Справа №:755/143/26
Провадження №: 1-в/755/10/26
"27" січня 2026 р. місто Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2022 року за частиною четвертою статті 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
14 вересня 2022 року вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_4 засуджений за частиною четвертою статті 185 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням обов'язків під час іспитового строку: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Копія вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2022 року стосовно ОСОБА_4 та розпорядження від 24 жовтня 2022 року про виконання вказаного вироку, надійшли на виконання до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області 30 травня 2023 року, на підставі яких ОСОБА_4 поставлений на облік.
06 січня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшло подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, у зв'язку з закінченням іспитового строку.
З мотивів подання вбачається, що 30 червня 2023 року ОСОБА_4 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням, був попереджений про відповідальність за скоєння адміністративних правопорушень, засудженому роз'яснено правові наслідки за невиконання покладених на нього судом обов'язків, які передбачені статтею 76 КК України. Постановою про встановлення днів явки на реєстрацію від 30 червня 2023 року ОСОБА_4 призначено день явки на реєстрацію: II понеділок кожного місяця, з якою засуджений ознайомлений під підпис.
12 березня 2025 року ОСОБА_4 в телефонній розмові повідомив, що був призваний на військову службу до в/ч НОМЕР_1 та зобов'язався надати відповідні документи.
20 березня 2025 року направлено запити до в/ч НОМЕР_1 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про проходження військової служби.
15 квітня 2025 року на адресу Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області надійшло повідомлення з в/ч НОМЕР_1 , що ОСОБА_4 вибув у розпорядження в/ч НОМЕР_2 .
24 липня 2025 року та 25 серпня 2025 року направлено запити до в/ч НОМЕР_2 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про проходження військової служби, оскільки відповідь з в/ч НОМЕР_2 на адресу Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області не надходила, вирок за місцем проходження служби для подальшого виконання не скеровувався.
21 серпня 2025 року ОСОБА_4 в телефонній розмові повідомив, що надалі проходить військову службу у в/ч НОМЕР_3 .
Під час іспитового строку ОСОБА_4 зарекомендував себе з посередньої сторони, обов'язки покладені на нього судом виконував частково, а саме не з'явився на реєстрацію 13 січня 2025 року, 10 лютого 2025 року, 10 березня 2025 року, 14 квітня 2025 року, 12 травня 2025 року, 09 червня 2025 року, 14 липня 2025 року, 11 серпня 2025 року, 08 вересня 2025 року у зв'язку з проходженням військової служби у в/ч НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 визначено низький рівень ризику.
Відповідно до наявних в справі вимог Управління інформаційно- аналітичної підтримки ГУНП в м. Києві, відомо, що ОСОБА_4 в період іспитового строку до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Іспитовий строк закінчився 14 вересня 2025 року (вихідний день).
Прокурор в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні подання інспектора, посилаючись на те, що в матеріалах особовою справи відсутні відомості, що дійсно ОСОБА_4 проходить військову службу.
В судове засідання інспектор та особа, в інтересах якої подано клопотання - засуджений, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 5 статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дане подання у відсутність осіб, що не з'явилися.
Вивчивши подання, вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи №203/23 року, суд доходить таких висновків.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно з статті 5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Відповідно до вимог частини третої статті 75 КК України, умовою ухвалення рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Іспитовий строк - це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не тільки не вчинить нового злочину, а й виконає покладені на нього вироком обов'язки.
Відповідно до частин третьою та четвертої статті 164 КВК України звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до зазначеного органу.
У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обґрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 78 Кримінального кодексу України, частини другої статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи із норм частини першої статті 78 КК України та частини другої статті 165 КВК України, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких свідчить про виконання засудженим вимог статті 75 КК України та можливість застосування до нього статті 78 КК України.
Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, зазначених в частині четвертій статті 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, передбачених статтею 76 КК України, а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженним положень статті 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням, та не дає підстав для застосування статті 78 КК України, навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Отже, закінчення іспитового строку не призводить до автоматичного звільнення засудженого від призначеного покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджено вироком Богородачанського районного суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2022 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі статей 75, 76 КК України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки з покладенням обов'язків під час іспитового строку: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Разом з тим, як вбачається з подання та матеріалів особової справи, засуджений не виконував покладені на нього обов'язки. ОСОБА_4 повідомив, що був призваний на військову службу до ВЧ НОМЕР_1 .
15 квітня 2025 року орган пробації отримав відповідь з військової частини НОМЕР_1 , з якої вбачається, що ОСОБА_4 вибув у розпорядження ВЧ НОМЕР_2 . При цьому, на момент звернення до суду з поданням про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку органом пробації не з'ясовано чи проходить ОСОБА_4 військову службу у ВЧ НОМЕР_4 , а також будь-яких інших дій для встановлення місця знаходження ОСОБА_4 не вчинено.
У зв'язку із вищенаведеним, суд не знаходить підстав для задоволення подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку
Керуючись частиною першою статті 78 КК України, частини другої статті 165 КВК України, статтями 534, 537, 539 КПК України, суд, -
в задоволенні подання подання провідного інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 про звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку - відмовити.
Особову справу стосовно ОСОБА_4 повернути до Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області разом з копією даної ухвали.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва ОСОБА_1