про повернення позовної заяви
09 березня 2026 року м. Рівне№460/2849/26
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Нор У.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Гарнізонно військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо незазначення у висновку ВЛК, оформленого довідкою від 14.07.2023 №7185 причинного зв'язку захворювань, а саме: Гіпертонічна хвороба другої стадії ступінь 3 за рівнем АТ, ризик 4. Гіпертензивне серце. ІХС стенокардія напруги стабільна ФК ІІ. Коронарографія 07.07.2022. Аортокардіосклероз. Екстрасистолічна аритмія. Недостатність МК. ТК мінімальна. СН І із збереженою систолічною функцією ЛІІІ. Цереброваскулярна хвороба. Дисциркуляторна енцефалопатія першої стадії з незначним порушенням функції ЦНС. S подібний сколіоз 1 стадії грудного, поперекового відділів хребта, остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків Th7-Th8, Th8-Th9, L3-L4, L4-L5, L5-S1 3 больовим синдромом при фізичному навантаженні з помірним порушенням стато динамічної функції хребта. Хронічний попереково крижовий радикуліт з ураженням L4 - L 5-S1 корінців справа з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки, а саме як "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини";
- зобов'язати Гарнізонну військово-лікарську комісію Військової частини НОМЕР_1 внести зміни у визначення причинного зв'язку захворювань у висновку військово-лікарської комісії оформленого довідкою від 14.07.2023 № 7185, а саме: Гіпертонічна хвороба другої стадії ступінь 3 за рівнем АТ, ризик 4. Гіпертензивне серце. ІХС стенокардія напруги стабільна ФК ІІ. Коронарографія 07.07.2022. Аортокардіосклероз. Екстрасистолічна аритмія. Недостатність МК. ТК мінімальна. СН І із збереженою систолічною функцією ЛІІІ. Цереброваскулярна хвороба. Дисциркуляторна енцефалопатія першої стадії з незначним порушенням функції ЦНС. S подібний сколіоз 1 стадії грудного, поперекового відділів хребта, остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта ускладнений протрузіями міжхребцевих дисків Th7-Th8, Th8-Th9, L3-L4, L4-L5, L5-S1 3 больовим синдромом при фізичному навантаженні з помірним порушенням статодинамічної функції хребта. Хронічний попереково крижовий радикуліт з ураженням L4 - L 5-S1 корінців справа з помірним порушенням функції правої нижньої кінцівки, шляхом зазначення як вірного "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини".
Ухвалою від 20.02.2026 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний строк для усунення її недоліків шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Як свідчить довідка про доставку електронного листа, вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету позивачу 20.02.2026 об 21:10 год.
Станом на 09.03.2026 недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 20.02.2026, не усунуто. Жодних заяв та клопотань від позивача до суду не надходило.
Суд зауважує, що порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Стаббігс на інші протии Великобританії», «Девеер протии Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17 зазначив, що строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки
Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №380/893/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22 та від 27.03.2024 у справі №380/1105/23).
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Предметом позову у цій справі є, зокрема, вимога позивача про внести зміни у визначення причинного зв'язку захворювань у висновку військово-лікарської комісії оформленого довідкою від 14.07.2023 № 7185.
Також суд додаткова зазначає, що відповідно до КП "Діловодство спеціалізованого суду" 11.07.2025 позивачем подано позовну заяву до Гарнізонно військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій та визначено номер справи №460/11768/25. Однак 29.12.2025 представником позивача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином суд зазначає, що з 11.07.2025 позивач знав про порушення своїх прав.
Однак представник позивача звернувся до суду лише 16.02.2026, через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, приписами ч.2 ст.123 КАС України регламентовано, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Також п.9 ч.4 ст.169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, дана позовна заява підлягає поверненню позивачу.
В силу вимог ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2026 року
Суддя У.М. Нор