Іменем України
09 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2372/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо списання податкового боргу,
12.12.2024 до Луганського окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з орендної плати за 2014 рік протиправними, та зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України скасувати (списати) податковий борг у розмірі 23749,23 грн, як безнадійний із орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що виник відповідно до поданої у 2014 році податкової декларації з плати за землю, та встановити наявність переплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що виникла відповідно до поданої у 2014 році податкової декларації з плати за землю та відповіді податкового органу з інформацією щодо здійсненої оплати, у розмірі 14397,34 грн, шляхом внесення зміни до інтегрованої картки платника з орендної плати з фізичних осіб (ККДБ 18010900) ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) на загальну суму 23749,23 грн та включення відомостей про наявність переплати з орендної плати в загальній сумі 14397,34 гривень, та повернути переплату з орендної плати у розмірі 14397,34 грн на поточний рахунок платника податків ОСОБА_1 НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- визнати дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України щодо нарахування та відмови скасувати податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки протиправними, та зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України скасувати (списати) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 5347,38 гривень, як безнадійний, що виник внаслідок нарахування в інтегрованій картці платника (ККДБ 18050400) ОСОБА_1 в автоматичному режимі, у розмірі 5347,38 грн, шляхом внесення зміни до інтегрованої картки платника з єдиного податку (ККДБ 18050400) ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з єдиного податку на загальну суму 5347,38 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з окупованої території міста Алчевськ Луганської області.
Згідно із Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» м. Алчевськ окуповане з 07.04.2014.
До окупації позивач здійснювала підприємницьку діяльність та була зареєстрована як фізична особа - підприємець. Для ведення своєї діяльності мала укладені договори оренди земельних ділянок з Алчевською міською радою площею: 0,0995 га, договір оренди № 040941200103 від 26.12.2003 на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Тургенева, 22; 0,0219 га, договір оренди № 441120000018 від 23.12.2010 на земельну ділянку розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Київська, 25. 0,2276 га, договір оренди № 4411200000070500306 від 24.02.2011 на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 14.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, який діяв на момент виникнення правовідносин в редакції від 02.02.2014 базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю та орендної плати є календарний рік.
У відповіді № 5564/612-32-13-01-13 від 12.06.2025 на запит від 29.05.2025 б/н (вх. ГУ ДПС 1128/6 ЕКП) Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України підтверджує, що позивачкою подано декларацію по платі за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, в якій позивачка самостійно обчислила та задекларувала до сплати податкові зобов'язання з орендної плати на 2014 рік у сумі 48244,22 грн.
З урахуванням переплати станом на 01.01.2014 позивачкою протягом 2014 року сплачено 28143,64 грн.
Позивачка сплачувала орендні платежі щомісячно починаючи за період з січня 2014 року по червень 2014 року включно.
Задекларована річна сума - 48244,22 грн, що у розрахунку по місяцям становить 4020,3517 (48244,22/12 міс) гривень щомісячно, а за один день 132,17595 гривень (48244,22/365 днів).
З 07.04.2014 місто Алчевськ окуповане. Фактичне користування орендованими земельними ділянками припинилось, проте включно за червень 2014 року нею сплачені орендні платежі.
Відповідно до п. 287.3. ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України додано п.38. В підпункті 38.7. пункту 38 передбачили, що за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності). Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
На дату подання позовної заяви пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України із змінами містить положення:
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року до 29 лютого року включно, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
У зв'язку з цим платники податків - юридичні особи, об'єкти оподаткування яких розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення, починаючи з 1 березня 2020 року, самостійно обчислюють суму податку плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення) і подають до 20 квітня 2020 року контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями починаючи з 1 березня 2020 року {Положення першого речення абзацу підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 3-р(І)/2019 від 05.06.2019}. Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
ГУ ДПС у Луганській області посилається на пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПК України не враховуючи при цьому, що в абзаці 1 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
В ч. 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» закріплено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими російською федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією російської федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року. Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно із Указом Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 до меж та переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях входить місто Алчевськ.
Враховуючи викладене та той факт, що органи державної влади міста Алчевськ не здійснювали свої повноваження, позивач вважає, що вона звільнена від обов'язку сплати орендної плати починаючи з 14.04.2014.
Таким чином, розрахунок орендної плати, сплаченої правомірно за кількість днів користування землею за період з 01.01.2014 по 13.04.2014 включно (104 дні з 365) становить 48244,22 грн / 365 днів * 104 дні = 13746,30 гривень.
Відповідно, 34497,92 грн - сума, яка не повинна була сплачуватись до кінця 2014 року.
Маючи станом на 01.01.2014 переплату, додатково здійснивши платежі за 6 місяців, загалом утворилась сума, яка була нею сплачена за 2014 рік у розмірі 28143,64 гривень.
Отже, виникла переплата у розмірі 28143,64 грн - 13746,30 грн = 14397,34 грн.
Закон прямо передбачає, що податкові обов'язки щодо земельних ділянок на тимчасово окупованій території призупиняються, а отже відсутній сам предмет для подання уточнюючої декларації.
Переплата має бути повернута платнику податків, посилаючись на рішення Конституційного суду № 3-р(І)/2019 від 05.06.2019 щодо визнання неконституційними положення першого речення абзацу пп.38.7 п.38 підрозділу 10 розділу XX ПУ України.
Згідно із відповіді ГУ ДПС в Луганській області ДПС України за позивачкою обліковується податковий борг з єдиного податку в розмірі 5347,38 грн за 2014, 2015 та І півріччя 2016 року.
На момент нарахування податкового боргу я проживала на окупованій території, на якій не могли здійснювати свої повноваження органи державної влади України.
Відповідно до пп. 38.2. п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця.
В травні - червні 2022 року позивач змінила місце проживання та стала на облік внутрішньо-переміщених осіб за адресою: АДРЕСА_1 .
Остання довідка внутрішньо переміщеної особи видана 23.09.2025.
Підприємницьку діяльність фактично не здійснювала з 07.04.2014, з першого дня окупації.
В січні 2018 року позивачці вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію в місто Сєвєродонецьк, де вона подала заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що підтверджується даними з ЄДР.
Отже, реєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 25.01.2018.
Відповідно до розділу II глави 6 ст.65 п.65.10. ПК України, у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що проводиться з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, здійснюється внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця в органах ДПС.
Згідно із п.78.1.7. ст.78 глави 8 розділу II ПК України, у разі якщо розпочато припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця може бути проведена документальна позапланова перевірка.
Відповідну перевірку податковий орган не проводив та не надсилав податкове повідомлення-рішення.
Станом на 25.01.2018 (дату припинення ФОП) податковий орган не повідомив позивача про нарахування боргу.
Враховуючи, що податкова отримує інформацію про припинення ФОП від державного реєстратора на підконтрольній Україні території; має право проводити документальну позапланову перевірку (п.78.1.7. ПК України); визначити всі податкові зобов'язання, про які мене не повідомляла ні до, ні після припинення ФОП, аж до мого запиту в червні 2025 року, вважає, що такий борг має бути списаний як безнадійний.
Податкова у своїй відповіді зазначає, що борг з єдиного податку нарахований в автоматичному режимі в інтегрованій картці платника (ІКП) в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України.
Таким чином, строк позовної давності щодо боргу за 2014 рік сплив у 2017 році, за 2015 рік - у 2018 році, а за 2016 рік - у липні 2019 року. При цьому, діяльність ФОП припинено у січні 2018 року.
Станом на 01.01.2018 рік пп.38.2 п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містив абзацу стосовно зупинення строку давності. Отже, щодо нарахування та стягнення боргу з єдиного податку за 2014 рік, 2015 рік строк давності минув.
Відносно до нарахування та сплати боргу з єдиного податку за І півріччя 2016 року, то щодо даного періоду строк давності минув у липні 2019 року. Проте, у січні 2018 року діяльність ФОП припинена юридично, хоча фактично діяльність не здійснювалась з 07.04.2014 і до моменту припинення.
Вважає, що податковий борг виник не з вини позивача, нарахований за діяльність, яку позивач не здійснювала не по своїй волі, а в силу окупації м. Алчевськ, у зв'язку з чим подальше ведення підприємницької діяльності стало неможливим. Якщо немає можливості вести підприємницьку діяльність, а державні органи влади при цьому не можуть здійснювати свої повноваження на окупованій території, то відсутній і сам об'єкт оподаткування. Податки не могли бути нараховані органом, який не здійснював свої повноваження. Суб'єкт оподаткування не міг сплачувати податки на рахунки, що були заблоковані або функціонування яких обмежене.
Ухвалою суду від 16.12.2025 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем ухвалу суду від 16.12.2025 виконано у строк, встановлений судом надавши докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 12.01.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
26.01.2026 до Луганського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з огляду на таке.
Щодо підстав виникнення податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 з орендної плати.
Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), місце проживання: АДРЕСА_2 . Перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (м.Алчевськ), як фізична особа - підприємець з 21.08.2004 по 25.01.2018.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік). Відповідно до пункту 6 розділу ІІ цього Переліку, Луганська область, м. Алчевськ належать до тимчасово окупованої російською федерацією території України.
Обов'язок по сплаті орендної плати пов'язується саме з наявністю чинного договору оренди такої земельної ділянки.
Згідно даних ІКС ДПС Сірик Т. Л. уклала договори оренди земельних ділянок з Алчевською міською радою площею:
0,0995 га, договір оренди №040941200103 від 26.12.2003 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
0,0219 га, договір № 441120000018 від 23.12.2010 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;
0,2276 га, договір № 4411200000070500306 від 24.02.2011 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_1 було самостійно подано податкову декларацію по платі за землю на 2014 рік (реєстр. № 9007198456 від 17.02.2014) по коду території 1206 (Алчевська об'єднана ДПІ Луганської області), в якій вона самостійно обчислила та задекларувала до сплати податкові зобов'язання з орендної плати в сумі 48244,92 гривень.
Протягом 2014 року, з урахуванням наявної переплати у сумі 372,57 грн станом на 01.02.2014 із визначених по декларації зобов'язань ОСОБА_1 сплатила 24123,12 грн орендної плати.
Згідно з п.п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненням, не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/ або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 самостійно визначила податкові зобов'язання з орендної плати за 2014 рік та не сплатила такі зобов'язання у встановлений строк, та не скористалась єдиним способом передбачений Податковим кодексом України для скасування нарахувань узгоджених податкових зобов'язань та переводу їх в статус надміру сплачених (переплату), а саме не надала уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за 2014 рік, відповідно станом на теперішній час в ІКП по коду платежу 18010900 (орендна плата) у ОСОБА_1 обліковується заборгованість в сумі - 23749,23 грн, яка виникла за період липень - грудень 2014 року.
Жодною нормою Податкового кодексу України не передбачено скасування контролюючим органом самостійно нарахованих платником податкових зобов'язань. Також у податковому законодавстві відсуне таке поняття, як скасування податкового боргу.
За період 2014 - 2018 роки податкові повідомлення - рішення за платежем 18010900 (орендна плата з фізичних осіб) по ФОП ОСОБА_1 не приймались.
Щодо підстав виникнення податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку.
Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), як фізична особа - підприємець з 01.01.2012 до 01.07.2016 застосовувала спрощену систему оподаткування (2 група за ставкою 19 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Станом на 01.07.2016 в інтегрованій картці платника ККДБ 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб), далі - ІКП, обліковувався податковий борг у сумі 5347,38 грн, що перевищував суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 ПК України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
На підставі п.п.3 п. 299.10 ст.299 ПК України, рішенням Головного управління ДПС у Луганській області від 29.06.2016 № 266 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 01.07.2016 анульована реєстрація платника єдиного податку.
Відповідно до п.295.2 ст.295 Кодексу та згідно заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 № 1625, в ІКП авансові платежі по єдиному податку нараховані в автоматичному режимі.
Нараховані суми єдиного податку у терміни, визначені п.295.1 ст.295 ПК України, ОСОБА_1 не сплачені, у зв'язку з чим в ІКП за ККДБ 18050400 ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 5347,38 гривень.
У позові ОСОБА_1 не навела жодної правової підстави для не нарахування їй єдиного податку за період 2014-2016 роки.
Головне управління ДПС у Луганській області підкреслює, що жодна норма податкового законодавства не забороняла податковому органу нараховувати єдиний податок ФОП ОСОБА_2 у 2014-2016 роках відповідно до ст.295 ПК України.
За період 2014 - 2018 роки податкові повідомлення - рішення за платежем 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб) по ФОП ОСОБА_1 не приймались.
Щодо наявності підстав для повернення ОСОБА_1 грошових коштів, як надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за 2014 рік.
01.01.2017 набрав чинності Закон України № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, яким доповнено підрозділ 10 розділу ХХ ПК України пунктом 38.
Норми ПК України вказують на те, що Позивач набуває права на повернення надмірно сплаченого податку за таких умов:
земельні ділянки повинні бути розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;
відсутність у такого платника податкового боргу;
подання платником податків заяви про таке повернення в довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми із зазначенням напряму перерахування коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 25.06.2025 у справі № 812/537/17.
Позивач у строки, визначенні ПК України (протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми) не подав до контролюючого органу у довільній формі заяву про повернення надміру сплаченої орендної плати за землю фізичних осіб на суму 14397,34 грн, яка на його думку виникла за період липень - грудень 2014 року з зазначенням напряму перерахування надмірно сплачених грошових коштів на розрахунковий рахунок підприємства, який відкритий в банківській установі, розташованої на контрольованій території.
Також у Позивача з серпня 2014 року по теперішній час наявний податковий борг з єдиного податку, що підтверджується довідкою про наявну заборгованість та ІКП по єдиному податку.
Вказує, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Це визначено п. 102.5 ст. 102 цього Кодексу.
Відповідно обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Позивачкою пропущені строки для подання такої заяви на повернення грошового зобов'язання як надміру сплачених сум.
Відповідно у ГУ ДПС у Луганській області відсутні правові підстави для повернення грошових коштів, як надміру сплачених грошових зобов'язань з орендної плати за 2014 рік.
Щодо вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області списати податковий борг з орендної плати та з єдиного податку, як безнадійний вказав таке.
Правове регулювання списання безнадійного податкового боргу платників податків регулюється відповідно до ст. 101 ПК України та Порядком затвердженим наказом Міністерством Фінансів України від 20.07.2022 № 220 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2022 за № 908/38244 - далі Порядок, який є чинним на теперішній час.
У Розділі ІІ Порядку, визначено чіткий перелік поняття безнадійного боргу.
У спірних правовідносинах списання недоїмки може бути здійснено ГУ ДПС у Луганській області тільки на підставі визначеними у пунктах 5 або 6 частини 2 розділу II цього Порядку.
Тобто списання податкової заборгованості по орендній платі та єдиного податку ОСОБА_1 можливо за фактом форс-мажорних обставин, але сертифікат про форс-мажорні обставини та заява Позивачем до ГУ ДПС у Луганській області не давались.
Щодо списання податкової заборгованості стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Луганській області посилається на положення підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, яким зупинено застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу. Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, зазначених у цьому підпункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються:
з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця;
з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.
Відповідно до підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:
1) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
2) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
3) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Враховуючи той факт, що станом на січень 2026 року згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та даних інформаційних баз ДПС Сірик Т. Л. має місце проживання: Україна, Луганська область, м. Алчевськ, провулок Луначарського, буд.1, та перебувала на обліку в податкових органах на території тимчасово окупованої російською федерацією, а також податковий борг з орендної плати та єдиного податку виник до 24 лютого 2022 року, відповідно до такого боргу ГУ ДПС у Луганській області не мала права застосовувати заходи стягнення, передбачені статтями 59-60, 87-101 ПК України та відповідно зважаючи на вищезазначене у ГУ ДПС у Луганській області відсутні правові підстави для списання такого податкового боргу як безнадійного.
Твердження Позивача, що станом на 01.01.2018 пп.38.2 п.38 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містив абзацу стосовно зупинення строку давності є хибним так, як норма щодо зупинення перебігу строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього ПК України була наявна постійно у пункті 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України з дати внесення цієї норми до ПК України, тобто за період з 01.01.2017 по теперішній час .
Щодо не проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки згідно п.78.1.7. ст.78 ПК України при закритті ФОП ОСОБА_1 та причини не повідомлення Позивача про наявність у неї податкового боргу відповідач зазначив, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Враховуючи, що ГУ ДПС у Луганській області єдиною відомою адресою проживання та податковою адресою ОСОБА_1 згідно відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та даних інформаційних баз ДПС є зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , яка є окупованою територією з квітня 2014 року, та на яку не здійснюються поштові відправлення, проведення будь яких податкових перевірок було неможливим, оскільки контролюючий орган не мав можливості направить по пошті за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки згідно п.78.1.7. ст.78 та ст.79 ПК України, а також направити податкову вимогу про наявність у платника податкового боргу та необхідність сплати податкового боргу.
Головне управління ДПС у Луганській області підкреслює, що адреса АДРЕСА_1 стала відома органам податкової служби тільки після отримання позовної заяви у справі № 360/2372/25 у січні 2026 року.
Дослідивши матеріали судової справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .
Згідно з довідкою від 23 вересня 2025 року № 3244-7002313886 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання: АДРЕСА_7 .
Матеріалами справи підтверджено, що Позивачка уклала договори оренди земельних ділянок з Алчевською міською радою площею:
0,0995 га, договір оренди № 040941200103 від 26.12.2003 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ;
0,0219 га, договір № 441120000018 від 23.12.2010 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 ;
0,2276 га, договір № 4411200000070500306 від 24.02.2011 на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 .
Позивачем 12.02.2014 подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік; реєстраційний № 9007198456 від 17.02.2014) по коду території 1206 (Алчевська об'єднана ДПІ Луганської області), в якій нею самостійно обчислено та задекларовано до сплати податкові зобов'язання з орендної плати у загальній сумі 48244,92 гривень за три земельні ділянки.
Протягом 2014 року, з урахуванням наявної переплати у сумі 372,57 грн станом на 01.02.2014 із визначених по декларації зобов'язань ОСОБА_1 сплатила 24123,12 грн орендної плати, що підтверджено витягами з інтегрованої картки платника податків та визнається сторонами.
Листом № 5564/612-32-13-01-13 від 12.06.2025 Головне управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України повідомило позивача про те, що на підставі самостійно поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності - далі декларація по платі за землю) на 2014 рік; реєстраційний № 9007198456 від 17.02.2014, по коду території 1206 (Алчевська об'єднана ДПІ Луганської області), в якій самостійно обчислено та задекларовано податкові зобов'язання з орендної плати у сумі 48244,22 грн, з урахуванням наявної переплати сплачено за 2014 рік 28143,64 грн, а тому станом на 06.06.2025 в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) з орендної плати з фізичних осіб (ККДБ 18010900) ОСОБА_1 обліковується заборгованість в сумі 23749,23 грн.
З урахуванням розташування земельних ділянок та реєстрації позивача (місто Алчевськ міститься в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) платник податків був звільнений від обов'язку нарахування та сплати орендної плати за зазначені земельні ділянки з 15.04.2014.Проте, уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік нею не подано.
Оскільки зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на 2014 рік визначені самостійно, та у визначений законодавством термін не сплачені, не надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, у Головного управління ДПС у Луганській області відсутні підстави для зняття цих нарахувань.
Стосовно заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб зазначено, що згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) з 21.08.2004 до 25.01.2018 перебувала на обліку як фізична особа - підприємець в ГУ ДПС у Лутанській області (м. Алчевськ) та з 01.01.2012 до 01.07.2016 застосовувала спрощену систему оподаткування (2 група за ставкою 19% до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Відповідно до Реєстру самозайнятих осіб, станом на дату подання запиту, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, в стані - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Станом на 01.10.2015 в ІКП з єдиного податку з фізичних осіб (ККДБ 18050400) обліковувався податковий борг у розмірі 3082,20 грн, що перевищував суму, визначену абзацом третім п, 59.1 ст. 59 Кодексу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
На підставі п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України рішенням ГУ ДПС у Лутанській області від 29.06.2016 № 266 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 01.07.2016 анульована реєстрація платника єдиного податку.
Згідно заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної систем оподаткування від 18.01.2012 № 1625, відповідно п.295.2 ст.295 Кодексу, в ІКП в автоматичному режимі нарахований єдиний податок, зокрема:
за 2014 рік - 999,42 грн;
за 2015 рік - 2777,04 грн;
за період 01.01.2016 - 29.06.2016 - 1570,92 гривень.
Зазначені суми єдиного податку не сплачені платником у терміни, встановлені п.295.1 ст.295 Кодексу, у зв'язку з чим, станом на дату подання запиту, в ІКП (ККДБ 18050400) ОСОБА_1 обліковується податковий борг з єдиного податку у розмірі 5347,38 гривень.
Декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2014, 2015, 2016 роки не подані, а тому авансові внески нараховані у відповідності до норм чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, у Головного управління ДПС у Луганській області відсутні законодавчі підстави для зняття нарахувань по єдиному податку.
Також, відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу з посиланням на положення п.п. 38.2 п. 38 та пп. 69.40 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).
Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми права, переплата сум грошових зобов'язань платника податку в особовому рахунку означає помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язання такого платника.
Відповідно до пункту 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
За вимогами пунктів 43.3 та 43.4 зазначеної вище статті обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/ або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 50.1 статті 50 Кодексу у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», згідно з яким підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України було доповнено пунктом 38.7 у наступній редакції: «Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність».
В подальшому вказана норма була змінена Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Вказані зміни набули чинності 15 квітня 2017 року.
Рішенням Конституційного суду № 3-р(І) 2019 від 05.06.2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23 березня 2017 року №1989-VIII, згідно з якими нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Положення першого речення абзацу двадцять шостого розділу I Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23 березня 2017 року № 1989-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, на час звернення позивача з відповідною заявою до відповідача та судового розгляду справи абзац 3 п. 38.7 підрозділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 23 березня 2017 року №1989-VIII, визнано неконституційним.
Згідно з п.п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненням, не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об'єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Норми ПК України, вказують на те, що Позивач набуває права на повернення надмірно сплаченого податку за таких умов:
земельні ділянки повинні бути розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію;
відсутність у такого платника податкового боргу;
подання платником податків заяви про таке повернення в довільній формі протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми із зазначенням напряму перерахування коштів.
Судом встановлено, що земельні ділянки, які перебували в оренді фізичної особи - приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених з Алчевською міською радою, розташовані за адресами:
- АДРЕСА_3 (0,0995 га, договір оренди № 040941200103 від 26.12.2003);
- АДРЕСА_4 (0,0219 га, договір оренди № 441120000018 від 23.12.2010);
- АДРЕСА_5 (0,2276 га, договір оренди № 4411200000070500306 від 24.02.2011).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Місто Алчевськ Луганської області також міститься в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Системний аналіз вищезазначених нормативно-правових актів дають підстави вважати, що платники земельного податку та орендної плати з юридичних осіб, які знаходилися на території визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, а також земельні ділянки державної та комунальної власності, якими такі платники податків користуються, знаходяться на території, де проводилась АТО, на цей період звільняються від виконання своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Таким чином, позивачка в силу п.п. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, починаючи з 14.04.2014 звільнена від сплати орендної плати з фізичних осіб, оскільки земельні ділянки, розташовані на непідконтрольній території, у зв'язку з чим заборгованості по вказаному виду податку у неї відсутня.
Більш того, всі суми податку, сплачені починаючи з 14.04.2014 є надмірно сплаченими сумами.
Щодо доводів відповідача про необхідність подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації в порядку пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно зі статтею 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
З системного аналізу наведених норм випливає, що податковий борг, про який йде мова в статті 129 Податкового кодексу України, може бути погашено коштами та іншим майном (майновими правами) платника податків.
Таким чином, податковий борг не може бути погашений шляхом подання уточнюючих розрахунків із зазначенням в них меншої суми податкових зобов'язань, а ніж ті суми, які були задекларовані раніше.
Отже, належним способом захисту суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ДПС у Луганській області привести інтегровану картку платника ОСОБА_1 зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідність до вимог п. 38.7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом виключення (скасування) нарахувань орендної плати з фізичних осіб, за травень - грудень 2014 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ГУ ДПС у Луганській області повернути переплату з орендної плати у розмірі 14397,34 грн на поточний рахунок платника податків ОСОБА_1 НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суд зазначає таке.
Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Луганській області із заявою без номеру, зареєстрованою 29.05.2025, у якій просила:
- надати письмову відповідь наявної заборгованості по інтегрованій картки ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за кодом платежу 18050400 та зняти нарахування Єдиного податку в сумі 5347,38 грн;
- надати письмову відповідь наявної заборгованості по інтегрованій картки ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за кодом платежу 18010900 та зняти нарахування ОРЕНДНА ПЛАТА З ФIЗИЧНИХ ОСIБ у сумі 23 749,23 грн, нарахування по якому виникли до 2016 року.
З жодною іншою заявою позивач до податкового органу не зверталась, а заяву від 29.05.2025 не можна вважати заявою про повернення надмірно сплаченого податку.
Враховуючи відсутність звернень позивача із заявами про повернення сум грошового зобов'язання таке питання відповідачем не розглядалось та відповідне рішення не приймалось.
З огляду на відсутність звернень позивача до податкового органу із заявою про повернення сум грошового зобов'язання з орендної плати за землю позовна вимога про зобов'язання ГУ ДПС у Луганській області повернути переплату з орендної плати у розмірі 14397,34 грн на поточний рахунок ОСОБА_1 є передчасною та задоволенню не підлягає.
Щодо вимог визнати дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України з нарахування податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки протиправними та зобов'язання відповідача виключити відомості про наявність такої заборгованості суд зазначає таке.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Згідно ідентифікаційних даних з податкового обліку позивача ОСОБА_1 вбачається, що вона була зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця з 21.08.2004 та була платником єдиного податку, що визнано сторонами в поданих до суду заявах.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Отже, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності, як це передбачено п.295.2 ст.295 ПК України.
Відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п.п.8) п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст.298 ПК України, при цьому податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації згідно абз.2 п.295.8 ст.295 ПК України.
На підставі п.п.3) п. 299.10 ст. 299 ПК України, рішенням Головного управління ДПС у Луганській області від 29.06.2016 № 266 фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з 01.07.2016 анульована реєстрація платника єдиного податку.
Відповідно п. 295.2 ст. 295 ПК України та згідно заяви ОСОБА_1 про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.01.2012 № 1625, в ІКП авансові платежі по єдиному податку нараховані в автоматичному режимі.
Зокрема, у 2014 році позивачці щомісяця нараховувались авансові платежі з єдиного податку у сумі 231,42 грн, які останньою сплачувались своєчасно до липня 2014 року включно. Заборгованість зі сплати єдиного податку виникла у позивача у серпні 2014 року у сумі 73,74 грн та почала збільшуватись на 231,42 грн щомісячно.
У 2015 році єдиний внесок нараховувався щомісяця в автоматичному режимі по 231,42 грн, а з січня 2016 року по червень 2016 року (до анулювання реєстрація платника єдиного податку) авансові внески нараховувались у розмірі 261,82 грн щомісячно.
Загальна заборгованість з єдиного податку позивача станом на час розгляду справи становить 5347,38 грн, що підтверджено даними інтегрованої картки платника податків, наданими відповідачем.
