про залишення позовної заяви без руху
09 березня 2026 року м. Житомир справа № 240/6074/26
категорія 113050000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи при КНП «Житомирський обласний онкологічний диспансер» про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ЕКОПФО № 77/25/3122/Р від 10.09.2025;
- зобов'язати Відповідача провести повторний експертний розгляд Позивача на підставі медичних документів станом на дату виникнення права, із застосуванням норм законодавства, чинних на той момент, та без особистої присутності Позивача;
- зобов'язати Відповідача при повторному експертному розгляді:
а) здійснити оцінку поданих медичних документів станом на дату виникнення права (01.09.2023) із застосуванням норм, чинних на цю дату;
б) надати окрему мотивовану оцінку наявності IV стадії злоякісного новоутворення з віддаленими метастазами та відповідності встановлених обмежень життєдіяльності медичним критеріям;
в) при визначенні строку інвалідності - надати мотивовану оцінку стійкості порушень, клінічного прогнозу та реабілітаційного потенціалу і прийняти рішення з належним обґрунтуванням строку (або його відсутності) відповідно до порядку, чинного на 01.09.2023;
- зобов'язати ЕКОПФО повторно розглянути питання встановлення групи інвалідності з урахуванням правової оцінки суду та обов'язкових вимог Наказу МОЗ України № 561, відповідно до яких за наявності IV стадії злоякісного новоутворення з віддаленими метастазами підлягає застосуванню I група інвалідності;
- Визнати факт неможливості повернення Позивача в Україну через необхідність безперервного лікування в межах обов'язкового медичного страхування AOK PLUS.
Зазначений позов не може бути прийнятий до провадження суду та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6)немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність нормам статей 160 - 161 КАС України, суд встановив, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень може бути подано протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
З матеріалів позову вбачається, що позов подано після спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на стан здоров'я та перебування за межами України. Разом з тим подані матеріали не містять належних та достатніх доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість звернення до суду у встановлений законом строк, у тому числі через представника або засобами поштового чи електронного зв'язку.
Відповідно до ст. 123 КАС України процесуальний строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску, що повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
- дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
- бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
- рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Подана позовна заява містить вимоги, сформульовані всупереч зазначеним положенням, оскільки:
- не визначено чіткий спосіб судового захисту порушеного права;
- частина вимог не належить до способів захисту, передбачених КАС України;
- окремі вимоги є декларативними або такими, що виходять за межі повноважень адміністративного суду (зокрема, вимога про визнання факту неможливості повернення позивача в Україну);
- заявлені вимоги дублюють одна одну або є взаємно неузгодженими.
Така форма прохальної частини не відповідає вимогам статті 5 КАС України. Тобто, позивачем викладено прохальну частину позовної заяви без урахування вимог статті 5 КАС України.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві повинно бути зазначено, у чому полягає порушення прав, свобод чи інтересів позивача.
У поданій позовній заяві не наведено належного обґрунтування того:
- які саме права, свободи чи інтереси позивача порушено;
- у чому полягає їх порушення рішенням відповідача;
- яким чином задоволення позову призведе до їх відновлення.
Також позивач заявив клопотання про витребування доказів у відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у такому клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, обставини, які може підтвердити доказ, підстави, з яких випливає, що доказ має відповідна особа, а також заходи, яких вжив заявник для отримання цього доказу самостійно.
Позивач не зазначив, які дії він вчиняв для самостійного отримання запитуваних документів, не надав доказів звернення до відповідача із відповідними заявами чи запитами та не надав відповіді на такі звернення.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- належно обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску;
- уточненої позовної заяви (та її копій по кількості учасників справи), оформленої відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, а також з викладенням прохальної частини позову з урахуванням вимог, викладених відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- обґрунтування того, які саме права позивача порушено та яким чином;
- доказів звернення до відповідача з порушеного питання або пояснення причин їх відсутності;
- обґрунтування неможливості самостійного отримання доказів, зазначених у клопотанні про витребування доказів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Р.М.Шимонович