09 березня 2026 року
м. Київ
справа №140/4276/22
адміністративне провадження № К/990/1721/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року (колегія у складі суддів Затолочного В.С., Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.)
у справі № 140/4276/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач), в якому просив:
- визнати бездіяльність протиправною щодо непроведення перерахунку та виплати (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01.12.2019 відповідно до ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 № 22/6-7436;
- зобов'язати відповідача провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 № 22/6-7436 та здійснити виплату пенсії в розмірі 23 951 грн за період з 01.12.2019 по 28.02.2022.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Волинській області як одержувач пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
3. У зв'язку із набранням законної сили судового рішенням Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19, позивач звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з проханням підготувати та направити нову довідку про розмір грошового забезпечення за відповідною останньою займаною ним аналогічною штатною посадою за листопад 2019 року.
4. Зокрема, ОСОБА_1 видано довідку від 18.02.2022 № 22/6-7436 про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за посадою, яку позивач займав на день звільнення, за листопад 2019, згідно з Постановою №988, становить 16 248,13 грн, в тому числі: посадовий оклад - 2 600,00 грн; оклад за спеціальним званням - 1 800,00 грн; надбавка за стаж служби в поліції (40%) - 1 760,00 грн; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (45,03%) - 2 773,85 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 390,00 грн; премія (64,75%) - 6 037,19 грн; індексація - 887,09 грн.
5. 23.07.2022 позивач направив заяву та надав довідку для проведення перерахунку пенсії в Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
6. Листом від 06.06.2022 ГУ ПФ України у Волинській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії згідно із довідкою про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 № 22/6-7436, оскільки станом на дату звернення Кабінетом Міністрів України не приймалось інших рішень щодо проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям та деяким іншим категоріям громадян; підстави для формування списків щодо видачі відповідних довідок відсутні.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 11.07.2022 позов задовольнив частково:
- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 № 22/6-7436;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 №22/6-7436;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 набрало законної сили.
9. На виконання рішення суду від 11.07.2022 у справі № 140/4276/22 відповідачем було здійснено перерахунки пенсії, але виплата нарахованої суми доплати (заборгованості) в розмірі 15910,20 грн, що утворилася внаслідок такого перерахунку, залишається невиплаченою упродовж тривалого часу.
10. У листопаді 2025 року позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій просив змінити зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 18.02.2022 № 22/6-7436, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по серпень 2022 року, що становить 15910,22 грн.
11. Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 25.11.2025 відмовив у задоволенні заяви.
12. Позивач оскаржив таку ухвалу в апеляційному порядку.
13. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.12.2025 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав невідповідністю апеляційної скарги вимозі ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
14. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.01.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовив та повернув апеляційну скаргу скаржнику.
15. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статей 3 та 5 Закону № 3674-VI визначено пільги для сплати судового збору, а також визначено об'єкти, за які не справляється сплата судового збору. Цими нормами не передбачено звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено в задоволенні заяви про зміну способу виконання судового рішення. Цим нормативним актом передбачені підстави для звільнення осіб від сплати судового збору, а також підстави для відстрочення або розстрочення його сплати.
Жодних підстав для звільнення від сплати судового збору скаржником не наведено, з огляду на що апеляційну скаргу повернуто.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2026, а матеріали справи направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
17. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на порушенням судами норм ч. 2 ст. 132 КАС України, ч. 2 ст. 3 пп. 5 ч. 3 ст. 4, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду заяви про зміни способу та порядку виконання судового рішення, має сплачуватися судовий збір.
18. У взаємозв'язку із наведеним скаржник покликається на постанови Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 2а/0470/2563/12, від 11.08.2021 у справі № 560/4364/19, від 05.05.2022 у справі № 520/9769/19, від 15.11.2024 у справі № 140/8660/20, від 08.04.2025 у справі № 260/9470/23, від 16.08.2024 у справі № 580/7686/23, від 17.09.2023 у справі №240/19384/24, від 18.09.2025 у справі № 500/621/23, від 24.09.2025 у справі №400/464/24, в яких наведено висновок про те, що приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового за звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Оскільки на позивача не поширюється обов'язок сплати судового збору за звернення до суду з такою заявою, Відповідно, судовий збір не сплачується і за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийняту за результатами її розгляду. На думку скаржника, наведену правову позицію слід застосовувати до спірних правовідносин за аналогією.
19. Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2026 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених абз. 6 ч. 4 ст. 328 КАС України.
20. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 03.02.2026.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
22. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
23. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
24. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
25. Як вбачається з матеріалів справи, судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу, оскільки у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме не надано документа про сплату судового збору.
26. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
27. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
28. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
29. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання, зокрема, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
30. Разом з тим, підпункт 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення визначено ставку судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
31. В свою чергу, ст. 4 Закону №3674-VI не встановлює судовий збір за подання до загального чи господарського суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
32. Отже, положення ст. 4 Закону №3674-VI є спеціальними у частині визначення ставок збору саме за подання до адміністративного суду заяв, передбачених, зокрема, ст. 378 КАС України.
33. Статтею 294 КАС України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, щодо відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
34. Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
35. У постановах від 20.02.2025 у справі № 440/8929/24, від 03.09.2025 у справі №286/743/15-а, від 01.12.2025 у справі №240/22/19 Верховний Суд виснував, що зазначена норма не розрізняє ухвал, за які підлягає сплаті судовий збір, що вказує на те, що судовий збір підлягає сплаті за подання апеляційних скарг на всі без виключення ухвали суду першої інстанції, у т.ч. ухвали, прийняті у визначених статтею 287 КАС України справах.
36. З наведених положень законодавства вбачається, що за звернення до адміністративного суду із заявою про зміну чи встановлення способу, порядку або строку виконання судового рішення передбачено сплату судового збору. Відтак у разі апеляційного оскарження ухвал, постановлених за результатами розгляду таких заяв, судовий збір підлягає сплаті також на стадії апеляційного перегляду за ставкою, встановленою для апеляційного оскарження ухвал суду.
37. Щодо застосування за аналогією висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.02.2018 у справі № 2а/0470/2563/12, від 11.08.2021 у справі № 560/4364/19, від 05.05.2022 у справі № 520/9769/19, від 15.11.2024 у справі № 140/8660/20, від 08.04.2025 у справі №260/9470/23, від 16.08.2024 у справі № 580/7686/23, від 17.09.2023 у справі №240/19384/24, від 18.09.2025 у справі № 500/621/23, від 24.09.2025 у справі №400/464/24, в яких наведених висновок про те, що приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового за звернення до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, Суд зазначає наступне.
38. Правові висновки Верховного Суду, на які посилається скаржник, стосувалися необхідності сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції за наслідками розгляду заяв, поданих у порядку ст. 382-383 КАС України, і не стосувалися питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наслідками розгляду заяви, поданої у порядку ст. 378 КАС України.
39. Законом України «Про судовий збір» не передбачено ставки судового збору за звернення до суду із заявами у порядку ст. 382-383 КАС України. Проте, як вбачається з положень Закону №3674-VI, за звернення із заявою у порядку ст. 378 КАС України передбачено сплату судового збору, тому висновки, наведені скаржником у касаційній скарзі, не можуть застосовуватися за аналогією.
40. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення у справі, підлягав сплаті судовий збір.
41. Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судом апеляційної інстанції вимог процесуального законодавства не знайшли підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2026 відсутні.
42. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2026 року у справі №140/4276/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб