справа №380/2579/25
з питань встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
09 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
На розгляд суду надійшла заява, в якій заявник (позивач) просить:
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723 ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 20.12.2024 року, а саме переглянути заяву ОСОБА_1 від 20.12.2024 року, зареєстровану за №9943, про перехід на інший вид пенсії разом із доданими до неї документами у тому числі і доданими до неї довідками, виданими ГУ ДПС у Львівській області 20.12.2024 року: №170-13-01-10-11 та №171-13-01-10-21;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати суду звіт про виконання Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25, яке набрало законної сили;
- накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, відповідального за виконання судового рішення, штраф на суму заборгованості;
- зобов'язати відповідача нарахувати пеню у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції на суму заборгованості по судовому рішенні та здійснити виплати з урахуванням пені та інфляції і подати звіт про нарахування інфляційних втрат та пені.
В обґрунтування заяви посилається на те, що вищезазначене рішення набрало законної сили 29.09.2025 року, однак станом на 27.02.2026 року таке не виконано відповідачем у повному обсязі. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даною заявою.
Ухвалою суду від 02.03.2026 року, яка вручена відповідачам 02.03.2026 року о 16:19 год в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, призначено до розгляду вищевказану заяву представника позивача. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачам строк для подання пояснень - три дні з дня отримання цієї ухвали.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли пояснення, у яких зазначено, що Управлінням виконано перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.12.2024 року із зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи в органах державної податкової служби, а саме: з 02.06.1980 року по 01.08.1986 року та з 15.06.1993 року по 05.04.2016 року (згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ). За результатами перерахунку стаж державної служби позивача становить 28 років 05 місяців 04 дні. Відповідач зазначає, що внаслідок розрахунку розміру пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (№3723-XII) та прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» (№889-VIII), було встановлено такі суми: з 20.12.2024 року - 2361,00 грн; з 01.01.2026 року - 2595,00 грн. Водночас, розмір пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить: з 20.12.2024 року - 10037,77 грн; з 01.03.2025 року - 10584,82 грн; з 01.01.2026 року - 10603,54 грн; з 01.03.2026 року - 10882,25 грн. Оскільки розмір пенсії, обчисленої за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є значно вищим, ніж пенсія за Законом України «Про державну службу» (№3723-XII), розрахунок пенсії ОСОБА_1 залишено без змін. Листом від 20.11.2025 року №1300-5308-8/156347 позивача повідомлено про виконання рішення суду в добровільному порядку. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стверджує, що станом на березень 2026 року ним здійснено всі дії в межах компетенції для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25.
Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшли пояснення, у яких зазначено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року на Управління не покладено жодних зобов'язань. Відповідач наголошує, що рішення суду виконується в межах повноважень та у чіткій відповідності до його вимог. Вказане, на думку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, свідчить про відсутність наміру ухилятися від виконання судового рішення чи створювати перешкоди для його реалізації.
На підставі положень ч.1 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає вказану заяву у письмовому провадженні.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2025 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зокрема:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.12.2024 року о/р № НОМЕР_2 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ: 13486010) зарахувати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) до стажу державної служби періоди її роботи на посадах в органах державної податкової служби, а саме: з 02.06.1980 року по 01.08.1986 року та з 15.06.1993 року по 05.04.2016 року (включно), згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл.Соборна, 3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ: 13486010) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 20.12.2024 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
05.11.2025 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи (про зобов'язання зарахувати стаж та призначити пенсію).
Згідно зі ст.129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у ст.370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.
Питання судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст.ст.382-3823 КАС України.
Згідно ч.ч.1, 4 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.3821 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Зазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є наявність об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а й передбачає його виконання.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.
Так, зі змісту рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25 слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язано зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди її роботи на посадах в органах державної податкової служби, а саме: з 02.06.1980 року по 01.08.1986 року та з 15.06.1993 року по 05.04.2016 року (включно), згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 20.12.2024 року.
Суд встановив, що на виконання вказаного судового рішення, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, зараховано ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи на посадах в органах державної податкової служби з 02.06.1980 року по 01.08.1986 року та з 15.06.1993 року по 05.04.2016 року (включно), що підтверджено розрахунком стажу.
Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІI «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», з 20.12.2024 року, про що свідчить рішення/протокол рішення від 03.11.2025 року №134850006632.
Таким чином, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25 виконано Головним управлінням у межах покладених зобов'язань.
В той же час, суд зауважує, що виконання судового рішення в частині призначення позивачу вказаного виду пенсії призвело до суттєвого зменшення розміру пенсійної виплати (2361, грн), тому розрахунок пенсії ОСОБА_1 залишено без змін.
Стосовно тверджень представника позивача шодо не призначення пенсії з урахуванням довідок від 20.12.2024 року: №170-13-01-10-11 та №171-13-01-10-21, суд враховує, що резолютивна частина судового рішення від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25 не містить імперативних вимог щодо врахування конкретних довідок про заробітну плату при розрахунку. Більше того, у мотивувальній частині вказаного рішення суд прямо зазначив про передчасність таких вимог. Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням рішення не може виходити за межі самого рішення або змінювати (розширювати) спосіб його виконання.
Незгода позивача з математичним результатом такого розрахунку або неврахування окремих довідок, які не були прямо вказані в судовому рішенні як обов'язкові до застосування, свідчить про виникнення нового спору щодо правомірності дій пенсійного органу, а не про невиконання рішення суду.
Стосовно вимог про нарахування пені 3% та інфляційних втрат, то норми ст.382 КАС України передбачають спеціальні заходи судового контролю (звіт, штраф на керівника), проте не надають суду повноважень у межах цієї процедури здійснювати нарахування цивільно-правових санкцій, передбачених Цивільним кодексом України. Такі вимоги можуть бути предметом окремого позову, а не заяви про судовий контроль.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що відсутні правові підстави для встановлення судового контролю та накладення штрафу, оскільки рішення суду від 09.05.2025 року виконано у спосіб, визначений його резолютивною частиною. Відтак, у задоволенні заяви представника позивача належить відмовити.
Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 року у справі №380/2579/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.