09 березня 2026 рокуСправа №160/33986/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0406049150 від 18.10.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, з 31.05.2025 виходячи з вислуги років 29 років 10 місяців 13 днів.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.06.2011 та звільнений 30.05.2025 з посади старшого оперуповноваженого оперативного відділу Державної установи «ДНІПРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№89)» наказом начальника Державної установи «ДНІПРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№89)» №106/ОС-25 від 16.05.2025. Згідно зі змістом зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 рік 10 місяців 12 днів, у пільговому 29 років 10 місяців 13 днів (разом з календарною вислугою). На відповідне звернення позивача, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання №11241/4.1-2025 від 07.10.2025 та матеріали для вирішення питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Рішенням №0406049150 від 18.10.2025 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, посилаючись на те, що на момент звільнення ОСОБА_1 не мав необхідної вислуги років для призначення пенсії. Позивач зауважує, що з аналізу норм Закону №2262-ХІІ, частини 4 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугу років від наявності виключно календарної вислуги. Крім того, нормами зазначених нормативно-правових актів не встановлено виключень того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії. Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 03.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.12.2025 представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, отримавши подання Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 07.10.2025 №11241/4.1.-2025 про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII повідомлено, що згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової 3 служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 та на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. ОСОБА_1 звільнений зі служби 30.05.2025. За даними подання про призначення пенсії від 07.10.2025 № 11241/4.1.-2025 календарна вислуга років складає 21 рік 10 місяців 12 днів, але відповідно до норм Закону №2262-ХІІ для призначення пенсії необхідна календарна вислуга 25 календарних років і більше. Враховуючи викладене, підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262- XII ОСОБА_1 відсутні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України.
Наказом начальника Державної установи «ДНІПРОВСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№89)» №106/ОС-25 від 16.05.2025 ОСОБА_1 з 30.05.2025 звільнено зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Зі змісту означеного наказу вбачається, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення в календарному обчисленні становить 21 рік 10 місяців 12 днів; у пільговому обчисленні - 29 років 10 місяців 13 днів.
Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подання №11241/4.1-2025 від 07.10.2025 та матеріали для вирішення питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №0406049150 від 18.10.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. В обґрунтування спірного рішення зазначено, що згідно з пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової 3 служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 та на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. ОСОБА_1 звільнений зі служби 30.05.2025. За даними подання про призначення пенсії від 07.10.2025 №11241/4.1.-2025 календарна вислуга років складає 21 рік 10 місяців 12 днів, але відповідно до норм Закону №2262-ХІІ для призначення пенсії необхідна календарна вислуга 25 календарних років і більше. Враховуючи викладене, підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262- XII ОСОБА_1 відсутні.
Позивач не погоджується із зазначеним рішенням пенсійного органу щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим, звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України).
Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.
Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2262-XII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, серед інших, мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
За змістом пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону, призначається незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Водночас, частиною першою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (далі - Закон №2713-IV) встановлено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону № 2713-IV пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону №2262-XII. При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 №203/98-ВР.
Частиною четвертою статті 23 Закону №2713-IV визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції України.
Досліджуючи природу пільгового зарахування вислуги років особі, яка проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.04.2021 у справі №480/4241/18 зробив висновок, що таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
У зазначеній постанові судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду констатувала, що право на пільговий залік вислуги років для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби передбачене Законом № 2713-IV, у зв'язку з чим зазначені особи мають право на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням такої вислуги в пільговому обчисленні.
Таким чином, право осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби на зарахування вислуги, необхідної для призначення пенсії, в пільговому обчисленні визначене в першу чергу Законом № 2713-IV і такий обрахунок вислуги років для зазначених осіб не суперечить положенням статті 12 Закону №2262-ХІІ, а лише конкретизує його, надаючи можливість зарахування зазначеним особам календарної вислуги в пільговому обчисленні, у зв'язку зі специфічними умовами праці колишніх працівників кримінально-виконавчої служби.
Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 11.03.2025 у справі №160/31127/23, від 18.02.2025 у справі №520/14878/23, від 28.11.2025 у справі №420/28161/23 тощо.
Враховуючи наведе, суд зазначає, що позивач як особа звільнена зі служби у Державній кримінально-виконавчій службі України, вислуга років якої на день звільнення в пільговому обчисленні становила 29 років 10 місяців 13 днів має право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ.
Щодо дати призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, суд зазначає таке.
За змістом пункту «б» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, пенсії призначаються з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Отже, особам, які мають право на пенсію відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія призначається на наступний день після звільнення, в тому числі й при несвоєчасному зверненні, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Враховуючи той факт, що позивача звільнено зі служби 30.05.2025, право на призначення пенсії за вислугу років в нього виникло 31.05.2025.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду не те, що позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем за подачу адміністративного позову до суду, в розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №КН76-М7ХВ-8МВ6-4255 від 29.11.2025, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0406049150 від 18.10.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити з 31.05.2025 ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар