про залишення касаційної скарги без руху
09 березня 2026 року
м. Київ
справа №160/23740/24
адміністративне провадження №К/990/7694/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №160/23740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зменшення з 29.12.2023 при перерахунку розміру його пенсії по інвалідності коефіцієнта заробітної плати з 2,31331 до 2,16246 за період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2021;
- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, починаючи з 08.01.2024, виходячи з заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 по 28.02.2021, з розрахунку коефіцієнта заробітної плати 2,31331.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026, в задоволенні позову відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 20.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема, щодо питання правомірності дій пенсійного органу змінювати (зменшувати) коефіцієнт заробітної плати при перерахунку пенсії з інвалідності на пенсію у розмірі за віком.
Обгрунтовуючи зазначену ним підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 цитує окремі норми чинного законодавства України та висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, посилаючись при цьому на те, що чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа. Проте суди попередніх інстанцій цей факт не врахували, що призвело, на його думку, по ухвалення незаконних судових рішень.
Водночас, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено щодо якої норми права необхідний висновок Верховного Суду.
Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Лише посилання на відсутність висновку Верховного Суду за відсутності зазначення конкретної норми права та мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Зазначена скаржником норма права щодо неправильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій у межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку автора касаційної скарги, неправильно.
Водночас, зазначеним критеріям в частинні обгрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження, касаційна скарга не вдповідає.
Отже, касаційна скарга не містить належних обґрунтувань щодо неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог,встановлених статтею 330 цього Кодексу,застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог,встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків шляхом надання уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстави для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданий в цій ухвалі.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі №160/23740/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін