вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2026 р. Справа№ 910/6176/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Горбаченко Н.В.;
від відповідача: Остапенко С.Л.;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025, повний текст складено 21.10.2025
у справі № 910/6176/25 (суддя Котков О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про визнання недійсним правочину
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішень господарських судів
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання недійсним правочину.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 в позові відмовлено повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання недійсним правочину. Скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» задовольнити: визнати недійсним правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) у розмірі 186 856,88 грн, вчинений Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго», згідно з Актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 Акту корегування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0152. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, оскільки на підставі пунктів 2.1. та 2.2. акту купівлі продажу № СВБ_02_2024_07_0152 відповідач припинив цивільні обов'язки СВБ та ОСП в частині сум до сплати за небаланси електричної енергії - 93 021 488,23 грн, то в розумінні частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України акт купівлі продажу № СВБ_02_2024_07_0152 є правочином та, відповідно, відповідає вимогам правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу), встановленим статтею 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України. Аналогічне також стосується акту корегування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0152 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 (далі - акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152), отриманого позивачем від відповідача 30.09.2024, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. якого відповідач припинив цивільні обов'язки СВБ та ОСП в частині сум до сплати за небаланси електричної енергії - 269 914,41 грн. Таким чином, акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152, як і акт купівлі-продажу № СВБ_02_2024_07_0152, є правочином в розумінні частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України.
Скаржник вважає висновки господарського суду першої інстанції про те, що акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 не є правочином про зарахування зустрічних однорічних вимог, а змінює суму зарахованих раніше зустрічних однорідних вимог за актом купівлі-продажу № СВБ_02_2024_07_0152, помилковими та такими, що спростовуються змістом акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 та наведеними в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 законодавчими підставами для вчинення цього правочину - стаття 601 Цивільного кодексу України та стаття 203 Господарського кодексу України, посилаючись на які відповідач припинив зобов'язання СВБ перед ОСП в сумі 186 856,88 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
На думку скаржника, оскільки відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 відповідач на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України припинив цивільні обов'язки СВБ та ОСП то, виходячи з принципу розумності, за своєю правовою природою акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 не може бути нічим іншим, окрім як правочином зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) і очевидно, що на цей правочин поширюються положення, зокрема, статей 202, 203, 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України.
Скаржник зазначає, що відповідач не мав правових підстав для заповнення пункту 2.1. та пункту 2.2. акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152. Зазначені пункти акту корегування могли бути заповнені відповідачем за наявності законодавчо встановлених умов для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) відповідно до статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України, тобто у разі наявності зобов'язань в обох сторін. Отже, підсумовуючи вищевикладене, вчинений відповідачем правочин зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 186 856,88 грн на підставі акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152, суперечить приписам статті 601 ЦК України, що, як наслідок, є підставою для визнання цього правочину недійсним.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що на підставі акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 у сторін виникли наступні зобов'язання: - у позивача грошових зобов'язань перед відповідачем не виникло; - у відповідача виникли грошові зобов'язання перед позивачем на загальну суму 518 139,10 грн, в т.ч.: щодо повернення грошових коштів в сумі 331 282,22 грн та щодо доплати грошових коштів в сумі 186 856,88 грн. Водночас, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 відповідач припиняє зобов'язання СВБ перед ОСП шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 186 856,88 грн: «Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідно до умов договору та на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України в сумі (+) 186 856,88 грн, в т.ч. ПДВ 31 142,81 грн». Проте, згідно з даними акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 позивач не має грошових зобов'язань перед відповідачем. Вважаючи проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) згідно з актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України, позивач повідомив відповідача про свою незгоду з даними акту корегування, про що відповідно до абзацу 12 пункту 3.2. Правил коригування надіслав 05.03.2025 на адресу електронної пошти відповідача зауваження від 05.03.2025 № 05/03-02 та ініціював з відповідачем спір з приводу обґрунтованості проведення зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) згідно з актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн, який запропонував вирішити шляхом переговорів. У відповідь на зауваження позивача, зокрема від 05.03.2025 № 05/03-02 до акту корегування від 27.02.2025 № СВБ_К_04_2024_07_0152 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 Акту корегування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0152, відповідач листом від 18.03.2025 вих. № 01/16823 «Про надання роз'яснень щодо акту № СВБ_К_04_2024_07_0152 за липень 2024 року, акту № СВБ_К_03_2024_12_0152 за грудень 2024 року», повідомив, зокрема, що «…направлені Адміністратором розрахунків Акт корегування від 27.02.2025 року № СВБ_К_04_2024_07_0152 та Акт коригування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0152 до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів із розрахованою сумою зарахування зустрічних однорідних вимог відповідає умовам укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 22.05.2019 № 0152-01024 та Правилам ринку.».
Відповідач зауважує, що позивач не заперечує саму вартість електричної енергії, отриманої сторонами (за оновленими даними), проте заявляє про незгоду з формою викладення окремого формулювання у п. 2.1 акта корегування (щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на змінену суму).
Відповідач зазначає, що позов не може бути задоволений, адже оскаржуваний правочин (викладений у розумінні позивача) фактично не існує (зарахування нових вимог не передбачено актом корегування від 27.02.2025); положення ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України не є порушеними. До того ж, сама по собі форма викладу положення п. 2.1 Акта корегування не може бути підставою для визнання його недійсним, адже це формулювання ніяк не порушує права законні та інтереси позивача.
На думку відповідача, позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки позивачем у цій справі не доведено, що внаслідок здійснення неттінгу у нього виникли нові грошові зобов'язання перед відповідачем, внаслідок чого порушено його суб'єктивні права чи інтереси.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 910/6176/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25. Призначено справу № 910/6176/25 до розгляду у судовому засіданні 16.12.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка Б.О. який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 16.12.2025 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 на 27.01.2026.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасові непрацездатності суддів, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6176/25 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2026 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.01.2026 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2019 між позивачем (СВБ) та відповідачем (ОСП, АР) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії.
Договірні відносини між позивачем та відповідачем у спірний період врегульовані договором, в редакції постанови НКРЕКП від 10.10.2023 № 1882, відповідно до п. 1.1, 1.2, якого, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до п. 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з пунктом 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору).
Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п. 2.1 договору).
Згідно з п. 5.1 договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до пункту 5.9 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони.
У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті.
Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.
Відповідно до пункту 1.1 Правил коригування, які є додатком 10 до Правил ринку (далі - Правила коригування) розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.
За умовами пункту 2.1 Правил коригування у випадку отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку учасників ринку за розрахунковий період обчислення коригування здійснюється таким чином: 1) оцінюється фактичний обсяг та вартість електричної енергії, визначені за оновленими сертифікованим даним комерційного обліку; 2) вартість попередніх даних комерційного обліку віднімається від фактичної вартості електричної енергії за оновленими сертифікованими даними комерційного обліку для кожного учасника ринку за кожен розрахунковий період.
Згідно з абзацом першим та другим пункту 3.2 Правил коригування АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування, надсилає СВБ попередній звіт про коригування з метою одержання зауважень від СВБ.
СВБ протягом трьох робочих днів з дня отримання від АР попереднього звіту про коригування надає АР зауваження щодо інформації, що зазначена в такому звіті.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3.2 Правил коригування АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування з урахуванням опрацьованих зауважень СВБ щодо інформації, що зазначена у попередньому звіті про коригування, через СУР формує звіт про коригування та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування звіту про коригування.
АР на другий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування формує та надсилає СВБ акт коригування (абзац сьомий пункту 3.2 Правил коригування).
Абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 3.2 Правил коригування передбачено, що СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує акт коригування та надсилає його АР.
У разі незгоди із даними акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір.
Якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта коригування, то такий акт коригування вважається підписаним СВБ (абзац 14 пункту 3.2 Правил коригування).
Як вбачається із матеріалів справи, 14.08.2024 ТОВ "Електротрейдінг Груп" отримало від відповідача акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 31.07.2024 згідно з договором № 0152-01024 від 22.05.2019 за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, відповідно до пункту 1.1 якого СВБ отримало, а ОСП поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 210 362 568,13 грн.
Згідно з п. 1.2 акту № СВБ_02_2024_07_0152 ОСП отримало, а СВБ поставило електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю 93 021 488,23 грн.
Грошові зобов'язання СВБ та ОСП по акту № СВБ_02_2024_07_0152 ОСП на суму 93 021 488,23 грн були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту № СВБ_02_2024_07_0152.
Після припинення взаємних зобов'язань, сума коштів, яка підлягала сплаті СВБ за електричну енергію для врегулювання небалансів згідно з актом № СВБ_02_2024_07_0152 становила 117 341 079,90 грн (210 362 568,13 грн. - 93 021 488,23 грн.).
15.08.2024 відповідачем списано з рахунку позивача грошові кошти у сумі 117 341 079,90 грн в якості оплати за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до акта № СВБ_02_2024_07_0152, що підтверджується платіжною інструкцією № 00000066 від 15.08.2024.
У подальшому, 30.09.2024 позивачем отримано від відповідача акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_02_2024_07_0152 від 31.07.2024, за оновленою версією даних комерційного обліку за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, якого:
- сума збільшення обсягу 63,549 МВт·год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 657 516,99 грн;
- сума зменшення обсягу 63,533 МВт·год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП, становить 269 914,41 грн.
Грошові зобов'язання СВБ та ОСП по акту № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024 на суму 269 914,41 грн були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту № СВБ_К_03_2024_07_0152.
Після припинення взаємних зобов'язань, сума коштів, яка підлягала сплаті СВБ за електричну енергію для врегулювання небалансів згідно з актом № СВБ_К_03_2024_07_0152 становила 927 431,44 грн та була списана відповідачем з рахунку позивача платіжною інструкцією № 000000430 від 01.10.2024.
На переконання позивача грошові зобов'язання, що виникли на підставі акту № СВБ_02_2024_07_0152 були виконані сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, як вказує відповідач, 28.02.2025 ним був завантажений акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 від 31.07.2024 акту корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024, за оновленою версією даних комерційного обліку за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, згідно з пунктами 1.1, 1.2. якого:
- сума зменшення обсягу 36,875 МВт·год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 331 282,22 грн;
- сума зменшення обсягу 16,248 МВт·год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП, становить 186 856,88 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту корегування № СВБ_04_2024_07_0152 відповідач припинив зобов'язання ОСП перед СВБ шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі (+) 186 856,88 грн: "Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідно до умов договору та на підставі ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України в сумі (+) 186 856,88 грн".
19.03.2025 позивач листом № 05/03-02 від 05.03.2025 направив відповідачу зауваження до акту корегування № СВБ_04_2024_07_0152, у якому вказав, що проведене зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) згідно з актом корегування № СВБ_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що вчинений відповідачем правочин зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вже зазначалось, позивач вважає, що на час направлення відповідачем акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152, у позивача були відсутніми невиконані грошові зобов'язання перед відповідачем у сумі 186 856,88 грн, а тому підстав для проведення зарахування за цим актом немає, а відтак - односторонній правочин має бути визнаний недійсним.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна/коштів боржника.
Підставою виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним правочину про зарахуванням зустрічних однорідних вимог, викладених в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025.
Положеннями ст. 601 ЦК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Верховний Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Позивач не заперечує визначених в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 сум, що є вартістю обсягів електричної енергії, натомість вказує, що за своєю правовою природою спірний акт корегування є правочином про зарахування зустрічних однорічних вимог.
Після формування місячних звітів та складення акта (згідно з пунктом 7.3.2 глави 7.3. розділу VII Правил ринку) дані комерційного обліку щодо обсягів отриманої сторонами електричної енергії можуть уточнюватись (оновлюватись), у такому разі складаються акти корегування за відповідний розрахунковий місяць.
Додатком 10 до Правил ринку передбачені Правила коригування, згідно з пунктами 1.1, 1.4 яких після надання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для планового та позапланового коригування АР (відповідач) здійснює, зокрема, розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ та формування коригувального акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (акт коригування).
У пункті 3.2 Правил коригування встановлено, зокрема: СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує акт коригування та надсилає його АР; у разі ненадання СВБ до АР підписаного акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому акті коригування; при визначенні суми оплати у акті коригування враховується сума заборгованості за актом купівлі-продажу та наявних актів коригування в межах одного звітного періоду (місяця).
Так, в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 зазначено кількість і вартість електричної енергії, яку отримала кожна сторона (за оновленими даними):
- сума зменшення обсягу 36,875 МВт•год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ (позивачем), становить 331 282,22 грн;
- сума зменшення обсягу 16,248 МВт•год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП (відповідачем), становить 186 856,88 грн.
Отже, у спірному акті корегування було визначено як збільшення обсягів, так і зменшення обсягів, тому послідовно логічним було відображення відповідних обсягів та їх вартості в таблиці з урахуванням ідентифікації їх значення "+"/"-".
Пунктами 2.1 та 2.2 акту корегування від 27.02.2025 не передбачено зарахування нових зустрічних вимог (навпаки, у цьому випадку відбулось зменшення суми вимог, зарахованих раніше за актом від 31.07.2024).
Акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 складено відповідно до форми і вимог, передбачених додатком 2 до договору (що відповідає додатку 2 до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджених наказом НЕК "Укренерго" від 08.07.2024 № 393) та додатком 2 до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який, у свою чергу, є додатком 1 до Правил ринку.
Вказані положення передбачають використання в актах корегування саме такого формулювання (у разі зміни вартості за оновленими даними): "Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідно до умов Договору та на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України в сумі (+/-)_______грн.___коп. в т.ч. ПДВ______грн. ___ коп. (сума прописом, в т.ч. ПДВ ______грн. ___ коп.)".
Тобто, фактично це формулювання означає зміну суми зарахованих раніше зустрічних однорідних вимог (у даному випадку - зарахованих за актом від 31.07.2024), та не є наслідком зміни правової природи документа з акта корегування на односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 не відповідає вимогам правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, а лише фіксує результати господарської діяльності сторін договору про врегулювання небалансів електричної енергії та є його невід'ємною частиною (про що також вказано у даному акті корегування).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на встановлені обставини справи, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Доводи скаржника про те, що правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 186 856,88 грн на підставі акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152, суперечить приписам статті 601 ЦК України, що, як наслідок, є підставою для визнання цього правочину недійсним, є безпідставними, оскільки, як вже зазначалось, мало місце здійснення припинення зобов'язань ОСП перед СВБ в сумі 186 856,88 грн, що, тим самим, свідчило про зменшення грошового зобов'язання.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 у справі № 910/6176/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи № 910/6176/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 06.03.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич