розгляд даного кримінального провадження без участі обвинуваченого ОСОБА_7 є неможливий, фактичне місце перебування останнього суду невідоме, за отриманною інформацією у січні 2026 року ОСОБА_7 самовільно залишив лікувальний заклад і не з'явився до району зосередження бойового підрозділу, суд вважає за необхідне матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_7 виділити в окреме провадження, оголосити його в розшук, а судове провадження зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст.335, ст.369, ст.372 КПК України, суд
постановив:
Виділити з кримінального провадження №12020030050000425 від 03 травня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в окреме провадження матеріали про обвинувачення ОСОБА_7 .
Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове провадження зупинити до розшуку обвинуваченого ОСОБА_7 , а судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, продовжити.
Копію ухвали для організації виконання розшуку обвинуваченого направити прокурору у даному кримінальному провадженні.
Про виконаня ухвали негайно повідомити Нововолинський міський суд Волинської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_1