29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"02" березня 2026 р. Справа № 924/1292/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Сірій Д.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" м. Хмельницький
про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024 та стягнення 56240,00грн
За участю:
від прокуратури: Приступа В.І. згідно посвідчення від 01.03.2023 №072550
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
02.03.2026 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
29.12.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Виконавчого комітету Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" м. Хмельницький про: визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024, укладеного між позивачем та ТОВ "Мінвік"; а також стягнення 56240,00грн пені.
В обгрунтування позовних вимог керівник прокуратури вказує на те, що додаткова угода №1 від 21.06.2024, якою внесено зміни до істотних умов основного договору №105 від 04.06.2024, зокрема умови про строк виконання зобов'язань (строк поставки товару), шляхом його продовження підлягає визнанню недійсною. Враховуючи, що оскаржувана додаткова угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, вона не породжує правових наслідків для сторін, а строком поставки товару мав бути первинний строк, визначений у договорі - 28.06.2024, у зв'язку із чим відповідачу нараховано штрафні санкції за порушення строку поставки, відповідно до п. 6.4 Договору у розмірі 56240,00грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 02.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1292/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 12:15год. 26.01.2026.
26.01.2026 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 12:30год. 11.02.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 11.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:20год. 02.03.2026.
Прокурор в судовому засіданні 02.03.2026 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представники від позивача та відповідача в судове засідання 02.03.2026 не з'явились, про поважність причин неявки суд не повідомили.
Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Ухвала суду від 11.02.2026 надіслана до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 13.02.2026.
Позивач письмової позиції щодо предмету спору до суду не надав.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Замовник) на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено відомості про проведення процедури відкритих торгів UA-2024-05-20-000476-a, предмет закупівлі 200 FPVдронів (10") за кодом ДК 021:2015: 34710000-7-Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном.
Відповідно до Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (далі - Тендерна документація), затвердженої рішенням уповноваженої особи (протоколом №27-24 від 20.05.2024), визначено місце поставки товару: 29005, Хмельницька область м. Хмельницький (п.4.3 розділу І), строк поставки товарів: до 28.06.2024 (п.4.5 розділу І).
У пункті 4 "Істотні умови, що обов'язково включаються до договору про закупівлю" розділу VI Тендерної документації визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім п.п.13 п.13) Особливостей, не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.п. 6.4.2).
Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає гарантійний лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (п.6.4.4 п.4 розділу VI Тендерної документації).
Додатком 3 Тендерної документації є проект договору.
20.05.2024 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради оприлюднив на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-05-20-000476-а на закупівлю 200 FPV-дронів (10") код ДК 021:2015:34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" з визначеним строком поставки до 28.06.2024 з очікуваною вартістю 4000000,00грн.
Згідно реєстру отриманих тендерних пропозицій UA-2024-05-20-000476-а у відкритих торгах виявили намір брати участь 5 суб'єктів господарювання, в тому числі ТОВ "Мінвік" (відповідач у даній справі).
ТОВ "Мінвік" є виробником комплексу авіаційного безпілотного тактичного "Dart Bee" згідно Технічних умов ТУ У 30.3-45390409-001:2024, розроблених ТОВ "Мінвік" та перевірених 22.02.2024 ДП "Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", про що внесено запис в книгу обліку №02568294/002564.
24.05.2024 відповідачем подано форму "Цінова пропозиція", згідно якої загальна вартість тендерної пропозиції становить 2960000,00грн без ПДВ та надано повну, безумовну та беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації; гарантійний лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі.
Протоколом №31-24 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.05.2024 розглянуто тендерну пропозицію учасника за предметом закупівлі "FPV-дрони (10") код ДК 021:2015-34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" (ідентифікатор закупівлі UA-2024-05-20-000476-а) та прийнято рішення про визначення ТОВ "Мінвік" переможцем процедури відкритих торгів, оскільки тендерна пропозиція учасника визнана найбільш економічно вигідною, відповідає тендерній документації, учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним у ст.16 Закону України "Про публічні закупівлі", та намір укласти договір про закупівлю з ТОВ "Мінвік".
04.06.2024 між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінвік", як постачальником, укладено договір №105 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця "FPV-дрони (10") код ДК 021:2015-34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти Товар у постачальника та оплатити його вартість на умовах Договору. Закупівля здійснюється в рамках виконання Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, які розташовані на території Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2024 роки (зі змінами), затвердженої рішенням Хмельницької міської ради №3 від 23.02.2022.
Найменування, кількість, ціна за одиницю та інші характеристики Товару визначені в специфікації (додаток 1 до Договору), який є його невід'ємною частиною (п.1.2 Договору).
Ціна договору становить 2960000,00грн без ПДВ (п.3.1 Договору).
Джерело фінансування: місцевий бюджет (п.3.6 Договору).
Відповідно до п.4.1 Договору постачальник зобов'язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п.1.2 Договору, але не пізніше 28.06.2024 за адресою: м. Хмельницький.
Днем поставки товару та виконання постачальником зобов'язань з передачі товару покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (п.4.7 Договору).
Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар на умовах Договору (п.5.4.3 Договору).
Згідно з положеннями пункту 6.4 Договору у разі невиконання постачальником взятих па себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а з прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Договір є укладеним після його підписання уповноваженим представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони погодили, що датою укладення договору вважається дата, зазначена в верхньому правому куті першої сторінки Договору. Договір набуває чинності з дати його укладення (п.9.4 Договору).
Строк дії Договору встановлюється з дати укладення договору та діє до 31.12.2024 (п.9.5 Договору).
Відповідно до п.9.12 Договору зміни до Договору можуть бути внесені лише за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору, за виключенням випадків, передбачених Договором.
Згідно п.9.13 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.9.13.4 Договору).
Додаткові угоди та додатки до Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у спосіб та формі, передбаченими договором (п.9.14 Договору).
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання Договору, якщо інше не встановлено Договором чи не обумовлено характером його зміни (п.9.16 Договору).
Договір підписаний представниками та скріплений печатками сторін.
Додатком №1 до Договору є специфікація, в якій зазначено найменування товару: FPV-дрон "Dart Bee" 10", виробник ТОВ "Мінвік", Україна, в кількості 200шт. вартістю 14800,00грн за штуку, загальною вартістю 2960000,00грн без ПДВ.
Специфікація підписана покупцем та постачальником, а також скріплена їх печатками.
18.06.2024 ТОВ "Мінвік" скеровано виконавчому комітету Хмельницької міської ради лист №26-18/06/2024 з проханням продовжити строк виконання зобов'язань за Договором до 05.07.2024 шляхом укладення додаткової угоди до Договору.
У листі зазначено, що постачальник є виробником Товару та 98% складових для виробництва якого (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні виробів) закуповує за межами України, у третіх країнах; виробниками таких складових є компанії, розташовані в Китайській Народній Республіці, уряд якої з 01.09.2023 призупинив пряме постачання товарів подвійного призначення в Україну; часто китайські виробники порушують терміни постачання таких товарів контрагентам, з якими у продавця укладені контракти на постачання товарів. У зв'язку з триваючими святковими днями в Китайській Народній Республіці, а також із стихійним лихом (затопленням) значної території, виробники товару не здійснюють його відвантаження, виникли несприятливі обставини, які не залежать від постачальника та призводять до порушення строків постачання Товару, передбачених Договором.
21.06.2024 між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінвік", як постачальником, укладено Додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода) до Договору №105 від 04.06.2024, згідно п.1 якої замовник і постачальник, враховуючи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" від 18.06.2024 №26-18/06/2024, керуючись п.п.4 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», у зв'язку з виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки передбачені договором, погодились змінити умови Договору, виклавши у новій редакції "п.4.1 Строк поставки (передачі) товару - до 05 липня 2024 року".
Інші умови Договору, не порушені цією додатковою угодою, залишаються незмінними. Сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п.2 Додаткової угоди).
Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання та є невід'ємною частиною Договору №105 від 04.06.2024 (п.4 Додаткової угоди).
Додаткова угода підписана представниками та скріплена печатками сторін.
Постачальник поставив позивачу Товар на загальну суму 2960000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №182 від 05.07.2024, яка містить відмітку Покупця про отримання товару - 18.07.2024.
05.07.2024 відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №184 від 05.07.2024 на суму 2960000,00грн.
Позивачем перераховано кошти на оплату вартості поставленого товару відповідно до платіжної інструкції №53 від 22.07.2024, яка містить відмітку про проведення оплати - 29.07.2024.
04.06.2024 на порталі публічних закупівель опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-05-20-000476-a.
Торгово-промислова палата України листом №2202/05-7.2 від 04.09.2025 проінформувала Окружну прокуратуру м. Хмельницького про відсутність відомостей щодо засвідчення в період з квітня по липень 2024 року форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТОВ "Мінвік", виконавчого комітету Хмельницької міської ради, як і відсутність звернень зазначених юридичних осіб до ТПП України.
Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.
Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд приймає до уваги таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У рішенні від 05.06.2019 №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі виконавчого комітету Хмельницької міської ради, суд враховує таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Система органів місцевого самоврядування включає в себе, зокрема, й виконавчі органі сільської, селищної, міської ради (ч.1 ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ч. 2 ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам.
Виконавчим органом сільської, селищної, міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила (ст.51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради утворено на підставі рішення сесії Хмельницької міської ради №15 від 08.12.2020.
Згідно Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням сесії Хмельницької міської ради №363 від 26.05.2016, зі змінами від 13.12.2018, та Регламенту роботи виконавчих органів, затвердженого рішенням ради №1587 від 10.10.2024, виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради, який підзвітний та підконтрольний раді, є юридичною особою, має власну печатку та рахунки у фінансових установах, здійснює делеговані міською радою повноваження.
Відповідно до ст.22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного бюджетного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до Бюджетного кодексу України та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (ст.26 Бюджетного кодексу України).
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради, будучи розпорядником бюджетних коштів, провів вказану публічну закупівлю за кошти місцевого бюджету та набув прав сторони Договору, відтак є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо забезпечення раціонального використання бюджетних коштів.
Матеріалами справи стверджується факт звернення Окружної прокуратури міста Хмельницького до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради з повідомленням про виявлені порушення законодавства України у сфері публічних закупівель під час укладення спірної додаткової угоди до договору №105 від 04.06.2024, проханням надати інформацію про вжиті заходи з метою усунення викладених у листі порушень, а також чи будуть вживатись заходи представницького характеру, спрямовані на визнання недійсною додаткової угоди до договору №105 від 04.06.2024 недійсною та стягнення з ТОВ "Мінвік" на користь виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Виконавчий комітет Хмельницької міської ради листом від 01.07.2025 №3119-02-26-25 повідомив окружну прокуратуру про невжиття заходів щодо стягнення штрафних санкцій з ТОВ "Мінвік" за період прострочення виконання зобов'язання.
Наведене свідчить про вияв пасивної поведінки уповноважених суб'єктів після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.
01.09.2025 Окружною прокуратурою міста Хмельницького надіслано повідомлення виконавчому комітету Хмельницької міської ради про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді шляхом пред'явлення позову до ТОВ "Мінвік" про визнання додаткової угоди до договору №105 від 04.06.2024 недійсною та стягнення з ТОВ "Мінвік" на користь виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
У справі, що розглядається, заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: виконавчого комітету Хмельницької міської ради з вимогами про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024, укладеного між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та ТОВ "Мінвік", та стягнення з ТОВ "Мінвік" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій в розмірі 56240,00грн за цим договором, оскільки позивач не вжив заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.
Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування покладено обов'язки із запровадження та здійснення передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Фінансування публічної закупівлі UA-2024-05-20-000476-a здійснено в рамках Програми шефської допомоги військовим частинам Збройних Сил України, Національної гвардії України, які розташовані на території Хмельницької міської територіальної громади на 2022-2024 роки, затвердженої рішенням Хмельницької міської ради №3 від 23.02.2022 (зі змінами, відповідно до яких виконання програми продовжено до кінця 2025 року), заходами якої є централізована закупівля за кошти міського бюджету матеріально-технічних засобів, що будуть передані військовим частинам для здійснення заходів та робіт з територіальної оборони держави.
Оплата за Договором здійснена за кошти місцевого бюджету, відтак державний інтерес у спірних правовідносинах полягає у забезпеченні належного виконання зобов'язань за договорами, на фінансування яких виділялись бюджетні кошти. Водночас, протиправне укладення Додаткової угоди до Договору та, як наслідок, несвоєчасна поставка товару й нестягнення штрафних санкцій своєю чергою унеможливило витрачання бюджетних коштів на цілі, пов'язані з виконанням державою своїх функцій у сфері забезпечення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, що порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.
Неотримання територіальною громадою у погоджений строк FPV-дронів унеможливило їх своєчасну передачу до військових частин для здійснення нагального захисту територіальної цілісності держави в умовах триваючої збройної агресії.
Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету свідчить про порушення економічних інтересів територіальної громади міста Хмельницького.
За наведених обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що останній самостійно не звернувся до суду, про що повідомив прокуратуру, суд дійшов висновку про дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах: виконавчого комітету Хмельницької міської ради.
У справі, що розглядається, предметом позову є вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024, укладеного між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради та ТОВ "Мінвік" та стягнення з ТОВ "Мінвік" на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради 56240,00грн. штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків поставки товару.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Оскільки факт укладення договору, за загальним правилом, пов'язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.
Положеннями ч.1 ст. 628, ч.1 ст. 638 ЦК України, визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2024 у справі №907/811/21 звернув увагу, що для визначення того, які умови, викладені в договорі, належать до істотних, потрібно послуговуватись не лише загальним правилом про істотні умови договору, а й враховувати чи необхідною є та чи інша умова для договорів певного виду, чи є умова, відносно якої має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони тощо.
Як стверджується з матеріалів справи, за результатами проведеної публічної закупівлі 04.06.2024 між Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, як покупцем, та ТОВ "Мінвік", як постачальником, укладено договір №105, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця FPV-дрони (10") код ДК 021:2015-34710000-7 "Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном" у строк не пізніше - 28.06.2024 , а покупець зобов'язався прийняти товар у постачальника та оплатити його вартість на умовах Договору.
Правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - продавець зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі". Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч.4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі").
У розділі VI Тендерної документації для процедури закупівлі "Відкриті торги" Виконавчого комітету Хмельницької міської ради визначено істотні умови, що обов'язково включаються до договору про закупівлю та порядок зміни умов договору (пункт 4).
Так, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім п.п.13 п.13) Особливостей, не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.п. 6.4.2 п.4 розділу VI Тендерної документації).
Учасник процедури закупівлі у складі своєї тендерної пропозиції надає гарантійний лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі (п.6.4.4 п.4 розділу VI Тендерної документації).
Пунктом 4.5 розділу І Тендерної документації визначено строк поставки товарів: до 28.06.2024.
24.05.2024 та 29.05.2024 відповідачем подано форму "Цінова пропозиція", згідно якої надано повну, безумовну та беззаперечну згоду з усіма умовами проведення процедури закупівлі, визначеними в тендерній документації; а також 24.05.2024 подано Гарантійний лист щодо погодження з істотними умовами договору та можливістю їх включення до договору про закупівлю у разі перемоги в процедурі закупівлі.
Відповідно до п.4.1 Договору постачальник зобов'язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п.1.2 Договору, але не пізніше 28.06.2024 за адресою: м. Хмельницький.
Згідно п.9.13 Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п.9.13.4 Договору).
Отже, Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради визначено строк виконання зобов'язань щодо передачі товару істотною умовою договору про закупівлю, з чим погодився і відповідач, як учасник публічної закупівлі, включивши її до укладеного між сторонами договору про закупівлю від 04.06.2024.
З огляду на наведене, визначена сторонами у Договорі така умова як строк поставки Товару є істотною умовою договору про закупівлю.
Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак вказана норма передбачає випадки, за яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.
Згідно п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічне положення закріплено у підпункті 4 пункту 19 Особливостей.
Тобто, положення п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.п.4 п.19 Особливостей прямо передбачають, що обов'язковою умовою для продовження строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг є наявність документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Верховний Суд у постановах від 30.01.2024 у справі №907/811/21, від 27.02.2024 у справі №927/863/23, від 30.04.2024 у справі №927/782/23 зазначив, що під час дії договору сторони могли змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом його продовження, виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Отже, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Суд враховує, що чинне законодавство не визначає, які саме документи мають підтверджувати факт виникнення об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань (строк поставки товару), однак такі документи повинні підтверджувати виникнення виключно об'єктивних обставин, за яких виконання зобов'язань у встановлений договором строк стало неможливим.
Судом встановлено, що 21.06.2024 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №105 від 04.06.2024, згідно п.1 якої замовник і постачальник, враховуючи лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" від 18.06.2024 №26-18/06/2024, керуючись п.п.4 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", у зв'язку з виникненням документально підтверджених об'єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов'язань у строки передбачені договором, погодились змінити умови Договору, виклавши у новій редакції "п.4.1 Строк поставки (передачі) товару - до 05 липня 2024 року".
Отже, підставою для зміни строку виконання зобов'язань (строку поставки товару) шляхом його продовження, послугував лист ТОВ "Мінвік" №26-18/06/2024 від 18.06.2024, скерований Виконавчому комітету Хмельницької міської ради з проханням продовжити строк виконання зобов'язань за Договором до 05.07.2024, у зв'язку з тим, що постачальник є виробником товару, а 98% складових закуповується у компаній, які розташовані у Китайській Народній Республіці, уряд якої з 01.09.2023 призупинив пряме постачання товарів подвійного призначення в Україну. Також часті випадки порушення строків поставки складових. У зв'язку з наведеним та суттєвим зростанням попиту на складові для виробництва БПЛА, виробники не встигають виготовити замовлення, що є несприятливими обставинами та призводить до порушення строків виконання зобов'язань.
За твердженням відповідача саме ці несприятливі та незалежні від нього обставини унеможливили виконання зобов'язань у встановлений строк, свідчать про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що своєю чергою зумовило ініціювання змін до Договору.
Суд враховує, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. ст.651 ЦК України).
Стаття 652 ЦК містить приписи для ситуацій, коли сторона об'єктивно може виконати зобов'язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба зміни умов зобов'язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1 ст.652 ЦК України).
За змістом вказаної норми, укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявитись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватись. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають в ході виконання договору, проте лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №916/3577/21).
Верховний Суд у постанові від 08.11.2023 у справі №926/3421/22 виснував, що положення Закону України "Про публічні закупівлі" є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, різновидом яких є тендерні закупівлі, та повинні застосовуватись переважно щодо норм ЦК України (ст.651) та ГК України (ст.188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.
Суд враховує, що відповідач, беручи участь у публічній закупівлі та подаючи тендерну пропозицію замовнику, а також укладаючи 04.06.2024 Договір, погодив строки його виконання (до 28.06.2024), відтак мав можливість враховувати та усвідомлювати його умови, об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе. При цьому, розуміючи та оцінюючи вигоди/втрати від укладення договору на умовах запропонованих замовником, відповідач мав можливість відмовитись від укладення договору. Натомість відповідач прийняв рішення укласти договір на певних умовах та, відповідно, несе повну відповідальність за настання можливих для нього негативних майнових наслідків.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №916/3577/21 звернув увагу, що підставою для зміни істотних умов договору можуть бути лише обставини, що виникли після його підписання та впливають на виконання зобов'язання сторін за договором.
У листі ТОВ "Мінвік" №26-18/06/2024 від 18.06.2024 не наведено жодних відомостей, в т.ч. про постачальників та їх місцезнаходження.
Доказів наявності у відповідача договорів поставки товарів (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів для виробництва дронів) чи інших угод з контрагентами з Китайської Народної Республіки.
Суд погоджується із твердженнями прокурора про те, що на момент участі у публічній закупівлі, подання тендерної пропозиції учасника та на момент укладення договору №105, виробник товару повинен був розраховувати на можливість поставки товару в запропонованій ним кількості та строки, та мав об'єктивну можливість врахувати вплив сторонніх факторів на виконання зобов'язань.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2023 у справі №910/8232/22 вказав, що відсутність прибутку та невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань перед ним, так і інфляційні процеси становлять один з можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки, а відтак позивач мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні договору.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язання, у тому числі непереборної сили.
Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів (ч.2 ст.16 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не містять доказів в підтвердження наявності об'єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваного правочину щодо продовження строку поставки товару, відтак додаткова угода №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024 укладена відповідачем з порушенням вищевказаних вимог ЦК України, п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", п.п.4 п.19 Особливостей та суперечать інтересам держави, а тому підлягає визнанню недійсною.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 56240,00грн. за несвоєчасну поставку товару за договором поставки №105 від 04.06.2024, суд враховує таке.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд враховує, що згідно зі статтею 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п.4.1 Договору постачальник зобов'язується поставити товар у кількості та асортименті, визначеному п.1.2 Договору, але не пізніше 28.06.2024 за адресою: м. Хмельницький.
Днем поставки товару та виконання постачальником зобов'язань з передачі товару покупцю вважається день підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної (п.4.7 Договору).
Судом встановлено, що постачальник поставив позивачу Товар на загальну суму 2960000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №182 від 05.07.2024, яка містить відмітку про отримання товару Покупцем - 18.07.2024.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Спірні правовідносини між сторонами у даній справі виникли з підстав невиконання відповідачем як постачальником своїх договірних зобов'язань з поставки товару за договором №105 від 04.06.2024, у зв'язку з чим прокурор просить стягнути з відповідача 56240,00грн пені, нарахованої за період прострочення з 29.06.2024 по 17.07.2024.
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.
Виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ст.546 ЦК України).
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч.1 ст.550 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з положеннями пункту 6.4 Договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.
Прокурором заявлено до стягнення пеню у сумі 56240,00грн, яка нарахована у розмірі 0,1 відсотку вартості товару з якої допущено прострочення виконання зобов'язань за період з 29.06.2024 по 17.07.2024 (19 календарних днів).
Перевіривши розрахунок пені, враховуючи умови договору щодо граничної дати поставки товару та фактичну дату поставки товару, суд визнав його арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги про стягнення 56240,00грн. пені також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом частин 1-3 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, порушення інтересів держави та прав позивача відповідачем, а відтак наявність підстав для судового захисту прав позивача шляхом визнання недійсною додаткової угоди №1 від 21.06.2024 до договору №105 від 04.06.2024 та стягнення з відповідача на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради штрафних санкцій в розмірі 56240,00грн пені за договором №105 від 04.06.2024.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, судом зазначається таке.
Згідно з ст.ст.123, 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсною укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мінвік" (код ЄДРПОУ 45390409) та Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 04060772) додаткову угоду №1 від 21.06.2024 до Договору №105 від 04.06.2024.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" (м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 15, Бучанського району, Київської області, код ЄДРПОУ 45390409) на користь Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код ЄДРПОУ 04060772) 56240,00грн (п'ятдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) коштів.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінвік" (м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 15, Бучанського району, Київської області, код ЄДРПОУ 45390409) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 6056,00грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 09.03.2026.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 5 примірників:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-окружній прокуратурі (до електронного кабінету),
3-позивачу (до електронного кабінету),
4-відповідачу (до електронного кабінету),
5-Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту).