Справа № 203/6233/24
Провадження № 3-в/0203/7/2026
іменем України
06 лютого 2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Черваньова Ю.М., розглянувши заяву головного державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Степаняна Айка про зміну способу та порядку виконання постанови суду,
Головний державний виконавець Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Степанян А. звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська № 203/6233/24 від 26.11.2024, шляхом стягнення з боржника вартості майна, що підлягає конфіскації, в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України.
Заява мотивована тим, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 77288101 від 24.02.2025, відкрите з метою примусового виконання зазначеної постанови.
У межах виконавчого провадження державним виконавцем вжито заходів щодо встановлення місцезнаходження транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «COROLLA VERSO», номер кузова/VIN- НОМЕР_1 , який підлягає конфіскації. Під час здійснення виконавчих дій встановлено, що з 11.02.2025 року вказаний автомобіль перереєстровано на ОСОБА_2 , у зв'язку з чим він вибув із володіння ОСОБА_1 , що унеможливлює його фактичну конфіскацію.
Представник Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області до судового засідання не з'явився, просив провести розгляд справи без його участі.
Представник митного органу, ОСОБА_1 до судового засідання не з'явились, були повідомлені про день, час та місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 98200,50 гривень з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил - транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «COROLA VERSO», номер кузова/VIN- НОМЕР_1 .
Постановою головного державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 24.02.2025 відкрито виконавче провадження з виконання постанови суду в частині конфіскації транспортного засобу.
Згідно з відповіддю ТСЦ МВС № 1246 РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях, наданої на запит державного виконавця, автомобіль «TOYOTA», модель «COROLA VERSO», номер кузова/VIN- НОМЕР_1 номерний знак НОМЕР_2 11 лютого 2025 року зареєстровано за ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 541 Митного кодексу України постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку.
У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Стаття 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачає, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Верховний суд України у правовій позиції, викладеній у постанові від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15 зазначив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Задовольняючи заяву про зміну способу виконання судового рішення суди фактично змінили рішення суду по суті та самостійно змінили спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України.
З аналізу наведених норм вбачається, що встановлення або зміна способу або порядку виконання судового рішення може мати місце виключно за умови існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, підставою для встановлення способу або порядку виконання судового рішення, є обґрунтовані обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення у раніше встановлений судом спосіб. При цьому суд не може змінити рішення по суті. При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання судового рішення.
Таким чином, чинне законодавство пов'язує можливість змінити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд зазначає, шо відповідно до ч. 3 ст. 465 Митного кодексу України, конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Враховуючи викладене, та обставина, що транспортний засіб на даний час перебуває у іншої особи, не є підставою зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому слід зауважити, що постановою судді від 26.11.2024 прийнято рішення про необхідність конфіскації предмету правопорушення - автомобіля, без зазначення у кого саме необхідно конфіскувати автомобіль. Разом з цим в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено, що автомобіль необхідно конфіскувати саме у ОСОБА_1 , що суперечить змісту прийнятого судового рішення.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, що заява державного виконавця про зміну способу і порядку виконання постанови судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 26.11.2024 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 18, 33 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 465, 541 МК України, суддя -
В задоволенні заяви головного державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Степаняна Айка про зміну способу та порядку виконання постанови суду - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.М.Черваньова