Провадження № 1-кс/537/167/2026
Справа № 537/1425/26
10.03.2026 року слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
До слідчого судді звернувся адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 зі скаргою відповідно до якої, просить визнати причини пропуску строку ОСОБА_3 для подання даної скарги поважними та поновити відповідний процесуальний строк й зобов'язати уповноважених службових осіб Відділення поліції № 1 (м. Кременчук) Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області внести відомості до ЄРДР на підставі повідомлення ОСОБА_3 про вчинення дій які мають ознаки кримінальних правопорушень від 05.02.2026 року.
На обґрунтування скарги зазначено, що 05.02.2026 ОСОБА_3 звернулась за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» з повідомленням про вчинення щодо її цивільного чоловіка дій, які мають ознаки кримінальних правопорушень, а саме: його незаконного затримання та утримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заява була зареєстрована ВнП№ 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області за реєстраційним № 1245. Представник зазначає, що вказана заява відсутня у ОСОБА_3 , оскільки повідомлення здійснювалося у телефонному режимі за скороченим номером екстреного виклику поліції «102». 09.03.2026 ОСОБА_3 працівники ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області в усній формі повідомили, що за її заявою не було внесено відомості до ЄРДР. Тобто, станом на 09.03.2026 відомості за відповідною заявою (повідомленням) ОСОБА_3 не були внесенні до ЄРДР, копії витягу з ЄРДР також не було надано заявниці або її представнику. Зі змісту та форми повідомлення ОСОБА_3 про вчинення дій, що можуть мати ознаки кримінальних правопорушень від 05.02.2026 року, вбачається, що вона є поданою в порядку КПК України. Отже, уповноваженими службовими особами Відділення поліції № 1 (м. Кременчук) Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області було допущено бездіяльність, яка проявилася у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви (повідомлення) ОСОБА_3 про вчинення дій, що можуть мати ознаки кримінальних правопорушень, за наявності законних підстав для здійснення відповідних процесуальних дій уповноваженими службовими особами, що передбачено ст. 214 КПК України. Представник зазначив, що про наявність відповідної бездіяльності стало відомо лише 09.03.2026 після того, як працівниками ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області в усній формі було повідомлено ОСОБА_3 інформацію, що за її повідомленням про вчинення дій які мають ознаки кримінальних правопорушень від 05.02.2026 року відомості до ЄРДР не було внесено, тому у випадку необхідності та на підставі вказаних обставин просить визнати причини пропуску строку ОСОБА_3 для подання даної скарги поважними та поновити відповідний процесуальний строк. Враховуючи вищевикладене, адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з даною скаргою.
Слідчий суддя, дослідивши скаргу, дійшов висновку про наявність підстав до повернення скарги, виходячи з такого.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Передбачений процесуальним законом десятиденний строк для подання скарги є досить тривалим і достатнім для реалізації права на оскарження рішення слідчого. Правило дотримання строку у встановленому розмірі має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів щодо того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція слідчого судді не здійснюється.
З листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 N 1640/0/4-12 при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено КПК України для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач або прокурор зобов'язаний внести відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
З системного аналізу положень ч. 1 ст. 214 та ч. 1 ст. 304 КПК України слідує, що десятиденний строк для подання скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань починається з дня, наступного за тим, у який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей, тобто після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
У роз'ясненнях, що містяться в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" від 12.01.2017 N 9-49/0/4-17, зазначається про те, що 10-денний строк, передбачений ч. 1 ст. 304 КПК України, на звернення особи зі скаргою на бездіяльність починається з моменту вчинення такої бездіяльності, за виключенням триваючої бездіяльності, до якої відноситься неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні.
Тобто, така бездіяльність, як невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, має встановлений цим Кодексом строк в межах якого особа може подати скаргу до слідчого судді та така бездіяльність не вважається триваючою.
Із змісту скарги убачається, що 05.02.2026 року ОСОБА_3 звернулася до поліції на лінію «102» із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка в подальшому була зареєстрована за №1245.
09.03.2026 працівники ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП у Полтавській області в усній формі повідомили, що про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 05.02.2026.
При цьому, наведені вище обставини, хронологію дій і їх взаємозв'язок підтверджено заявником у скарзі, поданій до слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, відомості, зазначені в заяві ОСОБА_3 , повинні були бути внесені до ЄРДР не пізніше 06.02.2026, а строк звернення зі скаргою до слідчого судді на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, почався 07.02.2026 і закінчився 16.02.2026 включно.
Натомість представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді зі скаргою лише 10.03.2026 року, тобто поза межами десятиденного строку.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скаржник звернувся зі скаргою на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань поза межами строку на оскарження, передбаченому ч. 1ст. 304 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Підстави пропуску строку на оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише в разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання скарги.
Стала практика Касаційного кримінального суду Верховного Суду в питанні поважності пропуску процесуальних строків (зокрема, постанови від 27.03.2019 року по справі № 127/17092/18 (провадження № 51-8813км18), від 21.12.2022 року по справі № 376/2712/21 (провадження № 51-1690км22) свідчить про те, що, виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.
Як вбачається з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, листом від 09.11.2012 року 31640/0/4-12, слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Недотримання встановлених законом процесуальних строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Наведене вище відповідає усталеній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року; "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року).
З врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що представником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_2 не наведено жодних поважних причин пропуску строку для подання скарги, тоді як і останнім також необґрунтовано клопотання про його поновлення.
Посилання адвоката на отримання ОСОБА_3 09.03.2026 року усної відповіді від працівників ВнП№1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області щодо внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР на підставі її заяви від 05.02.2026 року не свідчить про поважність причини пропуску строку на подання скарги до суду, з огляду на положення ч. 1 ст. 214 КПК України.
З моменту подачі заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.02.2026 року ОСОБА_3 мала би цікавитися станом розгляду її заяви, з огляду на обмежений строк (24 години), визначений законом для внесення відомостей до ЄРДР.
Невчинення ОСОБА_3 розумних заходів, направлених на з'ясування результатів поданої нею заяви про вчинення кримінального правопорушення з моменту подачі такої заяви до моменту звернення до слідчого судді не свідчить про добросовісне користування її процесуальними правами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що скаржником не доведено наявності поважних причин пропуску процесуального строку, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про поновлення процесуальних строків на подачу скарги, а скаргу повернути скаржнику.
Одночасно скаржнику слід роз'яснити вимоги ч. 7 ст. 304 КПК України, відповідно до якої, повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись статтями 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку на подачу скарги - відмовити.
Скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати скаржнику разом із скаргою.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1