Справа № 127/7041/26
Провадження № 2/127/2039/26
про залишення позовної заяви без руху
06 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за інвестиційним договором.
Розглянувши подані матеріали приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, відповідно до п.8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Обов'язок подання доказів разом з поданням позовної заяви передбачений ч.2 ст. 83 ЦПК України.
Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана позивачем через підсистему ЄСІТС «Електронний суд».
Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Як убачається із даних автоматизованої системи документообігу суду серед переліку документів, що були надіслані представником позивача до суду через підсистему «Електронний суд» в електронній формі містяться наступні завантажені додатки за їх назвою: 1. «Позовна заява про стягнення заборгованості.pdf»; 2.«Додатки до позову.zip»; 3. «Ордер Соколовська.pdf»; 4 «Докази направлення відповідачеві.jpg». Натомість, відповідно до акту від 03 березня 2026 року, складеного працівниками Вінницького міського суду Вінницької області, під час реєстрації позовної заяви про стягнення заборгованості за інвестиційним договором, яка надійшла в підсистему «Електронний суд» від представника позивача, було виявлено технічну неможливість відкриття для перегляду вказаного у додатку документу: «Додатки до позову.zip». Слід також зауважити про те, що зазначені у позовній заяві додатки за їх переліком суттєво відрізняються від переліку документів, що фактично були завантажені та надіслані представником позивача.
Отже, в порушення вищевказаних вимог ЦПК України зазначені в переліку до позовної заяви документи, як додатки, є неналежно оформлені (нечитабельні, їх зміст неможливо з'ясувати шляхом відкриття та перегляду через технічні причини - доєднані до позовної заяви документи як електронний архів замість сканованих копій документів у доступний для відтворення формат файлу), відтак їх не можна вважати такими, що належно додані до позовної заяви. Позивачу необхідно звернути увагу на інструкцію користувача підсистеми «Електронний суд», затвердженого наказом ДП «ЦСС» від 29.12.2023 №23/ОД, про порядок створення користувачем електронних документів в підсистемі шляхом вбудованого текстового редактора або завантаження та прикріплення до заяв додатків з документів у доступному форматі («doc;xls;rtf;jpg;jpeg;pdf») з врахуванням технічних обмежень щодо цього.
Таким чином на виконання вимог ст. 177 ЦПК України позивачу слід надати до позовної заяви вказані ним у додатках технічно відтворювані для перегляду документи в електронній формі, які були завантажені та направлені через підсистему «Електронний суд» електронним архівом з назвою «Додатки до позову.zip», надіславши ці документи на адресу суду у доступному для зчитування та відтворення форматі файлів через підсистему «Електронний суд», або інші документи в електронній формі на підтвердження виникнення між сторонами спірних договірних відносин та права вимоги.
Крім того, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а з позовної заяви та матеріалів доданих до неї не вбачається підстав, які могли б звільнити позивача від сплати судового збору.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивачем пред'явлений позов про стягнення заборгованості за інвестиційними договорами від 17 травня 2025 року та від 16 липня 2025 року в загальній сумі 56000 доларів США, що в еквіваленті на день подання позову становить 2415946 грн (ціна позову), тобто позов майнового характеру. При цьому, будь-яких належних доказів щодо сплати судового збору за вказаною позовною вимогою позивачем до позовної заяви не додано та не зазначено обґрунтувань, які б відповідно до закону вказували на наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору за даним позовом.
Слід також зауважити, що за змістом позовної заяви позивачем вказано на положення інвестиційних договорів аналогічного змісту згідно умов яких відповідач, як управитель цифрових активів позивача, бере на себе зобов'язання з управління та керування ними здійснюючи торгові операції на біржових ринках з метою отримання прибутку на користь позивача. Тобто, в розумінні положень Закону України «Про захист прав споживачів» інвестиційна діяльність за вказаними правочинами не спрямована на задоволення особистих побутових потреб позивача, як споживача послуг, а отримання нею прибутку (доходу), який підлягає оподаткуванню на загальних підставах (ст. 168 ПК України).
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви за вимогами майнового характеру за ставкою та у розмірі відповідно до вищевказаної норми закону, а саме 1% ціни позову, що з урахуванням вимог п.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» становить 13312 грн, та надати суду докази про це.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Крім того, відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду із цією позовною заявою, з посиланням на положення ст. 192, 526, 533 ЦК України позивач вказує на обставини укладання з відповідачем двох інвестиційних договорів, на виконання умов п. 4-6 розділу 1 яких передала відповідачу в управління інвестиційні вклади у формі цифрових активів USDT (криптовалютний токен компанії Tether Linited, який прив'язаний у співвідношенні 1 до 1 до фіатної валюти - долара США, розділ «Терміни» договорів), шляхом перерахування цифрового активу на електронний гаманець кількома платежами, що підтверджується квитанціями криптовалютної біржі Binance. Фактом передачі активів є перерахування на гаманець відповідача токенів/стейблкоїнів та вважаються переданими з моменту їх надходження на гаманець управителя. Згідно п. 1.3.1 розділу 1 інвестиційних договорів інвестиція суми вкладу розрахована строком 12 місяців, що є строком дії договору та по закінченні якого відповідач протягом семи календарних днів повертає позивачу суму вкладу та нараховані (але не виплачені відсотки) в USDT на криптовалютний гаманець інвестора. За вказаних обставин просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 56000 доларів США.
Разом з тим, визначаючись із способом захисту порушеного права в частині заявлених позовних вимог подана позовна заява не містить зазначення будь-яких обґрунтувань щодо валюти виконання договірного зобов'язання відповідачем у доларах США, а також обґрунтувань того, що інвестиційні вклади позивача у формі цифрових активів відносяться до видів майнових або інтелектуальних цінностей цивільного обороту згідно чинного законодавства України.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: