09 березня 2026 року
м. Київ
справа № 638/18658/17
провадження № 51-729 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року щодо виправданого ОСОБА_4 .
Суть питання та встановлені судом обставини
Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 березня 2025 року ОСОБА_4 визнано невинуватим по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю, що в діянні ОСОБА_4 є склад кримінального правопорушення.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга прокурора, у якій він, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України,
суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 6 цієї статті.
Відповідно до ст. 427 КПК України в касаційній скарзі, серед іншого, зазначається обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень. Крім того, до касаційної скарги додаються копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Статтею 438 КПК України передбачено, що підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни
чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, як воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення.
Однак, усупереч вищевказаному прокурор у касаційній скарзі, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зокрема, статей 10, 22, 23, 91, 94, ч. 3 ст. 404 КПК України, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України для скасування оскарженої ухвали, доводів на обґрунтування зазначеної позиції з огляду на ст. 412 КПК України не наводить.
Скаржник вказує також на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 419 КПК України, проте не зазначає конкретно, які доводи апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції не перевірив та на які з них не надав відповіді у цьому судовому рішенні.
Крім того, прокурор зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, однак не обґрунтовує наведеного з урахуванням положень ст. 413 КПК України.
Прокурору також слід звернути увагу, що з урахуванням положень ч. 6 ст. 427 КПК України, копії оскаржених судових рішень, як доданих до касаційної скарги додатків, він має долучити у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою.
Ураховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає
за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Харківського апеляційного суду від 04 грудня 2025 року щодо виправданого ОСОБА_4 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків
- десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3