09 березня 2026 року Справа №160/3908/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії, -
19.02.2026р. (через систему Електронний суд) ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку;
- визнати протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не врахування заробітної плати для розрахунку розміру пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати відповідача перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_3 з 30.06.2017 року в порядку передбаченому ст. 27, 28, 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії, з надбавкою як дитині війни, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок, виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026р. складає 3328,00 грн.
При цьому, згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову, який поданий в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд", в якому об'єднані 4 вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір у загальному розмірі 4259,84 грн., виходячи із розрахунку: (3328,00 грн.*0,4)*4*0,8 (коефіцієнт для пониження ставки судового збору), однак позивачем до позову не додано ані квитанції про сплату судового збору у сумі 4259,84 грн., ані документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і відповідно до вимог ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, як свідчить зміст позову, позивач просить, зокрема, визнати протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії; визнати протиправною бездіяльність щодо не врахування заробітної плати для розрахунку розміру пенсії.
При цьому, з аналізу змісту позовної заяви вбачається, що позивачеві надавалась інформація щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №160/26634/23 листом пенсійного органу від 10.10.2024р.
Тобто, станом на 19.02.2026р. позивачем шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, є пропущеним.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, позивачеві надавалась інформація щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №160/26634/23 листом пенсійного органу від 10.10.2024р.
З огляду на викладене, позивач своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за захистом, а звернувся до суду лише 19.02.2026р.
Наведена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.10.2021р. у справі №140/3746/19, яка підлягає обов'язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії; про визнання протиправною бездіяльності щодо не врахування заробітної плати для розрахунку розміру пенсії та не додано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії; про визнання протиправною бездіяльності щодо не врахування заробітної плати для розрахунку розміру пенсії та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 4259,84 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії; про визнання протиправною бездіяльності щодо не врахування заробітної плати для розрахунку розміру пенсії та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 4259,84 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва