печерський районний суд міста києва
757/33402/22-к
1-кп-1261/26
17 лютого 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно вчинення
ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000331 від 27.05.2022 року,
На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває зазначене кримінальне провадження на підготовчій стадії судового провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_7 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.11.2022 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України. Крім того прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, вони є реальними та триваючими, що зокрема, підтверджується ухиленням обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим був оголошений в розшук. Таким чином, прокурор, посилаючись на імперативність норми ч. 6 ст. 176, ч. 6 ст. 193 КПК України, просить суд обрати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник обвинуваченого щодо заявленого клопотання прокурора заперечувала, просила відмовити.
Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання прокурора, дійшов наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть, зокрема, перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно із ч. 6 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема і ст. 111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті - тримання під вартою.
У відповідності до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, зокрема, щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до положень ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України, тримання під вартою не передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, але при збереженні розумної підозри відносно затриманої особи в скоєнні злочину, є обов'язковою, неодмінною умовою законності продовження терміну ув'язнення під варту і відповідає реальним вимогам громадського інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, має більшу вагу, ніж право на повагу свободи особи (§§73, 74 рішення ЄСПЛ від 08.06.2006 року у справі "Корчуганова проти Росії", §§66, 67 рішень ЄСПЛ від 07.04.2005г. у справі "Рохліна проти Росії", §§73, 74 рішення ЄСПЛ від 01.06.2008 г. у справі "Мамедова проти Росії").
Так ОСОБА_8 обвинувачується у державній зраді, тобто діянні умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинені в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Згідно обвинувального акту 24.02.2022 керівництвом відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області по сигналу «тривога» був здійснений збір особового складу, у тому числі й ОСОБА_7 . Для запобігання загрози життю та здоров'ю працівників поліції згідно наказу ГУНП в Донецькій області від 25.02.2022 №330 тимчасовим місцем несення служби особового складу відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області визначено Покровське РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: вул. Мандрика, 7, м. Покровськ, Донецька область.
Проте ОСОБА_7 , достеменно знаючи про вказівку керівництва щодо передислокації відділу поліції, діючи умисно, з метою подальшого переходу на бік ворога - окупаційної влади рф та так званої «ДНР», залишився у селищі міського типу Мангуш Донецької області.
У період із 02.03.2022 по 05.03.2022 збройні сили рф шляхом збройної агресії та бойових дій, діючи спільно з підконтрольними їм воєнізованими підрозділами представників так званої «ДНР», захопили та здійснили тимчасову окупацію територію селища міського типу Мангуш Маріупольського району Донецької області, під час якої захоплено і приміщення відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, Маріупольський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 63.
У період з 07 по 09 березня 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, добровільно пройшов співбесіду/перевірку у приміщенні захопленого відділу поліції № 4 Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, Маріупольський район, смт. Мангуш, вул. Тітова, 63, з представниками так званої «ДНР», які є частиною окупаційної адміністрації рф, за результатами якої 10 березня 2022 року вступив на службу до незаконного окупаційного правоохоронного органу «Першотравневого районного отдела МВД ДНР» на посаду старшого інспектора.
Таким чином, ОСОБА_7 , зрадивши Українському народові, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, виконуючи обов'язки представника незаконного правоохоронного органу, розпочав свою діяльність в інтересах ворога, а саме: патрулювання території смт. Мангуш Маріупольського району; перевірку, огляд та вилучення транспортних засобів на користь окупаційної влади, схиляння працівників Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області до переходу на бік ворога - вступу до незаконних правоохоронних органів.
03.06.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а 24.06.2022 його оголошено у розшук (справа категорії «Розшук» № 13/42/2022 від 06.07.2022).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2022 у справі №757/30632/22-к надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 28.06.2022 у справі № 757/15427/22-к надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Термін дії вказаної ухвали сплинув 28.12.2022.
Встановлено, що ОСОБА_7 неодноразово викликався повістками шляхом їх публікації на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, суду та у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр». Однак жодного разу не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Також, судовим розглядом встановлено, що на судові виклики у судові засідання, надіслані та опубліковані відповідно до вимог КПК України ОСОБА_7 також не з'явився.
Враховуючи викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності та продовжує переховуватись від суду для уникнення його засудження і виконання призначеного судом покарання.
Таким чином, суд вважає доведеною ту обставину, що обвинувачений ОСОБА_8 умисно переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території України, через що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.06.2022 постановлено здійснення щодо нього спеціального судового провадження згідно зі ст. 297-1, 323 КПК України.
Прокурором доведено наявність підстав для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , зокрема, що наявні ризики, а саме:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім цього, враховуючи, що обвинуваченого оголошено в розшук та на виклики суду обвинувачений не з'являється, суд вважає, що вже реалізовано один з ризиків, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, суд бере до уваги ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений буде продовжувати переховуватися від суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 193-194, 197, 331, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62022000000000331 від 27.05.2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Дем'янівна Першотравневого району Донецької області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Питання про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, після затримання останнього і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до суду підлягає розгляду судом за участю обвинуваченого.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3