06.03.2026 Справа №469/1484/25
1-кп/469/230/26
03 березня 2026 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селище Березанка клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024150010000324 від 10.02.2024 року за ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; уродженця с.Вільне Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_3 ,
обвинувачений (в режимі відео конференції) - ОСОБА_4 ,
захисник (в режимі відео конференції) - ОСОБА_5 ,
встановив:
На розгляді Березанського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №62024150010000324 від 10.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України.
У судовому засіданні Прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Зміст клопотання прокурора
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа
Заявлене клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, що надійшов до суду.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність
ОСОБА_4 обвинувачується:
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.413 КК України - втраті ввіреного для службового користування іншого військового майна, внаслідок порушення правил його зберігання, вчинене в умовах воєнного стану;
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 31.01.2024 року приблизно о 7 годині 50 хвилин, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, та проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загально військової підготовки військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце військової служби у районі зосередження підрозділів військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза його межами,проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби з 31.01.2024 по 09.10.2025 року, - тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, солдат ОСОБА_4 31.01.2024 року, точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загально військової підготовки військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи на території розташування в підрозділі військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, однак легковажно розраховуючи на їх відвернення, у порушення ст.ст.2, 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст 1, 3, 7 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України», п. 13 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання майна військового майна у Збройних Силах України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 №1225, зберігання сумка транспортна індивідуальна ММ-14, костюм маскувальний білий зимовий костюм, не забезпечив та всупереч вище вказаних вимог чинного законодавства, ввірені йому та отримані ним для службового користування сумка транспортна індивідуальна ММ-14, костюм маскувальний білий зимовий костюм на зберігання до військової частини не здавав та у порушення порядку збереження та використання військового майна, ОСОБА_4 , залишив без нагляду ввірене у службове користування військове майно, яке перебувало на відповідному інвентарному обліку речової служби та підлягало поверненню після користування ним до військової частини НОМЕР_2 .
Унаслідок чого, через несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_4 допустив втрату ввіреного йому для службового користування іншого військового майна, а саме сумка транспортна індивідуальна ММ-14, костюм маскувальний білий зимовий костюм, чим спричинив шкоду військової частини НОМЕР_2 у розмірі 2966,68 грн., - тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.413 КК України - втрату ввіреного для службового користування іншого військового майна, внаслідок порушення правил його зберігання, вчинене в умовах воєнного стану.
Посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини
Прокурор посилається на існування таких ризиків:
- ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. У зв'язку з чим, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування, здійснити виїзд на непідконтрольну Україні територію Луганської, Донецької областей чи АР Крим, або на окуповану територію.
Вказаний ризик був врахований слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів
Прокурор вважає, що продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою відповідає суспільному інтересу. Незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до негативних наслідків, що можуть вплинути на об'єктивне та всебічне встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення, унеможливить запобігти спілкуванню обвинуваченого з особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.
Вік, стан здоров'я та сімейний стан ОСОБА_4 не перешкоджають утриманню останнього під вартою.
Згідно із положеннями ч.8 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Посилаючись на викладені обставини та обставини вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу обвинуваченого, встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, які на думку прокурора на даний час не зникли та не зменшились, прокурор вважає, що підстави для зміни обраного запобіжного заходу на інший більш м'який запобіжний захід відсутні, оскільки не буде забезпечено належну поведінку обвинуваченого та запобігання вищевказаному ризику.
Посилаючись на викладене, прокурор просив задовольнити клопотання.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини та ризики.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання.
ІІІ. Встановлені судом обставини
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень
Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення встановлювалась слідчим суддею Інгульського районного суду м.Миколаєва при постановленні Ухвали від 10.10.2025 року у справі №489/2677/25 (провадження №1-кс/489/883/25), якою обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, однак на даній стадії судового провадження не може бути перевірена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Існування ризиків, на які вказує слідчий, прокурор
У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, і санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років позбавлення волі.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні двох кримінальних правопорушень, їх характер, поведінку обвинуваченого після того як він залишив військову частину НОМЕР_2 , а саме, що за даними обвинувального акту він добровільно тривалий час не з'являвся на військову службу, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, суд вважає ризик переховування обвинуваченого від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України) реальним оскільки усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватими у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Крім того, вказаний ризик був встановлений слідчим суддею Інгульського районного суду м.Миколаєва при постановленні Ухвали від 10.10.2025 року у справі №489/2677/25 (провадження №1-кс/489/883/25), врахований Березанським районним судом Миколаївської області при постановленні Ухвал від 19.11.2025 року та 15 січня 2026 року у справі №469/1484/25 (провадження 1-кп/469/230/26), на даний час не перестав існувати і не зменшився.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Виходячи з наявності встановленого судом ризику, тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому, враховуючи особу обвинуваченого, стосовно якого відсутні дані про наявність сталих соціальних зв'язків, які б утримували його за останнім місцем проживання, суд дійшов висновку, що непродовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності правових підстав для застосування іншого запобіжного заходу, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного відповідно до потреб досудового розслідування.
Стан здоров'я та сімейний стан підозрюваного не перешкоджає утриманню під вартою.
При цьому суд враховує , що за приписами ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого та обставини справи суд вважає за можливе у відповідності з положеннями ч.3 ст.183 КПК визначити обвинуваченому розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
Вирішуючи питання щодо розміру застави, який слід визначити обвинуваченому при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою суд, з огляду на ступіть тяжкості злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 та положення п.2 ч.5 ст.182 КПК України згідно яких щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи особу підозрюваного та обставини справи, вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у нижніх межах вказаної статті кримінально-процесуального закону, а саме у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 183, ч.3 ст.331, ст.372 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62024150010000324 від 10.02.2024 року за ч.5 ст.407, ч.3 ст.413 КК України, задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільне Полтавської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», обраний Ухвалою слідчого судді Інгульського районного суду м.Миколаєва у справі №489/2677/25 (провадження №1-кс/489/883/25) від 10.10.2025 року, продовжений Ухвалами Березанського районного суду Миколаївської області від 19.11.2025 року, від 15 січня 2026 року у справі №469/1484/25 (провадження1-кп/469/230/26), строком на шістдесят діб по 01 травня 2026 року включно.
Строк дії ухвали по 01 травня 2026 року включно.
Одночасно визначити для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок №37316051016294, банк отримувача ДКС України м.Київ, МФО 820172, код отримувача за ЄДРПОУ 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області, призначення платежу "Залогові кошти на депозитний рахунок ТУ ДСА України від (прізвище, ім'я, по батькові - повністю) згідно з ухвалою від (дата) по справі (номер справи) за кого (прізвище, ім'я, по батькові обвинуваченого - повністю).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок, має бути наданий службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити письмово прокурора та Березанський районний суд Миколаївської області.
З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, та зобов'язаний протягом двох місяців з дня постановлення цієї ухвали виконувати такі обов'язки:
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати за кожною вимогою до прокурора, або суду;
У разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави, а суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської протягом семи днів з дня її оголошення; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду кримінального провадження.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та надіслати начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2026 року.
Суддя: