про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
09 березня 2026 р. Справа № 120/2155/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 в інтересах своєї доньки та неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах доньки ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 24.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків у спосіб:
- подання позовної заяви у новій редакції із уточненням суб'єктного складу сторони позивача відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України;
- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску;
- надання суду доказів доплати судового збору в розмірі 2662,4 грн за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
На виконання вимог ухвали від 24.02.2026 представник позивача подав клопотання про поновлення строку для звернення до суду, квитанцію про доплату судового збору та позовну заяву у новій редакції.
У новій редакції позовної заяви представник позивача зазначив позивачем ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї доньки та неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 160 КАС України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
За визначенням, яке наведене у п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
За правилами ч. 1 ст. 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
А відповідно до ч. 2 цієї статті, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ст. 47 Цивільного кодексу України цивільна процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Керуючись ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Враховуючи вищезазначене фізичну особу може бути визнана недієздатною лише судом.
Водночас, до матеріалів позовної заяви не додано рішення суду про визнання ОСОБА_2 недієздатною або обмежено дієздатною, в інтересах якої, як зазначає позивач, подану цю позовну заяву.
Також, до позовної заяви не додано рішення про встановлення опікунства над неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_1 звертається із позовом з метою, зокрема, скасування Акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024, для подальшого визнання ОСОБА_2 зниклою безвісті за особливих обставин відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".
Зазначає, що неправомірне визнання ОСОБА_2 особою, яка самовільно залишила місце служби, є обмеженням їй та неповнолітнім дітям військовослужбовиці ОСОБА_2 прав на належні виплати, передбачені статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Отже, вказане стосується прав та інтересів саме ОСОБА_1 , у той час як позивачем у новій редакції позовної заяви зазначено ОСОБА_1 , яка діє в інтересах своєї доньки та неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Зазначений недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків у спосіб подання позовної заяви у новій редакції із уточненням суб'єктного складу сторони позивача відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах своєї доньки та неповнолітніх онуків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10 - денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна