02 березня 2026 року
м. Київ
справа №990/408/25
адміністративне провадження №П/990/408/25
Судді Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П.
Рішенням колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2026 року ухвалено рішення про задоволення позову ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, суб'єкт владних повноважень, ВККС). Визнано протиправним і скасовано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29 липня 2025 року № 230/ас-25. Зобов'язано Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), з урахуванням висновків суду.
Із цим судовим рішенням колегії суддів не можу погодитися, тому відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) письмово висловлюю свою окрему думку з такими мотивами незгоди.
Зазначаю, що в межах спірних правовідносин, що розглядалися Судом у цій справі, вважаю, що Комісія при прийнятті оскаржуваного рішення від 29 липня 2025 року № 230/ас-25, яким ОСОБА_1 визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності, діяла у межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі -Конкурс), із заявою про участь в якому звернувся, у тому числі ОСОБА_1 .
Рішенням від 04 березня 2024 року №147/ас-24 ВККС допустила ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 ВККС затвердила декодовані результати третього етапу кваліфікаційного іспиту та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу. Визначено, що позивач за результатом першого етапу кваліфікаційного оцінювання отримав 315,9 бала й допущений до другого етапу кваліфікаційного оцінювання - «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням від 29 липня 2025 року №230/ас-25 ВККС встановила, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність вимогам до кандидата на посаду судді, стосовно ОСОБА_1 . Визначено, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду ОСОБА_1 набрав 712,567 бала. Визнано ОСОБА_1 таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.
Також Судом встановлено, що ВККС було проведено співбесіду з ОСОБА_1 .
Так, під час проведення співбесіди з позивачем, з урахуванням наданих усних та письмових пояснень, а також матеріалів суддівського досьє Комісія встановила наступне.
Досліджуючи відповідність кандидата показнику соціальної компетентності, Комісія зазначила наступне.
«Кандидат часто ухилявся від відповіді на прямі запитання членів Комісії, повторював заздалегідь підготовлені тези без належного реагування на уточнювальні запитання.
Мета зайняття посади судді апеляційної інстанції сформульована досить абстрактно.
Комісія зауважила, що оцінювання кандидата за критерієм соціальної компетентності здійснюється за активної участі кандидата в підтвердження власної відповідності встановленим показникам критерію. Пасивна позиція або надання лише формальних відомостей, без належного обґрунтування, саморефлексії та фахового змісту, можуть негативно впливати на оцінювання Комісією відповідного критерію.
Водночас кандидат під час співбесіди не продемонстрував здатності чітко та структуровано доносити свою позицію, обґрунтовувати свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами, відстоювати свою позицію та впливати на думку інших, впевнено та переконливо виступати перед аудиторією.
У процесі діалогу з членами Комісії щодо мотивів, які спонукали до участі в Конкурсі ОСОБА_1 не продемонстрував достатньої усвідомленості мотивації до роботи на посаду судді. Зокрема, кандидату не вдалось переконливо пояснити, чому загальносуспільні цілі, які він прагне досягти, зайнявши посаду судді апеляційного суду, не можуть бути реалізовані ним в процесі нинішньої його діяльності.
Відповідно до пункту 5.7 Положення про кваліфікаційне оцінювання критерії (показники) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» оцінюються Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії.
За результатами оцінювання вказаних вище обставин Комісія дійшла висновку про наявність підстав для зменшення кількості балів за критерієм соціальної компетентності за показником «ефективна комунікація» та «стійкість мотивації».
За результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 34 бали із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала), а тому Комісія виснує, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності».
З аналізу змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, вбачається незгода, саме з підставами ухвалення оскаржуваного рішення та мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для скасування рішення Комісії.
Так, відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Згідно з положеннями статті 79 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон) установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
З урахуванням змісту частини другої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) Закону.
Процедуру проведення Комісією кваліфікаційного оцінювання врегульовано главою 1 розділу V Закону. Отже, необхідною умовою зайняття посади судді є проходження кваліфікаційного оцінювання з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою статті 83 Закону установлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Визначено критерії кваліфікаційного оцінювання: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п'ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 20/зп-25 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення про кваліфікаційне оцінювання). Пунктами 1.3- 1.4 передбачено, що завданням кваліфікаційного оцінювання є встановлення відповідності кандидата на посаду судді вимогам до посади судді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики згідно з визначеними показниками, а основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об'єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для кандидатів на посаду судді.
Тобто, процедура добору кандидатів на посаду судді проводиться винятково на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені положеннями Закону, й винятково уповноваженим суб'єктом - Комісією. За своєю правовою природою повноваження Комісії стосовно проведення кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначення його результатів є дискреційними та виключною компетенцією її, як уповноваженого органу, який на постійній основі діє у системі судоустрою України.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала на тому, що повноваження Комісії стосовно оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та винятковою компетенцією її як уповноваженого органу, який на постійній основі діє в національній системі судоустрою.
Жоден суб'єкт, у тому числі й суд, не вправі втручатися у здійснення Комісією компетенції щодо оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів.
Відповідно до завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними у цій статті й інших законах, зокрема в Законі №1402-VIII. Водночас оцінка Верховним Судом мотивів та обґрунтованості оспорюваного рішення ВККС України не є втручанням у її дискреційні повноваження.
Отже, відповідаючи на порушені в позовній заяві питання, Верховний Суд має перевірити викладені в оспорюваному рішенні висновки ВККС України на предмет їхньої об'єктивності та обґрунтованості, оскільки це є ключовим питанням правового спору в розглядуваній справі.
Одним із завдань адміністративного судочинства є перевірка реалізації суб'єктами владних повноважень їхніх дискреційних повноважень, зокрема, за критеріями обґрунтованості, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для ухвалення рішення.
Вимога щодо обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень означає, що таке рішення потрібно приймати з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його ухвалення. Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень ураховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так й інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього суб'єкт владних повноважень має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати ухвалення невмотивованих висновків. Несприятливе для особи рішення повинне бути вмотивованим.
Отже, визначальним критерієм правомірності рішення ВККС України про непідтвердження здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді є встановлення Комісією обставин, які стали підставою для ухвалення відповідного рішення та мотивів, з яких ВККС України дійшла відповідних висновків.
При цьому у рішенні Комісії зазначені отримані позивачем бали з оцінювання встановлених законом критеріїв із урахуванням того, що усі показники оцінені за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди, а також вказані законодавчі підстави прийняття рішення.
Вважаю, що в оскарженому рішенні ВККС відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту належним чином навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
Дослідивши досьє та провівши співбесіду з позивачем, Комісія визначила, що за результатами кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 отримав 712,567 бала, проте не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм соціальної компетентності.
За змістом рішення вбачається, що надані позивачем відповіді на питання були оцінені відповідачем, де Комісією виставлено індивідуальний бал за її внутрішнім переконанням, що відповідає вимогам Закону та Положення про кваліфікаційне оцінювання. Зазначене стосується оцінювання Комісією всіх критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності позивача на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Наведені позивачем підстави для скасування рішення Комісії зводяться переважно до незгоди з внутрішнім переконанням членів Комісії, яке сформовано в межах наданих законом дискреційних повноважень.
Враховуючи наведене, вважаю, що оспорюване рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, підстави для визнання протиправним і скасування вказаного рішення відсутні.
...........................
В.П. Юрченко,
Суддя Верховного Суду