09 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/14915/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 (головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Майданевич А.Г., Демидова А.М.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 (суддя Гумега О.В.) про залишення позовної заяви без розгляду
у справі №910/14915/24
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ,
3) ОСОБА_3 ,
4) ОСОБА_4 ,
5) ОСОБА_5 ,
6) ОСОБА_6 ,
7) ОСОБА_7 ,
8) ОСОБА_8 ,
9) ОСОБА_9 ,
10) ОСОБА_10 ,
11) ОСОБА_11 ,
12) ОСОБА_12 ,
13) ОСОБА_13 ,
14) ОСОБА_14 ,
15) ОСОБА_15 ,
16) ОСОБА_16 ,
17) ОСОБА_17 ,
18) ОСОБА_18 ,
19) ОСОБА_19 ,
20) ОСОБА_20 ,
21) ОСОБА_21 ,
22) ОСОБА_22 ,
23) ОСОБА_23 ,
24) ОСОБА_24 ,
25) ОСОБА_25 ,
26) ОСОБА_26 ,
27) ОСОБА_27 ,
28) ОСОБА_28 ,
29) ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ),
30) ОСОБА_31 ,
31) ОСОБА_32
про стягнення 2 485 880 739,63 грн,
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 , 5) ОСОБА_5 , 6) ОСОБА_6 , 7) ОСОБА_7 , 8) ОСОБА_8 , 9) ОСОБА_9 , 10) ОСОБА_10 , 11) ОСОБА_11 , 12) ОСОБА_12 , 13) ОСОБА_13 , 14) ОСОБА_14 , 15) ОСОБА_15 , 16) ОСОБА_16 , 17) ОСОБА_17 , 18) ОСОБА_18 , 19) ОСОБА_19 , 20) ОСОБА_20 , 21) ОСОБА_21 , 22) ОСОБА_22 , 23) ОСОБА_23 , 24) ОСОБА_24 , 25) ОСОБА_25 , 26) ОСОБА_33 , 27) ОСОБА_26 , 28) ОСОБА_27 , 29) ОСОБА_34 , 30) ОСОБА_28 , 31) ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ), 32) ОСОБА_31 33) ОСОБА_32 про стягнення з відповідачів солідарно шкоди, завданої ними ПАТ "КБ "НАДРА".
Господарський суд міста Києва ухвалою від 22.04.2025 відмовив у відкритті провадження у справі за позовною заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині вимог до ОСОБА_33 та ОСОБА_34 . В іншій частині позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.09.2025 у справі №910/14915/24, яка Північним апеляційним господарським судом залишена без змін постановою від 28.01.2026, позов Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 ГПК.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся 19.02.2026 до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/14915/24 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 для розгляду справи №910/14915/24 визначено склад колегії суддів: Бакуліна С.В. головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.
Пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно пункту 2 частини першої статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Як убачається з норми пункту 14 частини першої статті 255 ГПК окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про залишення позову (заяви) без розгляду.
Отже, касаційну скаргу подано на судове рішення, що підлягає касаційному оскарженню.
Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК унормовано, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Cкаржник у якості підстави касаційного оскарження зазначає про те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено норми процесуального права (статті 2, 122, 176 ГПК).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК, Верховний Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі №910/14915/24 з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 287 ГПК.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Разом з тим у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №783/14/15-ц зазначено, що ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі чи залишення заяви без розгляду; скасування рішення третейського суду; видачу виконавчого листа та відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишення заяви без розгляду.
Зважаючи на приписи частини п'ятої статті 301 ГПК, ураховуючи те, що предметом оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та ухвала Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність розгляду цієї касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Згідно статті 295 ГПК учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 121, 234, 287, 290, 294, 301 ГПК, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/14915/24.
2. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 квітня 2026 року о 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.
3. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов'язковою, а також про їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
4. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25 березня 2026 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
5. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/14915/24.
6. Копію ухвали надіслати Господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий С. В. Бакуліна
Судді О. Р. Кібенко
В. І. Студенець