09 березня 2026 рокусправа № 380/22920/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку відповідно пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів («Оберіг») щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно свідоцтва про хворобу №156/8 від 26.07.2024 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У зв'язку із цим позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 12.05.2025 щодо внесення таких відомостей, оскільки відповідно до військово-облікового документа (витяг з «Резерв+») позивач вважається непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. У відповідь позивач отримав листа від 30.06.2025, яким його поінформовано про необхідність прибути до Старосамбірської територіальної позаштатної військово-лікарської комісії для переоформлення свідоцтва про хворобу. Вважає бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів стосовно внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно виключення мене з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» такою, що суперечить чинному законодавству.
Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відповідно до якої документ доставлено до електронного кабінету 25.11.2025.
За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ОСОБА_2 ).
26.07.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.06.2024 №1178 медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Результати проведеного медичного огляду оформлено свідоцтвом про хворобу №156/8, відповідно до якого на підставі ст. 46 «а» графи ІІ Розкладу хвороб позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документа, сформованого 03.05.2025 в системі «Резерв+», позивач є військовозобов'язаним, постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата ВЛК: 16.05.1997.
У відповідь на заяву позивача, ІНФОРМАЦІЯ_7 листом від 19.05.2025 №1159/8/2641 повідомив, що відповідно до п. 3.8 розділу II Положення №402 від 14.08.2008 постанова Старосамбірської територіальної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо гр. ОСОБА_1 , 14.03.2025 року скерована на перевірку позаштатною військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_9 з наступним направленням на затвердження до штатної ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. За результатом проведеної перевірки даної постанови ВЛК з супровідними медичними документами військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 , та розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.03.2025 року №115 9/8/1705 визначено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 організувати переоформлення постанови ВЛК з виправленням вказаних недоліків для повторного скерування постанови до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.06.2025 №1737/3 позивачу запропоновано прибути до Старосамбірської територіальної позаштатної військово-лікарської комісії для переоформлення свідоцтва про хворобу.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невжиття заходів стосовно внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 70 Закону №2801-XII військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 70 Закону №2801-XII).
Процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями військовослужбовців Збройних Сил України, врегульована Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 420).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 420 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно п. 2.2 розділу І Положення № 420, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП (п. 2.5.1 розділу І Положення № 402).
Відповідно до п. 2.8 розділу І Положення № 402, ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (п. 2.8.3. розділу І Положення № 420).
У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК (п. 2.8.5. розділу І Положення № 420).
Як визначено п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
Згідно матеріалів справи, 26.07.2024 ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_11 АДРЕСА_2 , за направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 21.06.2024 №1178 медичний огляд позивача з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу І Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п'ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п'ятиденний строк з дня повернення.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про тимчасову непридатність до військової служби передаються з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду у паперовій формі (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до районних (міських) ТЦК та СП за місцем перебування військовозобов'язаних на обліку не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_12 та ІНФОРМАЦІЯ_13 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.
Згідно інформації, викладеної у листі ІНФОРМАЦІЯ_14 від 19.05.2025 №1159/8/2641, постанова Старосамбірської територіальної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до п. 3.8 розділу II Положення №402 від 14.08.2008 постанова Старосамбірської територіальної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо позивача, 14.03.2025 скерована на перевірку позаштатною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_15 . За результатом проведеної перевірки даної постанови ВЛК з супровідними медичними документами військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_10 та розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.03.2025 року №115 9/8/1705 визначено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 організувати переоформлення постанови ВЛК з виправленням вказаних недоліків для повторного скерування постанови до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Водночас, вказаний лист ІНФОРМАЦІЯ_14 не містить інформації щодо недоліків, які були виявлені в результаті перевірки постанови Старосамбірської територіальної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.06.2025 №1737/3 позивачу запропоновано прибути до Старосамбірської територіальної позаштатної ВЛК для переоформлення свідоцтва про хворобу.
При цьому вказаний лист не містить належного законодавчого обґрунтування як необхідності прибуття позивача до ВЛК так і необхідності переоформлення свідоцтва про хворобу.
Таким чином, відповідачем до суду не надано доказів наявності будь-яких недоліків у постанові Старосамбірської територіальної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 або відсутності необхідних підтверджуючих документів, а також не надано належного обґрунтування необхідності прибуття позивача до ВЛК та необхідності переоформлення свідоцтва про хворобу.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідачем не дотримано п'ятиденного строку, встановленого п. 3.8 глави 3 розділу І Положення №402, для доопрацювання документів з результатами проходження позивачем медичного огляду, оскільки, за інформацією ІНФОРМАЦІЯ_14 , розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 від 29.03.2025 №1159/8/1705 визначено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 організувати переоформлення постанови ВЛК з виправленням вказаних недоліків для повторного скерування постанови до ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_10 . Натомість адресований позивачу лист відповідача №1737/3 про необхідність прибуття для переоформлення свідоцтва про хворобу датований « 30.06.2025», тобто поза межами строку, встановленого п. 3.8 глави 3 розділу І Положення №402.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру (ч. 2 ст. 3 Закону № 1951-VIII).
Згідно ч. 8 ст. 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Як визначено п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не внесено зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про протиправну бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку відповідно п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Крім того, суд послуговується практикою Європейського суду з прав людини
Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини, можна виокремити такі основні складові принципу належного урядування, які становлять його зміст:
1) на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок;
2) у разі, якщо йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб;
3) ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються;
4) принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість;
5) потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків;
6) такі помилки не повинні бути усунені за рахунок зацікавленої особи, особливо там, де немає конфлікту приватних інтересів.
Зазначені підходи до тлумачення цього принципу наведені у таких рішеннях у справах Європейського суду з прав людини, як: «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 73), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. The Czech Republic п. 58), «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia п. 74), «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia п. 40), «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia п. 67), «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, п. 71) та інших.
У пункті 71 рішення «Рисовський проти України» (заява 29979/04 від 20.10.2011) Європейський суд з прав людини зазначив: «… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Отже, у разі відсутності дієвого механізму поновлення права особи не повинен унеможливлюватись загалом захист її інтересів, гарантованих Конституцією України, що означає, що у цьому випадку держава повинна самостійно нести відповідальність за невиконання нею свого зобов'язання або за допущені порушення.
Водночас, ризик негативних наслідків будь-якої помилки державного органу, пов'язаної з неналежним урядуванням, повинен покладатись на державу, а не на особу, відтак помилки не можуть виправлятись за рахунок осіб, які зазнали протиправного втручання.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд не позбавлений права захистити інтереси особи, виходячи в першу чергу зі змісту вказаного принципу.
В свою чергу, допущені законодавцем прогалини у правових актах та нормах, а також вчинені суб'єктами влади порушення під час застосування таких правових норм, не можуть виправдовувати неправомірне втручання в реалізацію особою належних їй прав та інтересів.
Оскільки відповідач не спростував доводи позивача належними доказами і не довів суду протилежне, позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
За наведених обставин суд робить висновок про необхідність зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо визнання позивача непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024.
Згідно із вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з військового обліку відповідно п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ, згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_16 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) непридатним до військової служби та виключення його з військового обліку згідно постанови військово-лікарської комісії, оформленої Свідоцтвом про хворобу № 156/8 від 26.07.2024
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст судового рішення складено 09.03.2026 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович