ЄУНСС: 453/2122/25
НП: 2-з/453/5/26
про вжиття заходів забезпечення позову
06 березня 2026 року місто Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина Володимира Ярославовича,
сторони у справі:
позивачка 1 - ОСОБА_1 ;
позивач 2 - ОСОБА_2 ;
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ;
третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідачки - ОСОБА_4 ;
зміст позовних вимог - про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін та інших учасників, у приміщенні суду, що по АДРЕСА_1 , заяву представника обох позивачів - адвоката Ільківа Миколи Миколайовича про вжиття заходів забезпечення позову у даній цивільній справі, -
Описова частина із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у порядку представництва, котре здійснює адвокат Ільків М.М., засобами поштового зв'язку 03.12.2025 року скерували у Сколівський районний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла 08.12.2025 року та була зареєстрована в діловодстві за вх. № 8493, в якій просять ухвалити рішення про стягнення з відповідачки - ФОП ОСОБА_3 на користь позивачки 1 ОСОБА_1 500 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та 106 000 грн. 00 коп. завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальних збитків, й на користь позивача 2 ОСОБА_2 500 000 грн. 00 коп. на відшкодування моральної шкоди та 1 264 386 грн. 06 коп. завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальних збитків. Судові витрати у справі, котрі полягають в оплаті послуг за професійну правничу допомогу, у загальному розмірі 50 000 грн. 00 коп., позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при ухваленні рішення просять стягнути з відповідачки ФОП ОСОБА_3 на їх користь у рівних частинах, тобто по 25 000 грн. 00 коп. кожному.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 09.12.2025 року, з-поміж іншого, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Визначено місце, дату та час підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 27.01.2026 року, 12:30 год..
Востаннє, ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання без окремого письмового оформлення, від 23.02.2026 року, задоволено клопотання представника відповідачки ФОП ОСОБА_3 - адвоката Кишені В.С. про відкладення підготовчого засідання. Визначено місце, дату та час нового підготовчого засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Сколівського районного суду Львівської області, що за адресою: вул. Д. Галицького, 8, м. Сколе, Стрийський район, Львівська область, 23.03.2026 року, 14:00 год..
Між тим, представником обох позивачів - адвокатом Ільківим М.М. 03.03.2026 року засобами поштового зв?язку скервано у Сколівський районний суд Львівської області заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій останній просить постановити ухвалу про накладення арешту на рухоме майно відповідачки ФОП ОСОБА_3 , а саме: транспортні засоби: 1) автомобіль марки DF XF 105.460, 2011 року, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорний; 2) автомобіль марки MERCEDES-BENZ 823, 1999 року, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , синій; 3) автомобіль марки DAF XF 95.430, 2006 року, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , білий; 4) автомобіль марки LAMBERET LVFS-3F1R, 1999 року, д.н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 , сірий; 5) автомобіль марки АСТО TXZ 339, 1997 року, д.н.з. НОМЕР_9 , VIN НОМЕР_10 , чорний. Заява про вжиття заходів забезпечення позову вмотивована тим, що у провадженні Сколівського районного суду Львівської області перебуває дана цивільна справа, а розмір матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, становить 2 370 386 грн. 06 коп.. У зв?язку із тим, що у власності відповідачки ФОП ОСОБА_3 знаходиться рухоме майно, яке може забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ціна позову є відповідною, а розмір заявлених позовних вимог є співмірним заходам забезпечення позову, виникає необхідність у використанні спеціальних засобів, передбачених цивільним процесуальним законодавством, а саме у встановленні обмеження у вигляді заборони відчуження належного відповідачці ФОП ОСОБА_3 на праві приватної власності наведеного вище рухомого майна.
Сторони та інші учасники справи, на виконання вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, про вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову не повідомлялись.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову розглянута не пізніше двох днів з дня її надходження до Сколівського районного суду Львівської області.
Закон, джерела права, а також роз'яснення, якими керувався суд, постановляючи дану ухвалу.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Права та обов'язки учасників справи визначені у ст. 43 ЦПК України, до яких, з-поміж іншого, належить право подавати заяви та клопотання, у котрих в силу ст. 182 вказаного Кодексу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань.
Одним із процесуальних питань, які суд може вирішувати у судовому засіданні, є питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, про що суд постановляє відповідну ухвалу.
За змістом ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених у ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Одними із видів забезпечення позову, передбаченими у ст. 150 ЦПК України, є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона вчиняти певні дії (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до частин 6, 7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень, котрі містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 753/22860/17 (номер провадження: 14-88цс20).
У разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності (постанова Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 06 жовтня 2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 905/446/22).
Як характер спору (майновий або немайновий), так і те чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення у дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року за єдиним унікальним номером судової справи 754/5683/22.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення. З наведеного випливає, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) напряму залежить від фактичних обставин кожного господарського спору. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2022 року за єдиним унікальним номером судової справи 381/4019/18.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пантелеєнко проти України» (рішення від 29 червня 2006 року, заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Своєю чергою, у рішенні у справі «Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) (рішення від 31 липня 2003 року, заява № 50389/99) Європейський Суд з прав людини вказує, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Висновок суду за результатами вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Вирішуючи заяву представника обох позивачів - адвоката Ільківа М.М. про вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з того, що предметом позову у даній справі є вимоги майнового характеру про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, на загальну суму 2 370 386 грн. 06 коп..
Адвокат Ільків ММ., діючи в інтересах обох позивачів у цій справі, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на належні відповідачці ФОП ОСОБА_3 транспортні засоби, мотивуючи це необхідністю запобігання можливому відчуженню майна вказаною відповідачкою та забезпечення реального виконання можливого рішення суду у разі задоволення/часткового задоволення пред'явленого позову.
Суд зважує, що на підтвердження вартості транспортних засобів адвокатом Ільківим М.М. долучено відомості з мережі Інтернет, зокрема з вебресурсу «AutoRia». Разом з тим, такі відомості відображають лише орієнтовні пропозиції продажу транспортних засобів на вторинному ринку та не можуть розглядатися як безумовний доказ фактичної ринкової вартості конкретного майна відповідачки ФОП ОСОБА_3 .. У зв'язку з цим, суд позбавлений можливості достеменно встановити реальну ринкову вартість кожного із зазначених транспортних засобів та співвіднести їхню сукупну вартість із розміром заявлених позовних вимог.
Заразом суд приймає до уваги, що відповідачкою у справі є ФОП ОСОБА_3 , яка в силу статей 51, 52 ЦК України, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними із здійсненням нею підприємницької діяльності, усім належним їй майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Така правова природа відповідальності ОСОБА_3 як фізичної особи-підприємця, відрізняється від відповідальності господарських товариств, зокрема товариств з обмеженою відповідальністю, які є окремими юридичними особами та відповідають за своїми зобов'язаннями виключно майном юридичної особи.
За таких обставин, накладення арешту на усі п'ять транспортних засобів відповідачки ФОП ОСОБА_3 , як про це просить адвокат Ільків М.М., може призвести до надмірного обмеження майнових прав вказаної відповідачки та не відповідатиме принципу співмірності заходів забезпечення позову.
Оцінюючи питання наявності ризиків утруднення виконання можливого рішення суду, суд приймає до уваги, що предметом спору є вимоги майнового характеру у значному розмірі, а відповідачка ФОП ОСОБА_3 як власниця майна має можливість у будь-який момент розпорядитися належними їй активами, зокрема шляхом їх відчуження, що потенційно може ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення/часткового задоволення цього позову. У цьому контексті Верховний Суд у постанові Касаційного господарського суду від 10.09.2025 року за єдиним унікальним номером судової справи 907/523/25 зазначив, що у спорах майнового характеру сама можливість відповідача вільно розпоряджатися належним йому майном може створювати ризик утруднення виконання судового рішення та обґрунтовувати застосування заходів забезпечення позову.
Водночас, суд враховує необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, з огляду на те, що застосування заходів забезпечення позову не повинно створювати для відповідачки ФОП ОСОБА_3 надмірних обмежень або фактично вирішувати спір по суті до ухвалення рішення у справі.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що накладення арешту на всі транспортні засоби відповідачки ФОП ОСОБА_3 не є співмірним із заявленими позовними вимогами, а необхідним і достатнім заходом забезпечення позову для гарантування можливого виконання рішення суду у разі задоволення позову є накладення арешту лише на частину транспортних засобів, що належать вказаній відповідачці.
При цьому, суд зазначає, що накладення арешту на транспортні засоби застосовується шляхом встановлення заборони їх відчуження та вчинення реєстраційних дій щодо них. Такий захід має тимчасовий характер та спрямований виключно на обмеження права відповідачки ФОП ОСОБА_3 розпоряджатися відповідним майном до вирішення спору по суті.
Водночас, застосування такого заходу забезпечення позову не позбавляє відповідачку ФОП ОСОБА_3 права володіти та користуватися арештованими транспортними засобами. У цьому контексті Верховний Суд у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 за єдиним унікальним номером судової справи 908/2382/21 зазначив, що накладення арешту на майно у порядку забезпечення позову фактично не позбавляє власника можливості володіти та користуватися таким майном, а лише тимчасово обмежує його право розпорядження ним з метою гарантування виконання можливого рішення суду. Подібні за своїм змістом висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 року за єдиним унікальним номером судової справи 465/4985/18 і від 15.06.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 757/48375/20.
Отже, враховуючи характер заявлених позовних вимог, наявність ризику відчуження майна відповідачки ФОП ОСОБА_3 , необхідність забезпечення балансу інтересів сторін та принцип співмірності заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, - шляхом накладення арешту на частину транспортних засобів відповідачки ФОП ОСОБА_3 ..
Саме такий вид забезпечення позову є співмірним заявленим позовним вимогам, забезпечить ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 149-150, 153, 157, 247, 258, 260-261 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Ільківа Миколи Миколайовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за єдиним унікальним номером 453/2122/25 за їх позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , з участю третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору на стороні відповідачки - ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, - задовольнити частково.
З метою забезпечення позовних вимог до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі, накласти арешт на рухоме майно ОСОБА_3 , а саме на транспортні засоби:
1) марки DAF XF моделі 105.460, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , чорний;
2) марки MERCEDES-BENZ моделі 823, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_11 , VIN НОМЕР_4 , синій;
3) марки DAF XF моделі 95.430, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 , VIN НОМЕР_6 , білий.
У задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову в іншій частині, - відмовити.
Порядок виконання ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Відомості відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», необхідні для виконання ухвали суду:
Стягувачка 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Стягувач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_13 ; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_2 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Боржниця: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_14 ; місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 ; адреса електронної пошти: відсутня; електронний кабінет у ЄСІТС: відсутній.
Примірник ухвали направити в Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях - для виконання, а сторонам у справі, - для відома.
Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк і порядок набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження.
Ухвала, в силу положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена сторонами у справі у строк подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Дата складення ухвали у повному обсязі: 06 березня 2026 року.
Суддя Володимир МИКИТИН