Справа № 129/483/26
Провадження по справі № 3-зв/129/18/2026
10.03.2026 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Капуш І.С., розглянувши без участі сторін та їх представників в м.Гайсині заяву судді Гайсинського районного суду Швидкого О.В. про самовідвід у справі № 129/483/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, -
установив:
09.03.2026 р. суддя Гайсинського районного суду Швидкий О.В. заявив самовідвід з огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 є членом сім'ї ОСОБА_2 , а останній і члени його родини неодноразово заявляли йому відводи, які було задоволено, що виключає його участь в розгляді цієї справи.
Вивчивши заяву та матеріали справи, визнаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід з таких міркувань.
Відповідно до ст.217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Згідно зі ст.221 КУпАП судді районних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.5 ст.212-3 КУпАП.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд є процесуальне право учасника справи заявити відвід судді, який розглядає його справу, вказане процесуальне право на відвід судді гарантує неупередженість та об'єктивність суду.
Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в його об'єктивності та неупередженості судді.
Стаття 6 § 1 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).
У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».
На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб'єктивноі? перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретніи? справі, а також об'єктивноі? перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантіі? для виключення правомірних сумнівів в цьому зв'язку.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Оскільки суддя Швидкий О.В. заявив самовідвід з огляду на те, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , є членом сім?ї ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 та члени його родини неодноразово заявляли відводи судді Швидкому О.В., у справах, де він був головуючим суддею, які було задоволено, що є обставиною, яка викликає сумніви в неупередженості судді Швидкого О.В. та несумісна з установленим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на справедливий суд, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обгрунтований сумнів у її безсторонності, реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, то заява судді Швидкого О.В. про самовідвід є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 15 Кодексу суддівської етики, Бангалорськими принципами поведінки суддів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -
постановив:
Задовольнити заяву судді Гайсинського районного суду Вінницької області Швидкого О.В. про самовідвід в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП - передати канцелярії суду для визначення іншого складу суду по справі автоматизованою системою документообігу Гайсинського районного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: