04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17511/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року (суддя Бондар М.В.) про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування земельного податку фізичній особі ОСОБА_1 ;
2) скасувати ППР: №2687957-2413-0417-UA12020250000010438, №2687958-2413-0417-UA12020250000010438, №2687857-2413-0417-UA12020250000010438;
3) зобов'язати ГУ ДПС виключити земельну ділянку з об'єктів оподаткування для фізичних осіб.
Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом:
1) зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.10.2025 №0033630-1310-0436 про опис майна у податкову заставу до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/17511/25;
2) заборони Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області:
а) вчиняти будь-які дії щодо реалізації податкової застави, описаної за рішенням від 15.10.2025 №0033630-1310-0436, зокрема: звертати стягнення на майно позивача; арештовувати рахунки; ініціювати виконавче провадження;
б) нараховувати земельний податок ОСОБА_1 за земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:044:0001 за періоди після 13.05.2025 (дати реєстрації права оренди за ФГ «Сузір'я»);
в) виносити нові податкові повідомлення-рішення щодо земельного податку та/або мінімального податкового зобов'язання для позивача за земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:01:044:0001 до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/17511/25;
3) заборони державному/приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії за виконавчими документами, виданими на підставі: податкових повідомлень-рішень, оскаржуваних у справі №160/17511/25; рішення про податкову заставу від 15.10.2025 №0033630-1310-0436.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, заяву про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що якщо суд відмовляє у забезпеченні щодо рішення про заставу (яке є наслідком оскаржуваних ППР) з формальних підстав, то судовий захист стає неефективним, навіть якщо позов буде задоволено. Суд першої інстанції необґрунтовано звузив предмет забезпечення позову, застосувавши формалістичний підхід. Рішення про податкову заставу є безпосереднім наслідком оскаржуваних ППР і має бути об'єктом забезпечення
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 1 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано належних доказів на підтвердження реальної наявності підстав, передбачених статтею 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частини 1та 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд вірно зазначив, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Судом було вірно враховано, що спірними у цій справі є податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.10.2024: №2687957-2413-0417-UA12020250000010438, №2687958-2413-0417-UA12020250000010438, №2687857-2413-0417-UA12020250000010438.
В заяві про забезпечення позову заявник посилається на рішення відповідача №0033630-1310-0436 від 15.10.2025 про опис майна у податкову заставу та на податкове повідомлення-рішення від 03.11.2025 №2194772-2412-0417-UA12020250000010438, які не стосується цієї справи та не є предметом розгляду справи №160/17511/25.
Щодо вимоги про зупинення дії та заборони державному/приватному виконавцю вчиняти відповідні дії на підставі іншого акту індивідуальної дії, винесеного відповідачем (рішення про опис майна у податкову заставу №0033630-1310-0436 від 15.10.2025), суд встановив відсутність підстав для застосування заходів забезпечення позову, оскільки вказане рішення не є предметом розгляду справи №160/17511/25.
Стосовно вимоги про заборону державному/приватному виконавцю вчиняти виконавчі дії за податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржуваними у справі №160/17511/25, суд обґрунтовано врахував, що абзацом 4 пункту 56.18 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є правомірність винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 30.10.2024: №2687957-2413-0417-UA12020250000010438, №2687958-2413-0417-UA12020250000010438, №2687857-2413-0417-UA12020250000010438, то, відповідно, на час процедури їх оскарження, грошові зобов'язання вважаються неузгодженими до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції не надано належних доказів на підтвердження реальної наявності підстав, передбачених статтею 150 КАС України, які є обов'язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш