09 березня 2026 р.Справа №160/5422/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі Рішення від 09.09.2025 №1 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області припинити такі утримання та повернути ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 ) всі фактично утримані кошти, починаючи з жовтня 2025 року
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення (відрахування) коштів з пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.09.2025 №1 про стягнення з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) сум пенсії, виплачених надміру за справою №0401048175. до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, а захист цих прав ускладниться без життя відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у адміністративній справі.
Розглядаючи вказану заяви суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною другою цієї статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В розумінні наведеної норми закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд, виходячи з конкретних доказів, встановлює, чи є визначені законом підстави для забезпечення позову, та оцінює чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності відповідних підстав, покладається саме на позивача.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та не залежать одна від одної.
Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.
Згідно з Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Слід наголосити на тому, що при вирішенні питання про забезпечення позову особливого дослідження потребують підстави забезпечення позову, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.
Так, предметом спору, з огляду на зміст позовної заяви, є правомірність рішення відповідача від 09.09.2025 №1 про стягнення сум пенсії, випачених надміру.
Суд зазначає, що відповідно до цього рішення, з пенсії позивача здійснюється стягнення в розмірі 20,00% пенсії щомісячно до повного погашення переплати у розмірі 7 330,28 грн.
При цьому, судом враховано, що таке рішення є предметом оскарження у цій справі, тоді як подання позову не зупиняє його дію.
Суд зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що намір позивача захистити права та інтереси в суді залишиться нереалізованим у випадку утримання з пенсії усієї суми або її частини, а також може зумовити виникнення інших спорів між сторонами і для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль шляхом ініціювання нових судових процесів.
За цих обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та/або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
З огляду на викладене наявні підстави для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.09.2025 №1 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсії, випачених надміру, до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.09.2025 №1 про стягнення з ОСОБА_1 сум пенсії, випачених надміру, до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49094).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна