09 березня 2026 року
м. Київ
справа №120/4395/25
адміністративне провадження № К/990/1556/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04 листопада 2025 року) позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2025 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновано апелянту в строк 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року продовжено військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги. Запропоновано апелянту в строк 5 днів з моменту отримання вказаної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу повернуто заявникові.
Відповідач повторно подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у цій справі.
09 січня 2026 року відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до касаційного суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
06 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» скаржник надіслав заяву про продовження процесуального строку.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2026 року заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задоволено. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк на десять днів із дня вручення ухвали про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
26 лютого 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав повторно заяву про продовження процесуального строку з мотивів неможливості у строк, наданий Судом, виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 28 січня 2026 року про залишення касаційної скарги без руху.
Так, відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що за приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд наголошує, що надання процесуальних переваг одній із сторін в тому числі шляхом неодноразове продовження процесуального строку нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності.
У зв'язку з цим подана заява про продовження процесуального строку задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, враховуючи відсутність документа про сплату судового збору у визначному Судом розмірі, а також доказів про надсилання цієї касаційної скарги іншим учасникам справи, Суд повертає касаційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
1. У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.
2. Касаційну скаргу військової частини військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко
О.Р. Радишевська В.М. Соколов