1Справа № 335/1671/26 1-кс/335/757/2026
05 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000248, -
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025080000000248 від 15.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється СУ ГУНП в Запорізькій області. В обґрунтування клопотання зазначено наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що групою посадових осіб ПАТ «Запоріжжяобленерго» організовано механізм отримання неправомірної вигоди за надання послуг з підключення до мережі та укладання відповідних договорів обслуговування.
Вподальшому встановлено, що 15.01.2026 інженером з технічного аудиту Запорізького району електричних мереж АТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_4 отримано грошові кошти (неправомірну вигоду) у розмірі 30 000 гривень від фізичної особи підприємця ОСОБА_5 за позитивне вирішення питання щодо укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у зв'язку із зміною власника за об'єктом - тимчасова споруда-павільйон, що розташований по АДРЕСА_1 .
У даному кримінальному провадженні 03.03.2026 року слідчим на підставі ухвали слідчого судді проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за фактичним місцем мешкання ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPhone 7» IMEI: НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
03.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Посилаючись на те, що вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на вищезазначене вилучене майно.
Слідчий клопотання про арешт майна підтримав та наполягав на його задоволенні, про що подав відповідну письмову заяву.
Представник володільця вилученого майна суду подав письмову заяву про розгляд клопотання без його участі, відповідно до якої проти задоволення клопотання заперечує. Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання проведено без фіксації судового процесу технічними засобами, на підставі наданих матеріалів.
Дослідивши клопотання, матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Беручи до уваги, що матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, містять достатні дані для висновку, що вилучене в ході обшуку майно, зазначене у клопотанні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на вилучене майно, з метою збереження речових доказів.
Крім того, з матеріалів клопотання встановлено, що 03.03.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання в тому числі у вигляді конфіскації майна, у зв'язку з цим, вилучене в ході обшуку майно, яке належить підозрюваному, підлягає арешту, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання.
У зв'язку з вищевикладеним, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 167, 369, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 03.03.2026 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , наступне майно: мобільний телефон «IPhone 7» IMEI: НОМЕР_1 з сім картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1