Справа № 734/103/26 Головуючий у 1 інстанції Бузунко О. А.
Провадження № 33/4823/285/26
Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП.
09 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
з участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кацинського О. В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові, одночасно в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів захисника та особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, апеляційну скаргу захисника адвоката Кацинського А. В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із середньою освітою, неодружений, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 26 грудня 2025 року о 10 год. 24 хв., с. Кіпті, дорога М - 01, 97 км, Чернігівського району та області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; сповільненість мови; неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник адвокат Кацинський О. А. просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Мотивує тим, що як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2025, приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою М-01 у районі населеного пункту Кіпті. Разом із ним, у транспортному засобі перебував пасажир, якого він перевозив у зв'язку з необхідністю термінового прибуття на похорон матері, що підтверджується матеріалами справи.
Зупинка транспортного засобу була здійснена у зв'язку з невиконанням вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль». На момент зупинки працівник поліції не вбачав в поведінці водія жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Після перевірки документів поліцейським було встановлено відсутність страхового полісу, що ОСОБА_1 визнав.
Лише після цього працівник поліції висловив припущення про можливість наявності запаху алкоголю з порожнини рота та запропонував пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, на що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд, результат якого склав 0,00 проміле. Отже, об'єктивних підстав для твердження про алкогольне сп'яніння не було. Після отримання нульового результату працівник поліції висловив припущення про можливе наркотичне сп'яніння, посилаючись на суб'єктивні ознаки, які належним чином не зафіксовані та не підтверджені жодними спеціальними знаннями.
З відеозапису вбачається, що водієві повідомлялося про значну тривалість процедури (півтори - дві години або більше) та фактично пропонувалося оформити «відмову» як швидший спосіб завершення ситуації. При цьому ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що прямує на похорон, що зафіксовано у матеріалах справи.
Вказує, що у даній справі після складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не був відсторонений від керування, транспортний засіб не затримувався і він продовжив рух.
Зазначає, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що протокол серії ЕПР1 № 551000 від 26.12.2025 складався у відсутності ОСОБА_1 . Як убачається з відеозапису, протокол заповнювався всередині службового приміщення, тоді як водій перебував у своєму транспортному засобі. Лише після завершення заповнення документ був винесений для підпису.
Місцевий суд у постанові не проаналізував, чи була забезпечена реалізація прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та не оцінив допустимість протоколу як доказу з огляду на спосіб його складання.
В апеляційному суді ОСОБА_1 та його захисник адвокат Кацинський О. В. підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити її з викладених у ній підстав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , аргументи його захисника адвоката Кацинського О. В., переглянувши відеозапис, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 розділу І Інструкції зазначено, що на ознаки алкогольного сп'яніння водія вказують: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У той час як ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння, за виключенням запаху алкоголю з порожнини рота, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, а не удаваними, як у даному випадку.
Як убачається з переглянутого апеляційним судом відеозапису, 26.12.2025, приблизно о 10 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись автомобільною дорогою М-01 у районі населеного пункту Кіпті та був зупинений працівниками поліції на блок посту. Разом із ним, у транспортному засобі перебував пасажир, якого він підвозив у зв'язку з необхідністю термінового прибуття на похорон матері.
Зупинка транспортного засобу була здійснена у зв'язку з невиконанням водієм ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 3.41 «Контроль». На момент зупинки працівник поліції не вбачав в поведінці водія жодних ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Після перевірки документів поліцейським було встановлено відсутність страхового полісу і лише після цього працівник поліції висловив припущення про можливість наявності запаху алкоголю з порожнини рота та запропонував пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Драгер, на що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти такий огляд, який показав відсутність стану алкогольного сп'яніння.
Після отримання нульового результату внаслідок продування технічного приладу на місці зупинки транспортного засобу, поліцейський висловляє припущення про можливе наркотичне сп'яніння, посилаючись на суб'єктивні ознаки, які належним чином не зафіксовані та не підтверджені жодними спеціальними знаннями.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Ключовим є саме дотримання встановленої процедури. Згідно з пунктом 6 Порядку № 1103 та пунктом 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 поліцейський зобов'язаний забезпечити доставлення водія до закладу охорони здоров'я та реальне проведення огляду. Забезпечити - означає організувати фактичне проходження процедури, а не лише повідомити про її можливість.
У матеріалах справи відсутні докази належної організації такого огляду. Натомість з відеозапису вбачається, що водієві повідомляють поліцейські про значну тривалість процедури (півтори - дві години або більше) та фактично спонукають оформити «відмову» як швидший спосіб завершення ситуації. При цьому, ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що прямує на похорон, дуже поспішає, що зафіксовано на відеозапису.
Більше того, на відеозапису, доданому до матеріалів справи, жодної з описаних поліцейськими ознак як алкогольного, так і наркотичного сп'яніння, у водія ОСОБА_1 не спостерігається, а поведінка поліцейських свідчить на користь аргументів захисника про упереджене ставлення до водія ОСОБА_1 .
Поміж іншого, ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що він поспішає, везе свого друга на поховання матері останнього, хоча б встигнути на відспівування.
ОСОБА_1 неодноразово перепитував у працівників поліції: «Що потрібно їхати прямо зараз?».
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Якщо проведення такого огляду вимагалося працівниками поліції без видимих на те причин, при відсутності ознак сп'яніння, відмова від проходження медичного огляду, правових наслідків не породжує.
Аналіз відеозапису, на якому видно обличчя водія ОСОБА_1 , у якого був природній колір шкіри, звичайний вираз очей, водій пояснював, що дві доби перебуває в дорозі, свідчать про те, що ознаки наркотичного сп'яніння були удаваними, а вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, на порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, не забезпечив повноту, всебічність і об'єктивність судового розгляду, не звернув уваги на відсутність у водія зупиненого транспортного засобу будь-яких ознак як алкогольного, так і наркотичного сп'яніння, що поліцейські не могли визначитися із станом водія, спочатку вбачали ознаки алкогольного сп'яніння, а коли застосування технічного приладу показало відсутність ознак алкогольного сп'яніння, пропонували пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, акцентуючи увагу на тому, що це тривала процедура, у той час як водій транспортного засобу просив увійти в їх становище, віз товариша на похорон матері, запізнювалися на відспівування, та дійшов помилкового висновку про наявність невиконання вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу захисника адвоката Кацинського О. В. задовольнити.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 09 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець