Справа № 367/13311/24
Провадження №2-о/367/19/2026
Іменем України
про закриття провадження
04 березня 2026 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Ткаченко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Лебідь Є.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Мамчик Дмитро Олегович, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
У грудні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області за допомогою системи «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Мамчик Дмитро Олегович, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява обгрунтована тим, що з 23.09.1991 року по 31.12.1997 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював агрономом у колгоспі СПТОВ «Україна», про що є відповідний запис до трудової книжки.
04.10.2024 року заявник звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсійних виплат за віком, проте отримав відмову, оскільки період роботи з 23.09.1991 року по 31.12.1997 року не можливо зарахувати, оскільки підстави внесення виконання трудової участі у господарстві внесено неповністю.
Заявник звернувся до Адміністрації Просторненського сільського поселення, а саме архівного відділу, з заявою щоб підтвердити відповідні записи в трудовій книжці за допомогою архівних відомостей (довідки додаються).
Заявник змушений звернутися до суду із даною заявою, оскільки на сьогоднішній день не має можливості отримати пенсійні виплати за віком за відсутності належного трудового стажу визначеного законом для призначення пенсії за віком. Іншої можливості, крім як у судовому порядку, встановлення факту трудових відносин з СПТОВ «Україна» за період роботи з 23.09.1991 року по 31.12.1997 року, у нього немає, тому він просить суд встановити факт перебування заявника у трудових відносинах з СПТОВ «Україна» у вказаний період.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2024 визначено головуючим суддю Лещенко О.В.
31.12.2025 ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Лещенко О.В. заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами окремого провадження.
30.07.2025 до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшли пояснення заінтересованої особи.
Наказом голови суду від 03.12.2025 року № 53/К суддю Лещенко О.В. 04.12.2025 року відраховано зі штату Ірпінського міського суду Київської області у зв'язку із закінченням строку відрядження.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Ірпінського міського суду Київської області від 14 січня 2026 року №114 справу №367/13311/24 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.01.2026 року зазначену цивільну справу передано для розгляду судді Ткаченко М.О.
УхвалоюІрпінського міського суду Київської області у складі головуючого судді Ткаченко М.О. від 19.01.2026 цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи без участі заявника, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
Від заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд дійшов наступного висновку.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, заявник просить суд в порядку окремого провадження встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах (з виконанням трудової участі у господарстві) з колгоспом (сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю) «Україна» у період з 23.09.1991 року по 31.12.1997 року.
Матеріали справи містять копію трудової книжки ОСОБА_1 , індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за період з 1998 року по 2024 рік, а також низку документів, виданих незаконними органами влади на тимчасово окупованій території України (а.с.16-37).
Рішенням Головного Управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області від 10.10.2024 №104450013243 зазначено, що страховий страж ОСОБА_1 згідно із наданими документами складає 24 роки 4 місяці 21 день. До страхового стажу не зараховано період роботив колгоспі «Україна» з 23.09.1991 по 31.12.1997, оскільки підстави внесення виконання трудової участі у господарстві внесено неповністю. Крім того, заявнику роз'яснено, що у разі незгоди з рішенням воно може бути оскаржене протягом 30 календарних днів до Пенсійного фонду України або до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.14-15).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55 та 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Керуючись статтями 2, 264 ЦПК України, колегія суддів зауважує, що вирішуючи спір, отже, і під час ухвалення рішення, суд має вирішити зокрема питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін виникають із встановлених обставин.
Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнювальні довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 161/4728/19 викладено висновок про те, що «встановлений законом порядок призначення пенсії на пільгових умовах передбачає також встановлення органом Пенсійного фонду України факту наявності відповідного трудового стажу, а рішення вказаного органу щодо призначення чи не призначення такої пенсії підлягає оскарженню у встановленому законом порядку».
Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року у справі № 214/1309/21 зазначено, що: «до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі».
Матеріали справи свідчать про те, що орган Пенсійного фонду України як суб'єкт владних повноважень роз'яснив заявнику, що рішення про відмову у призначенні пенсії може бути оскаржено Пенсійного фонду України або до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 638/5047/21 зазначив, що «спори щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсій та інших соціальних виплат, є публічно-правовими, виникли з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб'єкта владних повноважень, тому повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства… Тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок, що між сторонами має місце публічно-правовий спір, пов'язаний зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачу, а отже такий спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства».
У постанові Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 336/1272/19 зазначено, що «порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає можливість лише встановлення судом факту належності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо зазначені в ньому прізвище, ім'я та по батькові не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові особи за паспортом або свідоцтвом про народження. В усіх інших випадках підтвердження наявного трудового стажу здійснюється підрозділами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, яке (рішення) може бути предметом оскарження у встановленому законом порядку. Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду».
Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 363/1099/21 вказував, що «у судовому порядку не може бути встановлений факт наявності трудового стажу, оскільки встановлення такого факту здійснюється органами Пенсійного фонду України в позасудовому порядку, відмова цього органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
У постанові Верховного Суду від 27 серпня 2021 року у справі № 947/14019/20 викладено висновок про те, що «встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. Заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства. Відмова відповідного органу у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18 (провадження № 14-369цс19), та відповідає практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (постанови: від 10 березня 2020 року у справі № 556/132/18 (провадження № 61-44101св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 559/2652/16-ц (провадження № 61-28244св18), від 11 вересня 2019 року у справі № 401/2020/17-ц (провадження № 61-3570св19), від 24 жовтня 2019 року у справі № 523/30/17 (провадження № 61-12771св18) та від 10 червня 2020 року у справі № 347/576/18 (провадження № 61-45995св18). За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що в окремому провадженні не може бути встановлений факт наявності трудового стажу, оскільки встановлення такого факту здійснюється органами Пенсійного фонду України, а не в судовому порядку».
Отже, заява про встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Викладене узгоджується з правовим висновком, висловленим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 589/2794/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 125/569/23 (провадження 3 61-10675св23).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суд зазначає, що у судовому порядку не може бути встановлений факт наявності трудового стажу, оскільки встановлення такого факту здійснюється органами Пенсійного фонду України в позасудовому порядку, відмова цього органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст. 4, 11, 19-22, 223, 247, 255, 256, 258-261, 352-354 ЦПК України, ст. 4, 19 КАС України
Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник - адвокат Мамчик Дмитро Олегович, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Заявник: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання:АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник заявника: адвокат Мамчик Дмитро Олегович, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, адреса місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, ЄДРПОУ 20490012.
Суддя М.О. Ткаченко