Єдиний унікальний номер 205/3091/26
Номер провадження 1-кп/205/702/26
10 березня 2026 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № 12025042120001593, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України,-
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 у якому прокурор вказав, що на його думку наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років, а також у зв'язку з тим, що розуміючи тяжкість вчиненого ним злочину, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання. Також, орган досудового розслідування приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений має мотив та можливість вплинути на потерпілого та свідків, оскільки ОСОБА_5 ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, та йому відомі адреси проживання потерпілого та свідків. Тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може шляхом залякування та погроз схилити їх до зміни наданих показів, або відмови від них під час судового розгляду. Також, вчинити інше кримінальне правопорушення, являючись військовослужбовцем, має «широкий» доступ до будь-якого виду зброї, яку може застосувати під час тиску на свідків та потерпілого. Крім того, під важелем понесення відповідальності, обвинувачений будучи діючим військовослужбовцем, якщо відносно останнього буде застосовано інший запобіжний захід, може самовільно залишити місце служби та взагалі територію України, що у свою чергу утворить самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засідання підтримала клопотання, посилаючись на обставини викладені у клопотанні, просила задовольнити.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Суд, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, думку потерпілої, представника потерпілої, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд погоджується з посиланням прокурора на наявність і актуальність ризиків для даного кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та під загрозою можливого застосування покарання, яке передбачено законом у вигляді позбавлення волі на строк від 3 років до 7 років у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від суду.
Крім того, Суд, вважає, що зазначений у клопотанні прокурора ризик незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні достатньо вірогідними з огляду на те, що, ризик впливу на свідків, потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, потерпілих та дослідження їх судом, а оскільки на теперішній час потерпілі та свідки не допитані у судовому засіданні, обвинуваченому відоме їх місце проживання або перебування, тому обвинувачений може вчинити дії направлені на незаконний вплив на свідків, потерпілих шляхом умовлянь або погроз з метою зміни ними своїх показів.
Крім того, суд приходить до висновку про доведеність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, так як ОСОБА_5 являючись військовослужбовцем, має «широкий» доступ до будь-якого виду зброї, яку може застосувати під час тиску на свідків та потерпілого. Крім того, під важелем понесення відповідальності, обвинувачений будучи діючим військовослужбовцем, якщо відносно останнього буде застосовано інший запобіжний захід, може самовільно залишити місце служби та взагалі територію України, що у свою чергу утворить самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейського суду з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім того, відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік та стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий стан, тощо.
Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вважаю виправданою необхідність продовжити до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання або продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд враховує у сукупності всі обставини, а саме вік обвинуваченого, стан його здоров'я, відсутність у нього соціальних зв'язків, неодружений.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а саме: 1) переховуватися від суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші, більш м'які запобіжні заходи, на думку суду, не спроможні забезпечити належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків обвинуваченого у кримінальному провадженні.
Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який.
На підставі ч. 4 ст. 182, п. 2) ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в разі внесення якої з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти останній буде зобов'язаний виконувати покладені на нього ухвалою суду обов'язки.
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження до обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 календарних днів, а саме до 24-00 години 08.05.2026 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить тобто 133 120 гривень, з визначеними обов'язками, передбаченими ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави, вважати, що ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави з покладанням на нього, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступних обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1