09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 2а-1670/1132/11
адміністративне провадження № К/990/4191/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-1670/1132/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства у Полтавській області про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а-1670/1132/11.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2а-1670/1132/11.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 по справі № 2а-1670/1132/11 скасовано. Прийнято нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено сторону у виконавчому провадженні з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника Головне управління ДПС в Полтавській області.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області 28.01.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026 касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач)- Дашутін І.В., судді - Шишов О.О., Яковенко М.М.
Ухвалою Верховного Суду від 09.02.2026 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку та документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала надійшла в електронний кабінет податкового органу через підсистему «Електронний суд» 12.02.2026 о 08:54.
18.02.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги з метою сплати судового збору та поновлення строку на касаційне оскарження.
24.02.2026 відповідачем на адресу суду направлено документ про сплату судового збору.
Так, доводи заявника про поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження зводяться до того, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду в межах строку встановленого статтею 329 КАС України, однак ухвалами Верховного Суду касаційні скарги були повернуті скаржнику.
Інших обґрунтованих доводів, та доказів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, відповідачем не наведено.
Надаючи оцінку наведеним Головним управлінням ДПС у Полтавській області доводам щодо поважності підстав пропуску строку суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.
Надаючи оцінку обставинам, щодо поважності підстав пропуску строку в інтервалах між поверненням касаційної скарги та повторним зверненням до суду з новою касаційною скаргою, суд встановив відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення після постановлення Верховним Судом ухвали (про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції зі скаргою в найкоротші строки.
Варто зазначити, що податковим органом три рази подавалась касаційна скарга, однак ухвалою Верховного Суду від 29.12.2025 її було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На думку Верховного Суду, податковому органу було надано достатньо часу для усунення недоліків касаційної скарги.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити Головному управлінню ДПС у Полтавській області у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №2а-1670/1132/11.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2025 про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а-1670/1132/11 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Головного управління Державного казначейства у Полтавській області про стягнення з бюджетного рахунку, призначеного для утримання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, штрафу за несвоєчасне повернення суми надміру сплаченого податку з доходів фізичних осіб.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова