Справа № 307/4854/25
Провадження № 2/307/1831/25
09 березня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Ваш Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів Закарпатської області Україна в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Від шлюбу сторони мають одну малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року зупинено провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення наданого судом строку для примирення терміном на шість місяців по 24 серпня 2026 року включно.
06 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 надіслала суду клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивує тим, що в провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року провадження в даній цивільній справі зупинено до закінчення наданого судом строку для примирення терміном на шість місяців по 24 серпня 2026 року включно. Однак, із таким судовим рішенням вона як відповідач категорично не погоджується. Адже 26 січня 2026 року нею було направлено до Тячівського районного суду Закарпатської області заяву, в якій вона повністю визнала позов, підтримала його задоволення та просила розглянути справу в її відсутності. Однак, при постановленні ухвали про зупинення провадження у справі суд не лише не врахував її позицію по справі як учасника по справі, а й проігнорував наявність заяви про визнання позову як таку. Також зазначила, що питання про розірвання шлюбу з позивачем вже повністю вирішено та погоджено. Разом вони не живуть вже тривалий час, спільного господарства не ведуть, наміру підтримувати сімейні стосунки не мають, що є цілком взаємним та логічним бажанням. Перебування у даному шлюбі суперечить її інтересам, інтересам їх дитини, впливає на її особисте життя та є перешкодою для її подальшого розвтку. Просить провадженя в справі відновити та розглянути справу по суті з ухваленням рішення по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи та подане відповідачем ОСОБА_2 клопотання про поновлення провадження у справі, дійшов такого висновку.
Згідно з частинами 1-3 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів із дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій було зупинено.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року зупинено провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до закінчення наданого судом строку для примирення терміном на шість місяців по 24 серпня 2026 року включно.
На даний час ухвала Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року не набрала законної сили.
Відповідач ОСОБА_2 у клопотанні вказала, що з даною ухвалою суду вона не погоджується, однак, правом на подачу апеляційної скарги на ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 лютого 2026 року не скористалася.
Згідно ст. 111 СК України вбачається, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суди повинні використовувати надану законом можливість вживати заходів для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Про зазначене також роз'яснено у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
Статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави за яких суд зобов'язаний або може зупинити провадження у справі.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі зокрема, у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення (п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Строки, на які зупиняється провадження у справі визначені статтею 253 ЦПК України.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що: «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком».
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року по справі № 206/3459/16-ц (провадження № 61-21621св17).
У даному випадку судом зупинено провадження у справі на строк, який не перевищує встановлений частиною сьомою статті 240 ЦПК України термін.
З урахуванням наведеного, судом не допущено порушень норм процесуального права, оскільки зупинення провадження на час надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, є обов'язком суду, передбаченим п. 4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Водночас варто зауважити, що строк, наданий подружжю на примирення не суперечить моральним засадам суспільства, не є примушуванням сторін до спільного проживання, не є втручанням у їх приватне життя, порушенням норм моралі, конституційних прав відповідача та принципу добровільності шлюбу, а спрямований виключно на збереження сімейних відносин, з урахуванням того, що у сторін є одна малолітня дитина, як це передбачено вище зазначеними нормами законодавства, та після його закінчення, якщо примирення не відбудеться, суд вирішуватиме справу по суті заявленого позову.
Позаяк наданий судом сторонам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення не закінчився, обставини, що викликали зупинення провадження у справі не відпали, а клопотання відповідача про поновлення провадження у справі та її згоду на розірвання шлюбу не є підставою для поновлення провадження у справі та скорочення строку для примирення, оскільки суд вжив заходів щодо примирення подружжя у зв'язку з наявністю у сторін однієї малолітньої дитини, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 254, 258, 259, 260 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про поновлення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуюча: М. М. Сойма