09 березня 2026 року Справа № 280/119/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
06 січня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2025 №083850025000 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.10.1994 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 18.08.1999 та з 01.01.2003 по 31.12.2003 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.02.2025.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з посиланням на те, що він не має необхідної кількості страхового стажу. Позивач зазначає, що органом ПФУ було протиправно відмовлено у зарахуванні до його страхового стажу періодів роботи з 18.10.1994 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 18.08.1999 та з 01.01.2003 по 31.12.2003. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.12.2025 звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 23.12.2025 №083850025000, прийнятим з принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Також, у вказаному рішенні зазначено про те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи:
з 08.09.1993 по 18.08.1999 (частково враховано за даними згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), оскільки запис про звільнення не завірено підписом уповноваженої особи;
з 01.01.2003 по 31.12.2003 відсутні дані про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу.
Також, у рішенні зазначено про те, що до уваги також не взято архівну довідку від 29.10.2025 №04-22/160, оскільки ім'я та по-батькові скорочені (ініціали).
Позивач, не погодившись з відмовою у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу та відмовою у призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком відповідач вказав на те, що його страховий стаж становить 28 років 9 місяців та 24 дня, що є недостатнім для призначення пенсії (необхідний стаж не менше 32 роки).
Суд зазначає, що згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, чинним законодавством передбачено підтвердження трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу не зараховано до страхового стажу період з 08.09.1993 по 18.08.1999 (частково враховано за даними згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування), оскільки запис про звільнення не завірено підписом уповноваженої особи.
Суд зазначає, що відповідно до відомостей з трудової книжки НОМЕР_1 судом встановлено, що 08.09.1993 позивача було прийнято на посаду водія на Запорізьку маслосирбазу (після перейменування - ЗАТ «КВІТ») та звільнено з роботи за власними бажанням 18.08.1999.
Щодо посилань відповідача на те, що запис про звільнення не завірено підписом уповноваженої особи, суд зазначає, що зазначений недолік не може бути підставою для не зарахування до страхового стражу періоду роботи, оскільки запис про звільнення містить посилання на дату та номер наказу про звільнення, відтиск печатки підприємства, а також не містить жодних виправлень, які б могли поставити під сумнів достовірність відповідного запису.
Також, суд зазначає, що обов'язок правильного заповнення трудової книжки покладається на роботодавця, а позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на пенсійне забезпечення через допущені помилки при заповненні його трудової книжки, з урахуванням того, що такі помилки не перешкоджають можливості перевірити факт працевлаштування.
Стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 01.01.2003 по 31.12.2003 через відсутність даних про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу, суд зазначає, що відомостями з трудової книжки позивача підтверджується факт роботи з 01.01.2003 по 02.04.2007.
В свою чергу, сплата страхових внесків є обов'язком роботодавця, а тому не виконання роботодавцем обов'язку щодо нарахування та сплати страхових внесків не може позбавляти робітника права на зарахування спірного періоду до страхового стажу.
За таких обставин, спірні періоди мають бути зараховані до страхового стражу позивача на підставі відомостей з його трудової книжки.
Також, оскільки з урахуванням спірного стажу позивач має понад 32 роки страхового стажу, то наявні підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком.
Відповідно до п.14-6.2 Прикінцевих положень Закону №1058, тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається: за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку; по інвалідності - з дня встановлення інвалідності; у зв'язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника; за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якого з 01.02.2023 включено Запорізьку міську територіальну громаду.
За таких обставин, позивач має право на призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 07.02.2025.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2025 №083850025000 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 18.10.1994 по 31.12.1997, з 01.01.1999 по 18.08.1999 та з 01.01.2003 по 31.12.2003, а також призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 07.02.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова