про повернення заяви без розгляду
09 березня 2026 р. м. Рівне№460/3769/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглядаючи заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про забезпечення позову,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, установлених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану "при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скасувати понижуючі коефіцієнти до обрахування та виплати пенсії, повернути її розмір до попереднього рівня її фактичного нарахування в повному Документ сформований в системі «Електронний суд» 02.03.2026 20 обсязі без будь-яких обмежень максимальним розміром, а саме 31214,72 грн., а також виплатити різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.01.2026 по день проведення повного фактичного розрахунку у цьому розмірі.
Ухвалою суду від 05.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.03.2026 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
- зупинити застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 - до набрання законної сили рішенням у цій справі.
- заборонити відповідачу здійснювати нарахування та виплату пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів до вирішення спору по суті.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що з січня 2026 року відповідач повторно та всупереч чинним судовим рішенням обмежив виплату нарахованої пенсії позивача шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та з метою запобігання ситуації, за якої захист прав потребуватиме надмірних зусиль для відновлення, позивач звернувся до суду із цією заявою про забезпечення позову.
За правилами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про забезпечення доказів або позову сплачується судовий збір за ставкою 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, як встановлено із матеріалів заяви, до останньої не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору.
09.03.2026 від позивача надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову. На обгрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що основний спір у даній справі стосується соціального забезпечення/ виконання судового рішення органом державної влади, що безпосередньо пов'язано з гарантіями доступу до правосуддя. Отже, вимога сплати збору за подання процесуального інструменту захисту ставить реалізацію конституційного права в залежність від фінансового стану особи, що суперечить ст. 6 Конвенції та ст. 55 Конституції України. На підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 2, 6, 7 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо заявленого клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Однак, до заявленого клопотання позивачем не долучено доказів, які б свідчили, про тяжкий майновий стан позивача чи про інші пільги, які передбаченні чиним законодавством.
Тобто, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам статті 152 КАС України.
Відповідно до приписів частини сьомої статті 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
За наведених обставин, заяву про забезпечення позову належить повернути заявнику без розгляду.
Керуючись частиною сьомою статті 154, статтями 152, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про забезпечення позову у справі №460/3769/26 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2026 року
Суддя У.М. Нор