ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.02.2026Справа № 910/8190/25
За позовом ES Group Europe S.R.O.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України"
про стягнення грошових коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
представники учасників справи:
від позивача: Мостовий О.В.
від відповідача: Анісімов Д.Д.
В судовому засіданні 17.02.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось ES Group Europe S.R.O. (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГС України", відповідач) про стягнення коштів банківської гарантії у сумі 81 259,96 євро та 3 % річних у сумі 2 427,69 євро.
У обґрунтування свого позову ES Group Europe S.R.O. вказує на те, що порушення договору про закупівлю № 4600007369 від 17.03.2023 не залежало від волі позивача, а було зумовлене обставинами непереборної сили, що полягали у настанні надзвичайних погодних умов: поривчастого вітру, який здійнявся 09.06.2024 у Чеській Республіці під час завантаження виробів, призначених для транспортування, внаслідок чого вантаж: контейнер мобільної компресорної станції ПКС-120/40, що мав бути поставлений, був пошкоджений. При цьому, попередньо строки поставки товару вже продовжувались додатковими угодами, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.
Отже, як вважає позивач, відповідач безпідставно звернувся до банку з вимогою про сплату банківської гарантії через порушення позивачем умов договору закупівлі, у зв'язку з чим позивач був змушений у добровільному порядку сплатити кошти гарантії, при тому, позивач в повному обсязі виконав свій обов'язок за договором, та поставив відповідачу товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що оскільки постачальником було допущене неналежне виконання умов договору в частині дотримання строків поставки товару, які позивач зобов'язався дотримуватись, то у даному випадку настав гарантійний випадок. Враховуючи зазначені обставини, відповідач правомірно звернувся до банку з вимогою сплатити банківську гарантію, кошти за якою позивачем були сплачені у добровільному порядку.
26.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 02.09.2025 - від відповідача заперечення на відповідь позивача на відзив, у яких сторони наполягали на своїй позиції по суті справи.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позов та інших заявах про суті позову, просив відмовити у задоволенні позову.
За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.03.2023 між ES Group Europe S.R.O. (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" (покупець) був укладений договір закупівлі № 460007369 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця насоси та компресори (компресори для випробування трубопроводів), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору, та надати послуги, зазначені у специфікації, яка наведена у додатку 3 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такі товари та надані послуги (п. 1.1).
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації 1 (п. 1.2 договору).
Ціна цього договору визначається загальною вартістю товарів та послуг, зазначених у специфікації 1 та специфікації 2 до цього договору, та становить 1 629 729,14 євро (п. 3.1 договору).
Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, у строк не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки товару (п. 4.1 договору).
Постачальник зобов'язується передати покупцю товари та надати послуги в кількості, в строки та в місці поставки відповідно до специфікації 1 та специфікації 2 та цього договору (п. 5.1 договору).
Поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок від покупця, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 13.10 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 14 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур'єром під розпиcку. Заявки постачальником надіслані електронною поштою мають повну юридичну силу, породжують права і обов'язки для сторін, і можуть бути подані до судових інстанцій як належні докази і не можуть спростовуватись сторонами (п. 5.3 договору).
Поставка товарів здійснюється на умовах DAP (місце поставки згідно специфікації 1), Інкотермс (редакція 2010 року) (п. 5.6 договору).
Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за актом приймання-передачі товару, складеним за формою, наведеною в додатку 4 до договору (п. 5.9 договору).
Датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.27 цього договору та передачі постачальником покупцю документів, зазначених у п. 5.11 договору (п. 5.11 договору).
Відповідно до п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів та надання послуг у строки, встановлені цим договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 07.04.2026 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1).
Специфікацією № 1 до договору було погоджено найменування товару: пересувну компресорну станцію ПКС-120/40; країна походження: Чеська Республіка; загальною вартістю 1 625 199,14 євро; строк поставки: 360 днів; місце поставки: Київська обл., м. Боряка / Івано-Франківська обл., с. Похівка.
У подальшому, між сторонами було укладено ряд додаткових угод, а саме:
- додаткову угоду № 2 від 26.02.2024, якою, у зв'язку з продовженням строку поставки товару, з урахуванням свідоцтва про вплив обставин непереборної сили ТТП Чеської Ресубліки № 12С/5000/2024 від 30.01.2024, сторони погодили, що строком поставки товару є 380 календарних днів;
- додаткову угоду № 4 від 13.05.2024, якою, у зв'язку з продовженням строку поставки товару, з урахуванням свідоцтва про вплив обставин непереборної сили ТТП Чеської Ресубліки № 39С/5000/2024 від 20.04.2024, сторони погодили, що строком поставки товару є 425 календарні дні.
Згідно з п. 7.14.1 договору виконання цього договору забезпечуються наданням постачальником покупцю безвідкличної безумовної банківської гарантії на суму 81 259,96 євро, що становить 5 % від вартості товарів.
Термін (строк) дії гарантії - до 31.12.2024 включно (п. 7.16 договору).
Так, 20.02.2023 АТ «КБ «Глобус» (гарант) надало ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (принципал) банківську гарантію № 31287, з урахуванням зміни № 1 від 09.05.2024, з наступними умовами:
- гарант зобов'язується протягом 5 банківських днів після одержання паперового оригіналу письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT гаранта сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/належним виконанням принципалом зобов'язань за договором;
- ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 04.08.2024;
- форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур'єром та/або ключовим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на нашу SWIFT-адресу;
- ця гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Із матеріалів справи вбачається, що 18.06.2024, у зв'язку з отриманням від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" вимоги від 17.06.2024 про сплату коштів банківської гарантії № 31287 від 20.02.2023 (зі змінами), до ES Group Europe S.R.O. було направлено вимогу банку про сплату коштів за вказаною банківською гарантією на суму 81 259,96 євро.
У подальшому, АТ «КБ «Глобус» листом № 1-2218 від 26.06.2024 було повідомлено ES Group Europe S.R.O., що банком, на виконання зобов'язань за гарантією № 31287 від 20.02.2023, зі змінами, 25.06.2024 було сплачено ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" кошти банківської гарантії у сумі 81 259,96 євро.
26.06.2026 ES Group Europe S.R.O. відшкодувало банку кошти гарантії у сумі 81 259,96 євро.
Звертаючись з даним позовом, ES Group Europe S.R.O., посилаючись на ст. 1212 ЦК України вказує про безпідставність сплати ним коштів гарантії, оскільки вини позивача у порушенні зобов'язання за договором закупівлі № 4600007369 від 17.03.2023 немає, при цьому, товар на виконання вказаного договору закупівлі був поставлений позивачем ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" у повному обсязі.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Тобто зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами ст. 11 ЦК України.
Так, за змістом частини першої статті 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов'язання. Згідно зі ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15 грудня 2004 року (далі - Положення).
Відповідно до підпункту 9 п. 3 Розділу І вказаного Положення гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.
Гарантія може бути відкличною або безвідкличною. Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов (пункт 2 Положення).
За змістом ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно з п. 62 Положення бенефіціар для отримання платежу за гарантією подає до банку-гаранта безпосередньо або через банк бенефіціара (залежно від того, як це визначено умовами гарантії) вимогу за гарантією, а також усі документи, передбачені умовами гарантії (якщо таке подання в ній передбачено). Банк бенефіціара (резидент) після отримання від банку-гаранта платежу за гарантією:
1) зараховує кошти на поточний або розподільчий рахунок бенефіціара, якщо в банку відкрито рахунок, або
2) здійснює переказ коштів за реквізитами, отриманими від бенефіціара, або банку бенефіціара, або іншого авізуючого банку, якщо бенефіціару відкрито рахунок в іншому банку (п. 63 Положення).
Відповідно до п. 11, 12 Положення представлення - означає доставку документа за гарантією/контргарантією банку-гаранту/банку-контргаранту. Положенням також надано визначення належному представленню - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія.
Як вбачається з матеріалів справи, банк (гарант) отримав 17.06.2024 SWIFT-повідомлення (вимогу) бенефіціара (з посиланням на номер і дату гарантії та укладений договір закупівлі № 4600007369 від 17.03.2023) про сплату коштів за банківською гарантією.
Отже, судом встановлено, що вимога бенефіціара була належно представлена банку та отримана останнім у визначені умовами гарантії строк та способи, та 25.06.2024 на виконання банківської гарантії № 31287 від 20.02.2023, банк сплатив бенефіціару гарантійну суму в розмірі 81 259,96 євро.
Досліджуючи обставини настання гарантійного випадку, про які вказував бенефіціар, суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Так, враховуючи свідоцтво про вплив обставин непереборної сили № 39С/5000/2024 від 20.04.2024, додатковою угодою № 4 від 13.05.2024 у специфікації № 1 був погоджений строк поставки товару - 425 календарні дні.
А відповідно до п. 5.3 договору поставка товару здійснюється на підставі письмових заявок покупця, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець надсилає скан-копію підписаної уповноваженою особою заявки електронним листом на електронну адресу постачальника, зазначену в п. 13.10 цього договору. Датою отримання заявки постачальником вважається дата надіслання відповідного електронного повідомлення покупцем. Оригінали заявок надсилаються покупцем поштою на адресу постачальника, вказану в розділі 14 цього договору, цінним листом (з описом вкладення) з повідомленням про вручення або кур'єром під розсписку
У пункті 13.10 договору сторони погодили електронні адреси сторін: - електронну адресу покупця: byshok-sp@tsoua.com; - електронну адресу постачальника: info@e-s-group.eu.
Як вказує позивач, у квітні 2024 працівниками ES Group Europe S.R.O. було випадково виявлено, що на електронну пошту: komr128@e-s-group.eu з електронної пошти info@tsoua.com надійшов лист, у вкладенні якого знаходилась «заявка на поставку від 12.04.2023 № ТОВВИХ-23-4632».
Позивач зазначає, що заявка була направлена на неналежну електронну адресу позивача з електронної адреси відповідача, які не було погоджено сторонами у договорі, а тому, на думку постачальника, неналежного виконання зобов'язань з боку постачальника не відбулось.
Проте, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки сторони неодноразово змінювали строк постачання товару, востаннє, додатковою угодою № 4 від 13.05.2024 продовжили строк поставки товару на 425 календарних дні з дати отримання постачальником заявки.
Отже, позивачу було достеменно відомо про строк постачання товару (425 календарних дня), що становить 10.06.2024.
Проте, товар відповідачем був поставлений лише 29.11.2024, що підтверджується відповідними актом від 29.11.2024, та актом приймання товарів за кількістю та якістю № 24-365 від 29.11.2024.
Щодо доводів відповідача про настання обставин непереборної сили, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з листами № 322 від 18.06.2024 та № 326 від 20.06.2024 про укладення додаткової угоди щодо продовження строків поставки товару, а у подальшому листом № 348 від 28.06.2024 та листом № 356 від 02.07.2024 направив відповідачу свідоцтво про вплив обставин непереборної сили Торгово-промислової палати Чеської Республіки № 56С/5000/2024, суд зазначає наступне.
Так, статтею 629 ЦК України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами, а в силу положень ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з п. 8.2 договору сторона протягом 10 календарних днів зобов'язана сповістити іншу сторону про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується ТПП України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою та/або відповідним документом, виданим уповноваженим органом країни виробника товару, де виникли такі обставини.
Відповідно до п. 8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення іншої сторони про неможливість виконання взятих за цим договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або ненадання сертифікату ТПП України або уповноважено нею регіональної торгово-промислової палати/відповідного документу уповноваженого органу країни виробника товару, позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобовязань.
За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об'єктивно унеможливлюють виконання особою зобов'язань за умовами договору, обов'язків, передбачених законодавством.
Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.08.2022 у справі 910/15264/21, надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 18.06.2024 звернувся до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" з листом № 322 щодо настання обставин непереборної сили з 09.06.2024, що полягає у тому, що під час завантаження контейнеру пересувної компресорної станції на платформу для його транспортування, було здійснено пошкодження дверей, що відкриваються, призначених для забезпечення доступу до елементів обладнання станції компресорної з метою проведення технічного обслуговування чи ремонту.
Також 20.06.2024 ES Group Europe S.R.O. звернулось до відповідача з листом № 326 від 20.06.2024 про продовження строків поставки товару на 40 календарних днів шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
У відповідь на вказаний лист, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" листом від 24.06.2024 повідомило ES Group Europe S.R.O., що не погоджує продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, у зв'язку з тим, що вичерпний перелік підстав для зміни істотних умов договору визначений у пункті 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.
Зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг можливе у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Оскільки, лист позивача № 326 від 20.06.2024 не містив доказів на підтвердження вказаних обставин для продовження строку виконання зобов'язань, то суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у продовженні строку поставки товару.
Щодо листа № 348 від 28.06.2024 та листа № 356 від 02.07.2024, яким ES Group Europe S.R.O. направило ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" сертифікат ТПП Чеської Республіки № 56С/5000/24 про форс-мажорні обставини , у якому було зазначено, що на момент укладення договору ES Group Europe S.R.O. не могла передбачити настання обставин непереборної сили, що полягали у настанні надзвичайних погодних умов: поривчастого вітру, який здійнявся 09.06.2024 у Чеській Республіці під час завантаження виробів, призначених для транспортування, внаслідок чого вантаж: контейнер мобільної компресорної станції ПКС-120/40, який мав бути поставлений згідно договору, був пошкоджений; також у вказаному сертифікаті зазначено, що ці надзвичайні обставини, що виникли 09.06.2024 тривають і дотепер, та створили надзвичайні перешкоди, які об'єктивно унеможливлюють належне виконання зобов'язань щодо постачання продукції згідно з договором, суд зазначає наступне.
Верховний Суд, зокрема, у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, неодноразово наголошував, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. У кожному випадку, для визначення чи справді невиконання зобов'язання сталося внаслідок дії форс-мажору, необхідно встановлювати наявність усіх елементів форс мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше - унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності (постанова ВС від 25.01.2022 № 904/3886/21).
Суд зазначає, що листами № 348 від 28.06.2024 та № 356 від 02.07.2024 позивач з порушенням строку, визначеного п. 8.2 договору повідомив відповідача про настання форс-мажорних обставин.
Крім того, сертифікат № 56С/5000/24, що був виданий ТПП Чеської Республіки, був направлений відповідачу лише листом № 356 від 02.07.2024. При цьому, у вказаному сертифікаті ТПП Чеської Республіки № 56С/5000/24 зазначено, що обставини непереборної сили тривали з 09.06.2024, у той час, як кінцевою датою поставки товару є 10.06.2024,
Отже, надані позивачем листи № 348 від 28.06.2024 та № 356 від 02.07.2024, а також сертифікат № 56С/5000/24, виданий ТПП Чеської Республіки, суд не приймає у якості належних та вірогідних доказів у розумінні ст. 76, 79 ГПК України настання форс-мажорних обставин.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що застосовані ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" до ES Group Europe S.R.O. штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару, останнім не оскаржувались, а були сплачені у сумі, зазначеній відповідачем.
За таких обставин, враховуючи належне представлення відповідачем банку вимоги, настання гарантійного випадку та те, що основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром, суд доходить висновку, що у позивача виник обов'язок зі сплати гарантійних зобов'язань.
Як вже зазначалось, 25.06.2024 на рахунок відповідача надійшли грошові кошти від банку у сумі 81 259,96 євро за банківською гарантією № 31287 від 20.02.2023, сума яких була відшкодована позивачем банку 26.06.2024.
Отже, суд зазначає, що перерахування банком на користь ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" коштів у сумі 81 259,96 євро відбулось у зв'язку з настанням гарантійного випадку, на підставі домовленостей, передбачених договором закупівлі № 4600007369 від 17.03.2023 та гарантією, тому підстав для стягнення (повернення) цих коштів з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України, немає.
За таких обставин, суд відмовляє у цій частині позову ES Group Europe S.R.O. про стягнення грошових коштів у розмірі 81 259,96 євро.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 2 427,69 євро, то суд зазначає, що вказані вимоги є похідними від позовної вимоги про стягнення коштів у сумі 81 259,96 євро, а тому, зважаючи на відмову у задоволенні основної вимоги, похідна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних також задоволенню не підлягає.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві не підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем надано докази на спростування доводів і тверджень позивача.
З урахуванням викладеного суд відмовляє у позові ES Group Europe S.R.O. у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10 березня 2026 року.
Суддя О.В. Котков