Відповідно до п. 295.8 ст. 295 ПК України у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
Тобто, Податковий кодекс України встановлює обов'язок платника єдиного податку сплачувати вказаний податок впродовж всього часу реєстрації в якості платника такого податку та не містить положень, які звільняють платника податків від сплати єдиного податку.
Отже дії Головного управління ДПС у Луганській області Державної податкової служби України щодо нарахування єдиного податку з фізичних осіб за 2014, 2015, 2016 роки у загальній сумі 5347,38 грн є правомірними.
Щодо вимог про зобов'язання Головного управління ДПС у Луганській області списати податковий борг з орендної плати та з єдиного податку, як безнадійний суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 19-1.1.24 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюю такі функції, зокрема: здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов'язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу.
Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
Відповідно до положень пункту 101.1 статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном «безнадійний», згідно з пунктом 101.2 статті 101 ПК України, розуміється, зокрема: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).
Строки давності та їх застосування визначені статтею 102 ПК України.
Так, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерством Фінансів України від 20.07.2022 № 220, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2022 за №908/38244, (далі - Порядок № 220).
Так, Порядком визначено, що безнадійним податковим боргом є:
1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи);
2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;
3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;
4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;
5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;
6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;
7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;
8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури,- станом на дату прийняття відповідного рішення.
Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Поряд з цим, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01 січня 2017 року внесено зімни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 10 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 38.2 такого змісту: «На період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: 1) зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов'язань, за якими зупинено стягнення; 2) зупиняється застосування норм статей 59, 60 (в частині податкових вимог), 87-101 цього Кодексу.
Відлік строку давності, визначений статтею 102 цього Кодексу, зупиняється на період, протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статтями 59, 60, 87-101 цього Кодексу.
Норми цього підпункту не застосовуються: з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою - платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи - підприємця; з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України.».
Таким чином, відповідно до вищевказаних змін до Податкового кодексу України, до платників податків, які станом на 01 січня 2017 року не змінили місце реєстрації з окупованої території або території, розташованої на лінії зіткнення, починаючи з 01 січня 2017 року не застосовуються строки передбачені статтею 102 ПК України. Поновлення перебігу строків, визначених статтею 102 ПК України починається з дати реєстрації зміни місцезнаходження на іншу територію України.
Позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_8 .
Адреса реєстрації позивачкою у встановленому порядку не змінювалась.
Згідно з інформацією про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 вперше зареєстрована у якості внутрішньо переміщеної особи з 01.07.2022 УСЗН Ірпінської міської ради, але реєстрація особи у якості внутрішньо переміщеної ще на свідчить про проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи, оскільки в Єдиному демографічному реєстрі у позивача так і залишилась реєстрація на окупованій території.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» № 3219-IX від 30.06.2023 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.40, відповідно до якого тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:
1) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
2) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
3) щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;
4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Установити, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Тобто, як підпункт 38.2 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» ПК України, так і підпункт 69.40 підрозділу 10 розділу ХХ «Прикінцеві та перехідні положення» зупиняють перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Відповідно підстави для визнання податкового боргу з єдиного податку безнадійним податковим боргом відсутні, а тому в цій частині позовних вимог також необхідно відмовити.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн відповідно до квитанції від 09.12.2025 та у сумі 1211,20 грн відповідно до квитанції від 04.01.2026, а всього у розмірі 2422,40 грн за дві немайнові вимоги.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме суд відмовляє у задоволенні однієї немайнової позовної вимоги (судовий збір у сумі 1211,20 грн), відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 9, 65, 72, 92, 173, 180, 181, 183, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: 93401, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, Енергетиків, 72, ЄДРПОУ 44082150) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії щодо списання податкового боргу задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Луганській області привести інтегровану картку платника ОСОБА_1 зі сплати орендної плати з фізичних осіб у відповідність до вимог п. 38.7 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України шляхом виключення нарахувань орендної плати з фізичних осіб за травень - грудень 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива