09 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/2809/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т.Б.- головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП»
на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025
у справі за позовом Керівника Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Харківської обласної військової адміністрації, 2) Богодухівської міської ради Богодухівського району Харківської області
до Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП»
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області
про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом звільнення об'єкту водного фонду та земельних ділянок під ним,
12.01.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 у справі № 922/2809/24.
17.02.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Харківської обласної прокуратури надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у цій справі, в яких заявник просить відмовити Приватному підприємству «ЗАБРИБГОСП» у відкритті касаційного провадження на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 з огляду на відсутність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження вказаної постанови. Подані заперечення, заявник обґрунтовує тим, що скаржником не наведено доводів щодо наявності передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі, а також у зв'язку із порушенням процесуального строку на касаційне оскарження та ненаведенням поважних причин для поновлення цього строку з підтвердженням відповідними доказами.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2026 касаційну скаргу Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із необхідністю подачі заяви про усунення недоліків, в якій необхідно було зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження з наведенням поважних причин його пропуску та з відповідними доказами; надати нову (уточнену) редакцію касаційної скарги із належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та докази надіслання нової редакції касаційної скарги іншим сторонам у справі; надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі у сумі 4 844,80 грн.
При цьому зазначено, що строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.
Вказана ухвала отримана скаржником 04.02.2026 о 19:31, тобто строк на усунення недоліків касаційної скарги, з урахуванням вихідного дня, спливає 16.02.2026.
16.02.2026 (подана 13.02.2026 через підсистему «Електронний суд») до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 02.02.2026, у встановлений судом строк, надійшла заява про усунення недоліків, подано: документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі - 4 844,80 грн; уточнену редакцію касаційної скарги із обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначено підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Отже, ухвалою Верховного Суду від 02.02.2026 про залишення поданої касаційної скарги без руху скаржнику було надано можливість навести суду касаційної інстанції інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, з обґрунтуванням таких підстав та наданням доказів на їх підтвердження.
Розглянувши вказану заяву про усунення недоліків касаційної скарги та розглянувши доводи, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження у цій справі, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» слід відмовити, зважаючи на таке.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Отже, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
За пунктом 4 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів господарського судочинства.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в господарському судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників господарського процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
У постанові від 14.12.2022 у справі № 910/9211/20 Верховний Суд дійшов висновків, що можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску; поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
У заяві про усунення недоліків касаційної скарги, скаржник зазначив обставини, які вже Верховним Судом досліджувались і були визнані неповажними. Зокрема, пропуск процесуального строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що ніхто, окрім директора Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» не міг звернутися із касаційної скаргою, зважаючи на наступне: згідно даних акту приймання-передачі частки у статутному капіталі від 01.12.2023 директору передано 100% частки у статутному капіталі підприємства і з того часу лише він опікується справами підприємства; згідно останнього штатного розпису від 01.04.2024 на підприємстві був працевлаштований лише директор, інші працівники відсутні, оскільки діяльність не здійснювалась; згідно податкової декларації платника єдиного податку за звітний 2025 рік діяльність не здійснювалась, доходи відсутні; строк дії договору з представником Корнієнко О.В. про надання правової допомоги від 24.09.2024 №24/09 закінчився 31.12.2025. Таким чином, не маючи коштів за відсутності діяльності підприємства тривалий час, і важкий стан здоров'я, завадив налагодити подачу касаційної скарги у встановлені строки.
Тобто обставини, які вже Верховним Судом досліджувались і були визнані неповажними у цьому випадку зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, про що було зазначено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2026, зокрема, судом було встановлено, що з дати отримання постанови до перебування на лікуванні у скаржника було 17 днів, отже була можливість вчасно звернутись з касаційною скаргою у встановлені законом строки.
Тому, наведені скаржником у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції не є поважними.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (від 03.04.2008 № 3236/03) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
За змістом частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстави, викладені у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними внаслідок того, що відносяться до організаційних питань діяльності скаржника, мають суб'єктивний характер і не свідчать про існування об'єктивно непереборних причин, та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Поновлення строку на касаційне оскарження за наведених обставин не буде виправданим, оскільки пропуск такого строку безпосередньо залежав від суб'єктивної волі скаржника. Таке поновлення свідчило би про порушення принципу правової визначеності.
За пунктом 4 частиною 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Виходячи з викладеного, суд касаційної інстанції визнає наведені у заяві про усунення недоліків касаційної скарги Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними і відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що на виконання ухвали суду про усунення недоліків касаційної скарги скаржник сплатив судовий збір у встановленому законом порядку і розмірі, слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ЗАБРИБГОСП» на рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 у справі № 922/2809/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак