09 березня 2026 рокуСправа №160/25638/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій на виконанням судового рішення у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у неподанні заявки до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», що безпосередньо унеможливлює виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 в частині здійснення виплати нарахованого грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 підготувати та подати заявку на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 вказує, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 року у справі №160/25638/24 військовою частиною НОМЕР_1 було подано заявку на фінансування за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки». Натомість, на думку заявника, Військовою частиною НОМЕР_1 мало бути подано заявку на фінансування за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» з урахуванням листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/28114 від 08.12.2025 року. Відтак, подання відповідачем заявки на фінансування рішення суду з невірним кодом економічної класифікації видатків унеможливлює повне виконання рішення суду та реального відновлення порушених прав. Зважаючи на викладене та вказуючи, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для виконання, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2026р., заяву у справі № 160/25638/24 передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року заяву визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) з 09.03.2026 року.
Копію ухвали про призначення заяви до розгляду отримано сторонами, що підтверджується наявними у справі матеріалами.
Військовою частиною НОМЕР_1 пояснень щодо заяви надано не було.
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 р. у справі № 160/25638/24 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчисленні і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячний та одноразових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2024 р. у справі № 160/25638/24 набрало законної сили 17.01.2025 р.
21.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом засобами поштового зв'язку видано виконавчий лист № 160/25638/240.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановлені судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Військова частина в межах виконавчого провадження та відповідей на адвокатські запити зазначає, що є розпорядником бюджетних коштів 3-го рівня, а відтак підготувала і подала заявку на фінансування рішення суду до розпорядника бюджетних коштів другого рівня 2800 «Інші поточні видатки».
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Таким чином, зі змісту статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що під час розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, суд не може вирішувати питання, що не були досліджені та не встановлювались під час розгляду справи по суті, оскільки це може призвести до зміни суті рішення.
Судом встановлено, що судове рішення буде виконане в порядку черговості в межах наявних бюджетних призначень боржника. Боржник не відмовляється від виконання рішення.
За приписами ст.48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пп.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Отже, в цьому випадку виникли обставини, що виключають можливість виконання зазначеного рішення суду у повному обсязі.
Суд зазначає, що в межах розгляду даної адміністративної справи ним не встановлювався код економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», а було зобов'язано відповідача Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 12.05.2022 по 21.06.2024 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року ( але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.
Суд звертає увагу на те, що питання нарахування та виплати грошового забезпечення з урахуванням коду економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», може бути предметом іншого судового позову, у разі якщо позивач буде вважати, що такі дії відповідача суперечать вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви представника позивача в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 370, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій на виконанням судового рішення у справі №160/25638/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук