Справа № 182/7029/25
Провадження № 2/175/236/26
Іменем України
(Заочне)
"10" березня 2026 р. с-ще Слобожанське
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Білоусової О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Яшиної М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду міста з позовом до ОСОБА_1 у якому просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.11.2024-100000626 у розмірі 23 375,00 грн. та понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11 000, 00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язувався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу кошти в розмірі 11 000, 00 гривень шляхом перерахування на банківську картку, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 23 375,00 гривень.
Позивач в судове засідання не з'явився. В позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (поштове відправлення). Заяв не подавав.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Тому суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
30 листопада 2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №30.11.2024-100000626, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 11 000, 00 грн строком 140 днів (дата повернення кредиту 18.04.2025). Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Договір підписано ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договором також встановлена комісія, пов'язана з наданням Кредиту 5% від суми Кредиту та дорівнює 550,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
П. 9 договору встановлена комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 550 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
На виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 11 000, 00 грн., шляхом перерахунку на її картку № 4149-60XX-XXXX-5969 за допомогою сервісу онлайн платежів iPay.ua.
Відповідач взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав. У строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатив.
Позивачем, відповідно до умов договору, була нарахована неустойка у розмірі 165,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно довідки-розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором складає 23 375,00 грн, з яких: 11 000, 00 грн. основний борг; 8 470, 00 грн. проценти; 3 355, 00 грн. неустойка, 550, 00 грн - комісія за обслуговування.
Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов'язань за кредитним договором.
Пунктом 3.1, 3.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) визначено, що за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: - дата надання/видачі кредиту; - сума кредиту; - строк, на який надається кредит; - дата повернення (виплати) кредиту; - проценти за користування кредитом; - графік платежів, встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до пунктів 4.1, 6.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 4149-60XX-XXXX-5969. Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії у терміни та строки, вказані у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту, підписаного 14 травня 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом, передбачені всі умови кредитування з урахуванням побажань споживача, надана інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення та інша інформація щодо кредитного договору.
Згідно квитанції ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17.10.2025 року, номер транзакції в системі iPay.ua - 581136895; сума та валюта операції: 11 000, 00 гривень; дата та час операції: 30.11.2024 10:38:08; призначення платіжної операції: видача за договором кредиту №30.11.2024-100000626; платник: ТОВ «Універсальні платіжні рішення»; номер карти отримувача: 4149609057105969.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, з тих підстав, що вона не виконує свої зобов'язання з повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.
За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675-VIII), слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно до ч.4 ст.11 Закону № 675-VIII, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтю 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (статті 12 Закону № 675-VIII).
Зважаючи на п.6 ч.1 ст.3 Закону № 675-VIII,електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України(положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем, отримання ним грошових коштів та їх не повернення позивачу, тобто неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, що призвело до виникнення заборгованості. Даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Разом з тим, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, станом на дату повернення кредиту виникла заборгованість, а саме: 11 000, 00 грн. основний борг; 8 470, 00 грн. проценти, а всього на загальну суму 19 470, 00 гривень, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі.
Щодо стягнення заборгованості по комісії додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 5 50, 00 грн суд зазначає наступне.
Як вказав Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року (справа №204/224/21), якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21).
Оскільки, в кредитному договорі не обумовлено за перелік яких саме послуг позичальник повинен сплачувати комісію (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 550, 00 грн., то таку умову кредитного договору слід вважати нікчемною та такою, яка суперечить Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з відповідача комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) у розмірі 550, 00 грн є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 3 355, 00 гривень, суд зазначає наступне.
Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на сьогоднішній час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.
Кредитний договір укладено 14 травня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, вимога про стягнення неустойки за цим договором не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №30.11.2024-100000626 від 30 листопада 2024 року у розмірі 19 470, 00 грн, яка складається з: 11 000, 00 грн. основний борг; 8 470, 00 грн. заборгованість за відсотками.
Крім того, ч.1 ст.141ЦПК України визначає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ними документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 017, 72 гривень (2422,40 гривень (розмір судових витрат) х 19 470, 00 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 23 375,00 гривень (розмір заявлених позовних вимог).
Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 207, 526, 546, 549, 551, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України; ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором №30.11.2024-100000626 від 30 листопада 2024 року у розмірі 19 470, 00 грн, яка складається з: 11 000, 00 грн. основний борг; 8 470, 00 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) судові витрати у розмірі 2 017, 72 грн. сплаченого судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О. М. Білоусова