Справа № 227/4204/20
(6/199/136/26)
09.03.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра Авраменко А.М., ознайомившись із матеріалами подання головного державного виконавця Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нікітіної Карини Ігорівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника за виконавчим провадженням №79526676 ОСОБА_1 , -
09 березня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра надійшли матеріали вищевказаного подання, ознайомившись із якими, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, як слідує зі змісту подання державного виконавця, остання звертається до суду в порядку ст.441 ЦПК України, разом з тим, матеріали подання не містять доказів надіслання/надання копії такого подання іншим учасникам справи/провадження, а саме боржнику ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Оскільки положення ст.441 ЦПК України не визначають вимог до змісту, форми та долучення додатків відносно подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, підлягають застосуванню норми ст.183 ЦПК України.
Згідно положень ст.183 ч.ч.1, 2 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Частиною 4 ст.183 ЦПК України визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
У постанові від 05 листопада 2020 року у справі №591/1581/20 Верховний Суд зазначив, що вимога про надання доказів надіслання (надання) копії заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення (розділ VI «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)»). Хоча суд і негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця, проте інші учасники справи не повинні бути позбавлені процесуального права на інформацію про подані державним чи приватним виконавцем до суду подання чи інші звернення.
Подібний висновок щодо норми права, тотожної тій, що викладена у частині другій статті 183 ЦПК України, зробив Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2021 року у справі №910/23066/15, зазначивши, що частини перша-третя статті 170 ГПК України містять загальні вимоги до всіх без винятків заяв, поданих з процесуальних питань. Зокрема до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Такі вимоги стосуються і заяви про роз'яснення судового рішення, поданої відповідачем на підставі статті 245 ГПК України, оскільки таку заяву подано з процесуальних питань. При цьому у частині четвертій статті 170 цього Кодексу визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить про сталу сформовану судову практику щодо обов'язку заявника надсилати (надавати) копії такої заяви іншим учасникам справи у разі подання заяви на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №2-246/10).
Таким чином, підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника подано державним виконавцем на стадії примусового виконання рішення суду, однак до подання в порушення вимог ст.183 ч.2 ЦПК України не долучено доказів надіслання/надання копії такого подання іншим учасникам справи/виконавчого провадження - боржнику, приходжу до висновку про необхідність повернення такого подання заявнику без розгляду на підставі ст.183 ч.4 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 183, 258, 265, 267, 352-355, 441 ЦПК України, суд -
Подання головного державного виконавця Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нікітіної Карини Ігорівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника за виконавчим провадженням №79526676 ОСОБА_1 , - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко