"05" березня 2026 р. Справа №926/3612/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів: КРАВЧУК Н.М.
СКРИПЧУК О.С.
за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.
представники учасників справи не з'явилися.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. ЗАГС №01-05/3435/25 від 21.11.2025)
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.11.2025 (суддя В.В. Дутка)
у справі №926/3612/25
за заявою боржниці ОСОБА_1 , Чернівецька обл., Чернівецький район, м. Заставна
про неплатоспроможність фізичної особи
До Господарського суду Чернівецької області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість, яка виникла в 2025 році перед 26 фінансовими установами у розмірі 959 051,42 грн.
Ухвалою від 05.11.2025 суд залишив подану заяву ОСОБА_1 без руху. Надав заявниці можливість у триденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Чернівецької області:
- відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
- уточненого конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням вірних дат договорів, а також загальної суми заборгованості;
- проєкту плану реструктуризації боргів, оформленого з урахуванням вимог ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства та підписаного ОСОБА_1 ;
- доказів на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- засвідчених в установленому порядку: паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 , конкретизований список кредиторів і боржників; опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника.
11.11.2025 через систему «Електронний суд» від представниці боржниці - адвокатки Поляк М.В. надійшла заява про усунення недоліків з додатками, в якій заявлено клопотання про витребування доказів. Заявлене клопотання мотивоване тим, що сторона боржниці не володіє вказаними доказами та зважаючи на триденний строк, позбавлена можливості їх здобути та надати суду вчасно, а тому просила витребувати у 26 кредиторів згідно списку, довідки фінансових установ, первинні бухгалтерські документи, розрахунки заборгованості, а також докази, які підтверджують припинення здійснення планових платежів за кредитними зобов'язаннями та строків припинення погашення ОСОБА_1 .
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 13.11.2025 у справі №926/3612/25 в задоволенні клопотання представниці боржниці - адвокатки Поляк М.В. про витребування доказів відмовив, заяву ОСОБА_1 від 27.10.2025 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність разом з доданими до неї документами повернув заявниці без розгляду.
Суд вказав, що божниця не в повному обсязі усунула недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, не додала всіх доказів на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців та не усунула недоліки конкретизованого списку кредиторів і боржників в частині зазначення загальної суми заборгованості перед кредиторами. Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви без розгляду.
При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання про витребування доказів суд зазначив, що у клопотанні не зазначено жодних заходів, що вживались особою чи його представником для отримання доказів самостійно, не надано доказів в підтвердження неможливості отримати цей доказ самостійно, а тому не дотримано вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.11.2025 у справі №926/3612/25 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та вирішення питання про прийняття заяви до розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неусунення недоліків заяви та безпідставно повернув її без розгляду, оскільки заявником було подано заяву про усунення недоліків із доданням необхідних документів та пояснень. Так, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було подано численні докази на підтвердження наявності кредитних зобов'язань та припинення їх погашення, зокрема кредитні договори, графіки платежів, виписки з банківських рахунків, розрахунки заборгованості, відповіді кредиторів на адвокатські запити та кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій. На переконання скаржника, зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність ознак неплатоспроможності.
Разом з тим скаржниця зазначає, що частину документів отримати самостійно було неможливо, оскільки вони перебувають у розпорядженні кредиторів. У зв'язку з цим, було подано клопотання про витребування доказів, однак суд першої інстанції відмовив у його задоволенні та повернув заяву. На думку апелянта, суд повинен був сприяти витребуванню таких доказів відповідно до положень ст. 81 ГПК України.
Скаржниця також вважає, що встановлений судом триденний строк для усунення недоліків заяви є непропорційним та фактично унеможливив виконання вимог суду, оскільки отримання частини документів залежало від дій третіх осіб - фінансових установ та кредиторів.
Крім того, апелянтка зазначає, що суд першої інстанції фактично здійснив оцінку доказів на стадії прийняття заяви до розгляду, тоді як відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства така оцінка має здійснюватися у підготовчому засіданні після відкриття провадження у справі. На стадії вирішення питання про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд перевіряє лише відповідність заяви вимогам до її форми та змісту, а оцінка доказів щодо наявності ознак неплатоспроможності здійснюється під час підготовчого засідання.
Таким чином, повернення заяви з підстав надмірного формалізму обмежує право заявника на доступ до правосуддя та суперечить гарантіям статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
19.01.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду від апелянтки надійшов лист, до якого вона долучила ряд документів, які були додатками до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 і які суд повернув їй ухвалою від 13.11.2025.
Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших клопотань та заяв в порядку ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, у справі подано не було.
05.03.2026 в судове засідання представниця апелянтки не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про дату, місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа у її електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи зазначене, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів справи є достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення у цій справі.
Так, предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, якою повернуто заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки за твердженням суду, боржницею у визначений судом строк, не повністю усунуто недоліки поданої заяви. Відтак суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання господарським судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права під час повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, врегульовано Книгою четвертою КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 1 ст. 115 та ст. 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених ч. 3 ст. 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
При цьому, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких варіантах, наведених у вказаній статті, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначенихстаттею 115 цього Кодексу.
Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Окрім цього, апеляційний господарський суд зазначає, що розглядаючи заяву боржника, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст. ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст.116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
Так, книгою четвертою КУзПБ не визначені підстави для залишення заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху або для повернення такої заяви без розгляду.
Водночас ч. 3 ст. 37 КУзПБ передбачено, що господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених ст. 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУзПБ господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи, якщо:
- заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від заявника надійшла заява про відкликання заяви про відкриття провадження у справі;
- заявником до цього суду подано іншу заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо того самого боржника і щодо такої заяви на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство, повернення заяви про відкриття провадження у справі, залишення заяви без руху.
Отже, КУзПБ передбачає можливість повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду, водночас такі випадки чітко регламентовані.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.06.2024 у справі №904/1273/23, яка підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.
Як визначено ст. 117, ч. 1 ст. 119 КУзПБ, у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду та призначає дату підготовчого засідання, в якому розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника до розгляду господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати майно.
За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).
Тобто, саме на стадії підготовчого засідання у справі суд надає оцінку відповідності поданої заяви боржника за формою і змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 4 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі. Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20, від 26.05.2022 у справі №922/1426/21.
Залишаючи без руху заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а надалі повертаючи цю заяву без розгляду, суд вказав, що боржницею не дотримано ч. 3 ст. 116 КУзПБ щодо надання усіх необхідних документів для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. списку кредиторів та суми заборгованості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання вимог ухвали про залишення заяви без руху боржниця надала відомості про наявні електронні гаманці, зокрема зазначила їх ідентифікаційні дані, природу, належність та спосіб підтвердження відповідної інформації. При цьому, заявниця повідомила, що такі відомості можуть бути підтверджені знімками екрану з електронної пошти, доказами отримання файлу експорту, відомостями з блокчейну та самим файлом експорту, а в разі необхідності висловила готовність надати суду доступ до відповідного акаунта для безпосередньої перевірки.
Також боржницею було уточнено конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням правильних дат договорів. Водночас заявниця зазначила, що структура, склад і розмір актуальної заборгованості є динамічними, а тому з метою подання до суду достовірних та актуальних відомостей про розмір боргу нею було заявлено клопотання про витребування доказів.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржницею були подані копії договорів із кредиторами, підписані кваліфікованими електронними підписами сторін, розрахунки заборгованості, офіційні відповіді кредиторів із зазначенням сум заборгованості, виписки з рахунків за 2022- 2025 роки, а також кредитний звіт з Українського бюро кредитних історій.
Також апеляційний суд встановив, що боржницею подано змінений проєкт плану реструктуризації боргів, оформлений з урахуванням вимог ст. 124 КУзПБ та підписаний особисто заявницею, у якому визначено черговість кредиторів, механізм реструктуризації боргів та зазначено про реалізацію майна боржниці в межах процедури реструктуризації.
Матеріалами справи також підтверджується, що боржницею були подані належним чином засвідчені документи, витребувані судом першої інстанції. Разом з тим, з метою підтвердження обставин припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50 відсотків щомісячних платежів за кожним із зобов'язань протягом двох місяців, заявницею було подано клопотання про витребування доказів.
Як встановлено апеляційним судом, під час підготовки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність представницею боржниці було направлено адвокатські запити до кредиторів з метою отримання детальних розрахунків заборгованості. Частина кредиторів надала відповіді з інформацією про наявність зобов'язань, розмір заборгованості та прострочення виконання, однак частина кредиторів таких відповідей не надала. За таких обставин, боржниця вказувала на об'єктивну неможливість самостійного отримання всіх витребуваних документів у встановлений судом строк та просила суд посприяти в одержанні відповідних доказів шляхом їх витребування.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що боржниця вживала заходів для усунення недоліків заяви, надала наявні у неї документи та звернулася із клопотанням про витребування доказів щодо тих відомостей, отримання яких залежало від дій третіх осіб.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про неусунення боржницею недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є необґрунтованим. За наявності об'єктивних труднощів у отриманні частини доказів, які перебувають у розпорядженні третіх осіб, суд першої інстанції мав сприяти їх отриманню, а не повертати заяву без розгляду.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника та докази на підтвердження цього, тобто обґрунтованість поданої заяви. Оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника. Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21 і від 28.09.2022 у справі №916/106/22.
Більше того, на переконання суду апеляційної інстанції, наданий боржницею список кредиторів із зазначенням точних сум, періодів виникнення заборгованості та підтвердженнями прострочень є достатнім для вирішення питання щодо прийняття заяви до розгляду.
Відповідно до ст. 115 КуПБ, боржник має довести лише існування ознак неплатоспроможності, зокрема несплати більше 50% зобов'язань протягом двох місяців. Надані докази підтверджують ці обставини.
Разом з тим, суд першої інстанції, керуючись положеннями ч. 2 ст. 117 КУзПБ, міг зобов'язати боржницю подати до суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, за наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з мотивів неусунення недоліків є необґрунтованим.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки суд першої інстанції порушив норми процесуального та неправильно застосував норми матеріального права, повернувши заяву боржниці без належної оцінки поданих доказів, тому оскаржувана ухвала є необґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.
Керуючись ст. 11, 13, 74, 269 - 270, 275, 280 - 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.11.2025, а справу №926/3612/25 направити до суду для продовження розгляду на стадію відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Повна постанова складена та підписана 10.03.2026.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК