Провадження № 11-сс/803/235/26 Справа № 201/170/26 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 березня 2026 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
підозрюваної: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
законного представника: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисника: ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції)
прокурора: ОСОБА_9 ( в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг, апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 07 січня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України, -
Обставини встановлені судом першої інстанції:
Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 07 січня 2026 року, задоволено клопотання старшого слідчого ОВС слідчого відділу 2 управління( з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , та застосовано до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 266 240 грн. 00 коп.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, про те що в судовому засіданні при розгляді клопотання було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що запобігти вище зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не є можливим.
Доводи апеляційної скарги:
З вказаним судовим рішенням не погодився прокурор та оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить рішення слідчого судді змінити в частині визначення застави та застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що слідчим суддею в повній мірі не було враховано та оцінено всі обставини кримінального провадження та ризики, передбачені ст. 177 КПК України та безпосередньо особу підозрюваної.
Зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 2ст.111 КК України та перебуває у тісних взаємовідносинах з військовослужбовцем РФ, чого підозрювана не заперечує.
Більш того до затримання підозрювана проживала у м. Краматорську, що знаходиться безпосередньо на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією, що додатково підтверджує ризик переховування. Також остання не має постійного джерела доходу, має наявні тісні зв'язки із представниками держави агресора, які можуть забезпечити їй переховування на території рф.
Позиції учасників судового провадження:
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з зазначених в ній підстав.
Підозрювана, законний представник та захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його проживання, наявність у нього родини та утриманців; репутацію підозрюваного.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні злочину, який полягає у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: наданні представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
05.01.2026 ОСОБА_6 , затримано в порядку ст. ст. 208, 615 КПК України.
Того ж дня, ОСОБА_6 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
07 січня 2026 року старший слідчий ОВС слідчого відділу 2 управління( з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) Головного управління СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_10 , звернувся до Соборного районного суду м. Дніпра з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України та підтверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, а саме: протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, від 01.12.2025 з якого видно переписку підозрюваної з військовослужбовцем ЗС РФ ОСОБА_11 з якої очевидно, що підозрювана знала про належність ОСОБА_11 до ЗС РФ, вони обговорювали виконання завдань, підозрювана повідомляла про місце розташування ЗС РФ і при цьому вони не обговорювали питання помсти за неї військовослужбовцям ЗСУ. Факт належності переписки підозрюваної підтверджується телефоном, який було вилучено у неї в ході обшуку і не оспорюється самою підозрюваною, а факт реального розташування військових в місцях вказаних підозрюваною підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки наведені слідчим обставини дають достатні підстави для такого висновку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для обрання, щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину, тому доводи апеляційної скарги, щодо відсутності обґрунтованої підозри є недоведеними та не сприймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваної, яка неповнолітня, учениця школи, проживає з батьками, які не працюють та живуть за рахунок допомоги їх батьків, підозрювана має свою кімнату і всі засоби для навчання, однак не контролюється батьками належним чином. Підозрювана хворіє на астму, соціалізована, має друзів, даних про її негативну поведінку немає. При цьому вона раніше не судима, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, скоєний у воєнний час.
Також судом враховано, що вид та ступінь встановлених ризиків, тяжкість злочину, обстановку в якій вчинено злочин, а саме, воєнний стан, який продовжується і у якому уникнути слідства легше ніж під час миру, суспільну небезпечність злочину, які підвищена з огляду на контекст у якому його вчинено, а тому слідчим суддею прийнято рішення, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою дозволить підозрюваній продовжити злочинну діяльність, що може призвести до трагічних наслідків для оборонців країни. Отже, збереження життя військовослужбовців ЗС України превалює над правом підозрюваної на свободу, навіть враховуючи її вік.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішення наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують перебування останньої під вартою.
Застосовуючи до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків передбачених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 , може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або ж вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що є підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, ризики, визначені п.п.1,2,5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведені прокурором та слідчим у судовому засіданні, по даному кримінальному провадженню, зокрема переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується, тим що ОСОБА_6 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна, тому остання з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон або до окупованої території. І хоча цей ризик не є високим з огляду на вік підозрюваної, її соціальні зв'язки та матеріальний стан, однак він очевидно існує.
Оскільки підозрювана підтримувала стосунки з військовослужбовцем країни агресора, чого вона не заперечує, безумовно існує ризик продовження вчинення кримінального правопорушення в якому підозрюється або вчинення нового кримінального правопорушення .
Вказані ризики є реальними, стійкими та виправдовують даний запобіжний захід. Ці ризики повністю виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останньої.
Оцінюючи вказані обставини, колегія суддів, зазначає, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання осіб під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються.
На підставі вищевказаного колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної ОСОБА_6 , яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину і лише обраний слідчим суддею запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу, дані про особу підозрюваної не зменшують або не усувають наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваної, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Разом з тим, чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково, тобто, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснювати у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неможливість застосування, щодо підозрюваної альтернативного запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів зазначає.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно вимог п. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Окрім того колегія суддів зазначає, що застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави є виключно дискреційним повноваженням суду.
Колегія суддів враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, звертаючи особливу увагу на вік підозрюваної, погоджується з висновками слідчого судді про можливість застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі визначеному слідчим суддею.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення слідчий суддя дотримався вимог кримінально процесуального закону, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 07 січня 2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: