Справа № 932/2159/26
Провадження № 1-кс/932/1222/26
05 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №4 Дніпровського управління поліції №1 Головного управління поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
10 лютого 2026 року ОСОБА_3 звернувся через систему «Електронний суд» до суду зі скаргою в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №4 Дніпровського управління поліції №1 Головного управління поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В судове засідання заявник ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, представником надано клопотання про розгляд скарги без його участі та без участі заявника.
Уповноважена особа ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, будучі належним чином повідомленою про день та час розгляду скарги, в судове засіданні двічі не з'явилася, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції або про відкладення розгляду справи не надала, в зв'язку з чим, визнано за можливе розглянути скаргу без її участі.
На запит слідчому судді надано копію матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_4 (ЄО №6207 від 04 лютого 026 року).
В обґрунтування доводів скарги представник заявника ОСОБА_3 зазначив, що 04 лютого 2026 року ОСОБА_4 звернувся до ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину - можливого вчинення шахрайства громадянкою ОСОБА_5 . У своїй заяві ОСОБА_4 повідомив, що у 2013 році ОСОБА_5 , діючи з умислом на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, реалізувала схему отримання коштів без наміру їх повернення, виступаючи контролером ТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» та ТОВ «КІД АКТИВ», організувала укладення низки договорів позики з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДТЗ» з метою введення кредитора в оману щодо своєї платоспроможності та організувала забезпечення зобов'язань порукою, хоча, ймовірно, усвідомлювала відсутність наміру та реальної можливості повернути кошти. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 забезпечила заволодіння належними ОСОБА_4 грошовими коштами на загальну суму основного боргу 7 355 000 грн на підставі чотирьох договорів позики, виконання яких було забезпечено договорами поруки, укладеними між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДТЗ» та ОСОБА_5 . В подальшому права вимоги за вказаними зобов'язаннями перейшли до ОСОБА_4 на підставі договорів відступлення права вимоги (цесії), зокрема від 24.09.2014 року. Рішеннями Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016 року у справі №201/15777/14-ц та від 01.06.2016 року у справі №201/15199/14-ц з ТОВ «КІД Актив», ТОВ «ПРИДНІПРОВСЬКА ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_5 стягнуто заборгованість; загальна сума завданої ОСОБА_4 шкоди, підтверджена вказаними судовими рішеннями, становить 9 091 248,84 грн. Протягом понад 10 років ОСОБА_5 повернула лише 35 982 грн, що становить менше 0,5% від суми основного боргу, що свідчить про первісний умисел на протиправне заволодіння коштами без наміру їх повернення. Зазначені дії, на переконання ОСОБА_4 , підпадають під ознаки злочину, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене в особливо великих розмірах. Подана заява була прийнята та зареєстрована ВП №4 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області 04 лютого 2026 року, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 146 та реєстрацією в журналі єдиного обліку (ЖЄО) за № 6207, однак станом на дату подання цієї скарги, відомості про вчинене кримінальне правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і досудове розслідування не розпочато. Вважає, що невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є порушенням норм діючого законодавства з боку працівників поліції, а тому, вона, як УПФУ, звернулася з відповідною скаргою до слідчого судді.
Дослідивши скаргу, додані до неї докази, а також копії матеріалів ЄО №6207 від 04 лютого 2026 року, надані на запит, слідчий суддя доходить таких висновків.
Статтею 55 Конституції України, гарантується кожному громадянину право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій або бездіяльності суду, прокурора, слідчого в порядку, встановленим цим Кодексом.
Так, при розгляді скарги були досліджені копії матеріалів ЄО №6207, з яких встановлено, що 04 лютого 2026 року ОСОБА_4 звернувся до ВП №7 ДРУП в Дніпропетровській області (фактично - ВП №4 ДРУП 31 ГУНП в Дніпропетровській області) із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190КУК України, вчинене, на його думку, ОСОБА_5 .
За результатами перевірки 20 лютого 2026 року о/ СКП ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 складена довідка, з якої вбачається, що питання, з якого звертається заявник, має цивільно-правовий характер та повинне вирішуватися згідно з нормативними положеннями Цивільного кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, ЗУ «Про виконавче провадження», а у разі необхідності у судовому порядку, в зв'язку з чим не встановлено підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно з ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Таким чином, будь-яка особа має право звернутись до правоохоронних органів із повідомленням про вчинений злочин, незалежно від того, чи завдано цим злочином шкоди саме цій особі, або ж іншій.
Відповідно до положень ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Однак, всупереч вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, повідомлення ОСОБА_4 не було внесене до ЄРДР, жодного процесуального рішення, передбаченого КПК України, не ухвалювалось.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - є невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР не пізніше 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом вказаних норм КПК України, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Оскільки заявнику достовірно стало відомо про порушення його прав в частині невнесення заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР лише 28 липня 2025 року, слідчий суддя вважає, що процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог ст. 214 КПК України та станом на час розгляду скарги в суді, відомості, викладені у повідомленні ОСОБА_4 від 04 лютого 2026 року про вчинення кримінального правопорушення (ЄО №6207) не були внесені до ЄРДР та досудове розслідування не розпочиналось.
При цьому необхідно відзначити, що оперуповноважений не наділений повноваженнями вирішувати питання про наявність або відсутність підстав для внесення повідомлення про кримінальне правопорушення до ЄРДР, і нормами діючого Кримінального процесуального кодексу не передбачено складання такого процесуального документу, як «Довідка за результатами звернення».
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №4 Дніпровського управління поліції №1 Головного управління поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену службову особу відділення поліції №4 Дніпровського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення ОСОБА_4 від 04 лютого 2026 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (ЄО №6207), та розпочати досудове розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1