Справа № 183/5939/25
№ 1-кп/183/1927/25
10 березня 2026 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю - секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042350001301від 23.10.2025р., за № 12025047350000197від 19.09.2025 р., за № 12025042350000545 від 26.05.2025 р. за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Губиниха, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, солдат військової частини НОМЕР_1 , проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимийй,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 26 липня 2024 року солдат ОСОБА_6 отримав бойову травму, у зв'язку з чим прибув на лікування до КП "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" ДОР м. Дніпро.
Реалізуючи свій злочинний намір, солдат ОСОБА_6 будучи військовослужбовцем та проходячи її на посаді номера обслуги 1 відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої степової бригади 11 армійського корпусу сухопутних військ військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 04 серпня 2024 року самовільно залишив лікувальний заклад КП "Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб" ДОР м. Дніпро, після чого до місця розташування військової частини не повернувся, перестав виходити на зв'язок з командиром свого підрозділу, чим незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, та убув до свого місця мешкання, а саме: АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків з військової служби та продовжував ухилятися від військової служби до 23 жовтня 2025 року, тобто до часу встановлення працівниками правоохоронного органу його місцезнаходження, а саме на території с. Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області, де був затриманий правоохоронним органом, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, викладені обставини дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що будучи військовослужбовцем, номером обслуги 1 відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої степової бригади 11 армійського корпусу сухопутних військ Збройних Сил України ВОС-101533А, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, який визначено п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, у березні 2025 року знаходився у посадці, поблизу вул. Степова, смт. Губиниха, Самарівського району, Дніпропетровської області, де знайшов набої калібру 5,45-мм у кількості 1154 штук, які ОСОБА_6 вирішив забрати собі, тим самим здійснив незаконне придбання бойових припасів.
Вказані предмети ОСОБА_6 привіз до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у вказаній кількості у спальному приміщенні вищевказаного будинку до 26.05.2025, тобто до часу коли зазначені боєприпаси було виявлено та вилучено працівниками поліції у ході проведення невідкладного обшуку.
Відповідно до висновку експерта № CE-19/104-25/21441-БЛ виявлені та вилучені одна тисяча сто п'ятдесят чотири патрони 26 травня 2025 року в ході проведення невідкладного обшуку на території будинку АДРЕСА_1 , є бойовими припасами - 5,45-мм проміжними патронами з кулями «ПП» зразка 1992 року підвищеної пробивної здатності, виготовленими промисловим способом, дані патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-47», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій, патрони придатні до стрільби.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбанні, носінні та зберіганні, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він, будучи військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді номера обслуги 1 відділення кулеметного взводу 1 стрілецької роти НОМЕР_2 окремого стрілецького батальйону НОМЕР_3 окремої механізованої степової бригади НОМЕР_4 армійського корпусу сухопутних військ Збройних Сил України, 19 вересня 2025 року у ранковий час доби проходив біля лісосмуги, що розташована поблизу вул. Степова с-ще Губиниха, Самарівського району, Дніпропетровської області, де побачив кущ коноплі. В цей час у ОСОБА_6 виник прямий умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 19 вересня 2025 року у ранковий час доби ОСОБА_6 перебуваючи поблизу лісосмуги що розташована поблизу вул. Степова с-ще Губиниха, Самарівського району, Дніпропетровської області, зірвав верхівки з листя куща коноплі, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб обіг якого обмежено - канабіс, масою 42,478 г., який загорнув до паперового згортку та поклав до бокової лівої кишені своїх штанів та переніс до магазину «Продукти» по вул. Українська, с. Миколаївка, Самарівського району, Дніпропетровської області, де продовжив зберігати його при собі без мети збуту. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 16,991 г.
Так, 19 вересня 2025 року о 15 год. 52 хв. до чергової частини Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що невідомий чоловік знаходиться неподалік від магазину «Продукти» по вул. Українська, с. Миколаївка, та при собі зберігає паперовий згорток з речовиною схожу на наркотичну.
Виїздом слідчо-оперативної групи у присутності двох понятих на місці події в період часу з 16 год. 36 хв. до 16 год. 40 хв. був встановлений ОСОБА_6 , який при собі мав паперовий згорток з рослинною речовиною зелено-коричневого кольору, масою 42,478 г., яка відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено - канабіс.
Таким чином, умисні дії ОСОБА_6 , що виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, вчиненому протягом року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, без мети збуту, дають підстави для обґрунтованого обвинувачення за ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від
24 жовтня 2025 року до ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.11.2025 року.
26 січня 2026 року ухвалою Самарівського міськрайонного суду було продовжено дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 березня 2026 року включно.
Таким чином, для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, у відповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування виключного виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Отже, досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України наразі можливе виключно шляхом продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
На цих підставах заявник клопотання просить продовжити стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою в строком на 60 (шістдесят) днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти клопотання прокурора.
В судовому засіданні захисник заперечував проти заявленого клопотання. Просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Потерпіла не заперечувала проти клопотання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.11.2025 р. щодо обвинуваченого продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23 грудня 2025 року.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 р. щодо обвинуваченого продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 лютого 2026 року.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26.01.2026 р. щодо обвинуваченого продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 березня 2026 року.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор у судовому засіданні пояснив, що маються ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжкого та тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що існує певна ймовірність того, що він, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд звертає увагу на наступне.
Обвинувачений обізнаний про адресу мешкання свідків, а тому, перебуваючи на волі, може вжити заходів щодо незаконного впливу на вказаних осіб.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо можливості обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення суд звертає увагу на наступне.
В судовому засіданні обвинувачений підтвердив факт притягнення його до кримінальної відповідальності.
У зв'язку з цим судом враховується реальне існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином судом встановлено, що існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, однак, з урахуванням встановлених судом обставин, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим тяжких злочинів, наявність ризиків, передбаченихп.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд вважає можливим продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що обвинуваченому інкриміноване вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України яке вчинене в період воєнного стану, то суд вважає за не можливим визначати розмір застави в кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене суд вважає клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 314-316, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , заявленого у кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042350001301від 23.10.2025р., за № 12025047350000197від 19.09.2025 р., за № 12025042350000545 від 26.05.2025 р. р. за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 309 КК України, - задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 08 (включно) травня 2026 року.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1