вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" лютого 2026 р. Справа№ 910/7128/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Буравльова С.І.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Замай А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Зварун Б.І.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестрайт ЛПГ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025
у справі №910/7128/25 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестрайт ЛПГ"
про стягнення коштів,
Короткий зміст позовних вимог
05.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестрайт ЛПГ" 100 6403,84 грн попередньої оплати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022 в частині непередання товару у встановлений договором строк.
Позовні вимоги обґрунтований тим, що ТОВ "Тестрайт ЛПГ" не передав, обумовленого Специфікацією №1 (Додатком №1 до Договору поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022) Товар у строк, визначений вказаним Договором поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022.
Правовою підставою позову позивач обрав ст.ст. 530, 693, 1212 Цивільного кодексу України.
Доводи та заперечення відповідача
Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що:
- оскільки позивачем не було виконано передбачений Договором обов'язок із 100% попередньої оплати вартості товару, передбачений Специфікацією №1, а тому у Відповідача не виникало обов'язку щодо передання вказаного товару, іншими словами у Позивача відсутнє право вимагати повернення коштів, оскільки Відповідачем не порушено обов'язку щодо передання товару;
- ТОВ "Тестрайт ЛПГ" у письмовій формі від Договору не відмовлялось, а тому обов'язку повернення грошових коштів відповідно до пункту 7.6. Договору у нього не виникало, наразі діючими є обов'язки ТОВ "КВС-Україна" зі сплати товару, передбачені 5.2. Договору;
- у разі застосування положень пункту 7.6. Договору, ТОВ "КВС-Україна" повинно компенсувати ТОВ "Тестрайт ЛПГ" суму фактичних витрат у розмірі 179 839,63 грн;
- положення статті 1212 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- відповідач не брав на себе обов'язків з повернення коштів до завершення першого півріччя 2024 року, оскільки жодних додаткових угод до Договору не було укладено.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестрайт ЛПГ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" 1 006 403,84 грн попередньої оплати та 15 096,06 грн судового збору.
Рішення, з посиланням на умови договору та положення ст.ст. 509, 530, 626, 629, 693, 712 ЦК України, мотивоване тим, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, частини 1 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 19.08.2022. Зокрема, суд встановив, що відповідачем вже було повернуто 571 650,34 грн (471 650,34 грн + 100 000,00 грн).
Окремо суд зазначив про неправильність посилання позивача на положення статті 1212 ЦК України, як правової підстави для повернення спірної суми коштів, оскільки за відсутності доказів припинення дії договору договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України, та надав правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
А саме апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було надано оцінки всім обставинам справи, які мають бути встановлені при вирішенні питання про стягнення неустойки, зокрема згідно положень п. 7.6. Договору, щодо відшкодування Покупцем фактичних витрат Постачальника, а саме:
- судом не враховано положення п. 7.6. Договору поставки №30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022, відповідно до якого: «У випадку безпідставної відмови Покупця від купівлі товару після сплати авансу, згідно пункту 5.2. даного Договору, він відшкодовує постачальнику всі фактичні затрати, понесені постачальником при виконанні зобов'язань по Договору, що підтверджуються документально. Позивач в своїй позовній заяві вказує, що він відмовився від отримання товару та сам посилається на п. 7.6. Договору;
- в рішенні суду першої інстанції взагалі не наведені заперечення відповідача щодо того, що саме ТОВ «КВС-Україна» повинно додатково сплатити на користь ТОВ «Тестрайт ЛПГ» 179 839,63 грн, так само, відсутні мотиви їх відхилення, оскільки, як стверджує апелянт, розрахунок фактичних затрат, понесених постачальником при виконанні зобов'язань по Договору, а також пакет документів, який підтверджує ці витрати фактичні витрати відповідача перевищують попередню оплату, отриману від Позивача, на 179 839,63 грн.
Доводи та заперечення позивача
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:
- пункт 7.6 Договору стосується виключно випадків безпідставної відмови позивача від придбання товару, тобто, вже після того, як Відповідач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, а саме виготовив товар, забезпечив його наявність у місці відвантаження, повідомив Покупця про готовність його передати та фактично здійснив поставку або вчинив усі дії для її здійснення. Проте у межах даних правовідносин жодної поставки товару зі сторони Відповідача не відбулося, хоча Позивач належним чином та у встановлений строк здійснив всі необхідні оплати, а про наявність збитків Скаржником загалом не зазначалось до подання Позивачем позовної заяви до суду;
- позивач фізично не міг відмовитися від товару, який йому навіть не пропонували до передання у строк, що визначений Договором. У матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення про готовність товару до відвантаження, відсутні складські документи, транспортні накладні, акти зберігання або інші докази, які б підтверджували існування товару на момент заявленої «готовності» та можливості його поставки;
- пункт 7.6 Договору у цій справі лише додатково підтверджує обов'язок Відповідача повернути отриману попередню оплату у повному обсязі;
- у своєму листі 08/12 від 08.12.2023, Скаржник сам заявляє, що поверне Позивачу кошти в сумі 1 106 403,84 грн., що свідчить про те, що жодних збитків у Скаржника не виникло. Посилання Скаржника на нібито наявність у нього збитків є суто декларативним, не підтвердженим доказами і не має жодного відношення до предмета спору;
- у межах цієї справи Відповідач не подавав зустрічного позову про відшкодування збитків, не сплачував судового збору, не обґрунтовував ні їх структуру, ні причинно-наслідковий зв'язок із діями Позивача. Більше того, борг Відповідача підтверджений самим же Відповідачем, як шляхом часткового повернення грошових коштів у сумі 100 000 грн, так і шляхом направлення листа від 08.12.2023, у якому прямо визнається наявність переплати у розмірі 1 106 403,84 грн, та обов'язок її повернення та при цьому жодних витрат у зв'язку із цим Скаржником не заявлялись;
- скаржник не надав жодного доказу на підтвердження того, що будь-які витрати були понесені саме у зв'язку з виконанням зобов'язань щодо товару, який так і не був поставлений Позивачу. Саме по собі зазначення певної суми у вигляді внутрішнього «розрахунку витрат» є виключно вигаданим, необ'єктивним та апріорі неприйнятним доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України;
- скаржник не заперечує ані що товар не був поставлений у строки, передбачені Договором, ані що він здійснив часткове повернення суми боргу, ані що залишок невиплаченої попередньої оплати так і не був повернутий позивачу, ані що договірне зобов'язання з його боку так і не було виконано;
- у своїй апеляційній скарзі відповідач фактично лише висловлює незгоду з правовими висновками суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи № 910/7128/25 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи № 910/7128/25. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, розглянувши матеріали апеляційної скарги Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Роз'яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
31.10.2025 недоліки апеляційної скарги усунено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестрайт ЛПГ" на рішення міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/7128/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 08.12.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 01.12.2025 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 01.12.2025 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов'язковою.
08.12.2025, у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному, судове засідання не відбулося. А тому, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 повідомлено учасників справи про призначення справи №910/7128/25 до розгляду на 02.02.2026.
Явка представників учасників справи
Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2026 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 02.02.2026 представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів встановив такі обставини правовідносин сторін.
06.06.2022 між ТОВ "Тестрайт ЛПГ" (за текстом договору - Постачальник) та ТОВ "КВС-Україна" (за текстом договору - Покупець) було укладено договір №ДП 30/2022-ТЛПГ, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити Покупцю визначений Договором і зазначений у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору, Товар, а Покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти названий Товар та оплатити його.
Згідно з пунктом 4.1. Договору Товар, що є предметом даного Договору, постачається Постачальником протягом 45 робочих днів з моменту отримання Постачальником попередньої оплати (авансу) в розмірі 20% від загальної вартості Товару, з можливістю дострокового виконання поставки, і може бути переданий Покупцеві після повної оплати авансу в розмірі 100% від загальної вартості Товару, згідно пункту 5.2. Договору, якщо інший строк не зазначений у конкретній Специфікації.
Місцем поставки Товару є склад Покупця за адресою: Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, вулиця Черняхівського 45В. Доставка товару Покупцю здійснюється власними силами Постачальника або із залученням транспортних організацій, за рахунок Покупця (підпункт 4.1.1.).
Положеннями пункту 4.2. Договору встановлено, що Сторони мають право протягом дії цього Договору за погодженням вносити зміни у строки поставки Товару. Про що Сторони укладають додаткові угоди, які є невід'ємними частинами цього правочину.
Пунктом 4.4. Договору передбачено, що право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами товарної (видаткової) накладної. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за цим Договором в частині поставки Товару перед Покупцем, з моменту передачі Товару і підписання обома Сторонами товарної (видаткової) накладної та Акту приймання-передачі Товару.
Відповідно до пункту 5.2. Договору Постачальник зобов'язується здійснювати оплату за Товар, що поставляється згідно Договору поставки та наданого на його основі рахунку-фактури у два етапи:
перший етап-попередня оплата (аванс) - 20% від загальної вартості товару, зазначеної у Додатку до Договору поставки, здійснюється протягом 2 банківських днів з моменту виставлення постачальника рахунка-фактури;
другий етап-попередня оплата (аванс) - 80% від загальної вартості товару, зазначеної у Додатку до Договору поставки, здійснюється протягом 2 банківських днів з моменту повної готовності Товару на заводі виробника, про що Покупець буде повідомлений у письмовій формі. При порушенні Покупцем строків оплати по другому етапу розрахунків (пункт 5.2.) термін поставки Товару подовжується на термін затримки оплати.
За умовами підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Договору при здійсненні платежу Покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього Договору, а також номер та дату рахунку-фактури, виписаного Постачальником на оплату Товару.
Згідно з пунктом 7.6. Договору у випадку безпідставної відмови Покупця від купівлі товару після сплати авансу, згідно пункту 5.2. даного Договору, він відшкодовує Постачальнику всі фактичні затрати, понесені Постачальником при виконанні зобов'язань по Договору, що підтверджується документально. У разі, якщо сума сплаченого покупцем авансу перевищує суму фактичних затрат, понесених Постачальником, Постачальник зобов'язується повернути надлишково сплачені кошти Покупцю. У випадку розірвання цього Договору по ініціативи Постачальника, він повертає суму попередньої оплати в залежності від недопоставленої частини обладнання на момент розірвання цього Договору.
Цей договір поставки вступає в силу з монету його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до моменту його повного виконання (пункт 9.1. Договору).
Між Сторонами було підписано та скріплено печатками Специфікацію №2 (Додаток №2 до Договору) за умовами якого ТОВ "Тестрайт ЛПГ" зобов'язалося поставити ТОВ "КВС-Україна" товар: Резервуар циліндричний горизонтальний сталевий для зберігання зріджених газів ЗГ-25.П.1-УХЛ1, кількістю 4 шт., загальною вартістю 2 800 000,08 грн (разом із ПДВ).
За умовами вказаної Специфікації Товар, що зазначений у Додатку №2 від 08.06.2022 до цього Договору поставки, постачається Постачальником протягом 45 робочих днів з першого робочого дня після отримання Постачальником попередньої оплати (авансу) у розмірі 100% від загальної вартості Товару, з можливістю дострокового виконання поставки.
ТОВ "Тестрайт ЛПГ" було виставлено ТОВ "КВС-Україна" рахунки на оплату: №155 від 15.06.2022 на суму 2 800 000,08 грн (разом із ПДВ) (щодо вартості товару) та №339 від 30.09.2022 на суму 80 000,00 грн (разом із ПДВ) (щодо вартості транспортних послуг).
16.06.2022 ТОВ "КВС-Україна" сплачено на користь ТОВ "Тестрайт ЛПГ" 2 800 000,08 грн вартості вказаного товару, що підтверджується платіжним дорученням №1984 від 16.06.2022.
29.09.2022 та 03.10.2022 ТОВ "Тестрайт ЛПГ" було поставлено ТОВ "КВС-Україна" обумовлений Специфікацією №2 (Додатком №2 до Договору) товар, що підтверджується видатковими накладними №200 від 29.09.2022 (2 шт.) на суму 1 400 000,04 грн та №201 від 03.10.2022 (2 шт.) на суму 1 400 000,04 грн. Вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені їх печатками без жодних претензій та/або зауважень.
Надання транспортних послуг підтверджується Актом надання послуг №202 від 03.10.2022 на суму 80 000,00 грн, вартість яких була повністю компенсована ТОВ "КВС-Україна", що підтверджується платіжним дорученням №3904 від 13.10.2022 на суму 80 000,00 грн.
Також, між Сторонами було підписано та скріплено печатками Специфікацію №1 (Додаток №1 до Договору) за умовами якого ТОВ "Тестрайт ЛПГ" зобов'язалося поставити ТОВ "КВС-Україна" товар, зокрема: Електричний випаровувач для ЗВГ, продуктивністю 600 кг/година, з щитом керування на борту; Електромагнітний клапан на парову фазу для ЗВГ, 1 ; Регуляторна група ЗВГ продуктивністю до 1000 кг/година в одну стадію редукування з додатковою гілкою редукування, з ЗСК та ЗЗК, загальною вартістю 2 358 251,70 грн (разом із ПДВ).
У Специфікації №1 вказано, оскільки товар є імпортним, його вартість розрахована на основі курсу продажу Євро АТ "Райффайзен Банк Аваль". У разі збільшення курсу продажу Євро АТ "Райффайзен Банк Аваль" на 1% на день оплати в порівнянні з курсом продажу Євро АТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату цього Додатку, Постачальник виконує відповідний перерахунок вартості в грн Товару, що постачається на умовах Додатку №1 від 08.06.2022 до Договору поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022 і виставляє Покупцеві коригувальний рахунок на остаточну суму оплати.
ТОВ "Тестрайт ЛПГ" було виставлено ТОВ "КВС-Україна" рахунок на оплату №143 від 08.06.2022 на суму 2 358 251,71 грн (разом із ПДВ).
16.06.2022 ТОВ "КВС-Україна" сплатило на користь ТОВ "Тестрайт ЛПГ" 20% від загальної вартості товару, обумовленого Специфікацією №1, у розмірі 471 650,34 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1986 від 16.06.2022.
У листі №21/09-22 від 21.09.2022 ТОВ "Тестрайт ЛПГ" вказало, що відвантаження основного технологічного обладнання із заводу виробника в Італії буде здійснене 21.10.2022.
Іншим листом №13/12 від 12.12.2022 ТОВ "Тестрайт ЛПГ" повідомило ТОВ "КВС-Україна" про те, що Електричний випаровувач для ЗВГ, продуктивністю 600 кг/година, з щитом керування на борту в кількості 1 шт., Електромагнітний клапан на парову фазу для ЗВГ, 1 " у кількості 2 шт. та Регуляторна група для ЗВГ продуктивністю до 1000 кг/година в одну стадію редукування з додатковою гілкою редукування, з ЗСК та ЗЗК в кількості 1 шт. знаходяться на складі ТОВ "Тестрайт ЛПГ". Ще один Електричний випаровувач для ЗВГ, продуктивністю 600 кг/година, з щитом керування на борту буде відвантажений з заводу-виробника в Італії в кінці січня 2023 року. Станом на 13.12.2022 ТОВ "КВС-Україна" сплатило за Рахунком на оплату №143 від 08.06.2022 471 650,34 грн, що становить 20% від вартості Товару, зазначеного в Додатком №1 від 08.06.2022. ТОВ "Тестрайт ЛПГ" може відвантажити ТОВ "КВС-Україна" після доплати обладнання, яке знаходиться на складі.
За твердженнями Відповідача, у зв'язку зі збільшенням курсу продажу Євро, 07.02.2023 останнім було виставлено Позивачу рахунок №31 з корегуванням вартості частини обладнання (Електричний випаровувач для ЗВГ, продуктивністю 600 кг/година, з щитом керування на борту; Електромагнітний клапан на парову фазу для ЗВГ, 1 ; Регуляторна група ЗВГ продуктивністю до 1000 кг/година в одну стадію редукування з додатковою гілкою редукування, з ЗСК та ЗЗК), передбаченого Специфікацією №1, на суму 1 106 403,84 грн.
14.02.2023 ТОВ "КВС-Україна" сплатило на користь ТОВ "Тестрайт ЛПГ" 1 106 403,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №572 від 14.02.2023.
Листом №08/12 від 08.12.2023 ТОВ "Тестрайт ЛПГ" підтвердило, що станом на 08.12.2023 сума передоплати за Товар, зазначений в Додатку №1 від 08.06.2022, становить 1 106 403,84 грн, а також підтвердило, що станом на 08.12.2023 відповідний товар знаходиться на складі. Крім цього, Постачальник зобов'язався повернути кошти в сумі 1 106 403,84 грн після реалізації Товару, зазначеного в Додатку №1 до Договору поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022, іншому Покупцю протягом 2 банківських днів після надходження коштів за Товар від іншого Покупця. ТОВ "Тестрайт ЛПГ" вказало, що докладе всіх зусиль, щоб повернути кошти ТОВ "КВС-Україна" протягом першого півріччя 2024 року.
Також у вказаному листі Відповідач наголосив про повернення 31.03.2023 суми передоплати за Товар, зазначений в Додатку №1, у розмірі 471 650,34 грн.
Зі змісту акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.2022 по 28.05.2025, наданого ТОВ "КВС-Україна" та підписаного лише останнім, вбачається, що попередня оплата у розмірі 471 650,34 грн була повернута Відповідачем. Крім цього, вказаним актом Позивач підтверджує та визнає, що Відповідачем було також додатково повернуто 100 000,00 грн.
У зв'язку з непереданням ТОВ "Тестрайт ЛПГ", обумовленого Специфікацією №1 (Додатком №1 до Договору поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022) Товару у строк, визначений вказаним Договором поставки №ДП 30/2022-ТЛПГ від 06.06.2022, ТОВ "КВС-Україна" звернулося з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 1 006 403,84 грн суми попередньої оплати.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України (ст. 663 ЦК України).
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Судом першої інстанції на підставі вірної оцінки представлених до матеріалів справи доказів встановлено, що у відповідності до умов договору та Специфікації № 1 відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити поставку товару на склад покупця в строк до 18.08.2022 року.
Однак у визначений договірний строк продавець свого обов'язку не виконав, товар покупцю не передав, що свідчить про прострочення виконання зобов'язання продавця. При цьому колегією враховано, що будь-яких змін в умови договору щодо строків поставки товару за Специфікацією № 1 сторонами не внесено.
Зі змісту наданих до суду листів відповідача слідує, що ТОВ "Тестрайт ЛПГ" листом №21/09-22 від 21.09.2022 повідомило покупця про те, що відвантаження основного технологічного обладнання із заводу виробника в Італії буде здійснене 21.10.2022. Тобто більше ніж через місяць від кінцевої дати виконання продавцем обов'язку з поставки ТОВ "Тестрайт ЛПГ" повідомляло про зміну строків поставки в односторонньому порядку.
Надалі з позасудової переписки сторін вбачається, що листом №13/12 від 12.12.2022 відповідач повідомив про часткове знаходження обладнання на складі продавця та можливість його передання продавцю за умови повної оплати. При цьому інша частина обладнання, за твердженнями продавця, мала бути відвантажена із заводу-виробника в Італії в кінці січня 2023 року.
На підставі виставленого відповідачем рахунку № 31 від 07.02.2023 ТОВ "КВС-Україна" перерахувало на користь продавця визначену ним суму повної оплати частини обладнання в загальній сумі 1 106 403,84 грн (платіжна інструкція №572 від 14.02.2023).
Отже покупець виконав усі дії, необхідні для отримання товару, а саме прийняв пропозицію продавця щодо поставки частини товару одразу після його оплати та здійснив повну оплату вартості товару, який, за доводами продавця, знаходився в нього на складі.
В свою чергу, продавець після отримання повної оплати зобов'язаний був негайно передати наявний у нього товар за адресою складу покупця - Хмельницька область, місто Кам'янець-Подільський, вулиця Черняхівського 45В. Утім фактично товар покупцю переданий не був, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем частини товару, що ним повністю оплачено згідно платіжної інструкції №572 від 14.02.2023. Наведене свідчить, що відповідач допустив невиконання свого основного зобов'язання за договором.
Відносно іншої частини обладнання в матеріалах справи відсутні ані докази письмового повідомлення покупця про повну готовність товару на заводі виробника (п. 5.2 Договору), ані докази виставлення відповідачем рахунку на оплату цієї частини обладнання в т.ч. із врахуванням коригувань суми у зв'язку з коливанням курсу різниці, про що має місце домовленість між сторонами у даних правовідносинах (Специфікація № 1).
За встановлених вище обставин колегія суддів визнає непереконливими доводи апеляційної скарги про наявність у даному випадку безпідставної відмови покупця в прийнятті товару, позаяк матеріалами справи підтверджено дотримання покупцем усіх договірних зобов'язань із здійснення передплати товару, який, за твердженнями продавця, був готовий до відвантаження, що було необхідною передумовою для його отримання.
Водночас намагання продавця здійснити часткову поставку товару із значним порушенням погодженого договірного строку поставки, а також подальше невиконання ним обов'язку з передачі вже оплаченого товару свідчить про порушення зобов'язань саме з боку продавця та не може покладати на покупця негативні майнові наслідки такого порушення, зокрема у вигляді обов'язку компенсувати продавцеві будь-які витрати чи збитки.
У цьому зв'язку підлягають відхиленню як необґрунтовані і доводи апелянта в частині посилань на положення п. 7.6 Договору, адже документально підтвердженими доказами та достатньо переконливими аргументами наявності обставин безпідставної відмови позивача від прийняття оплаченої частини обладнання, яке було готове до відвантаження, не доведено.
Здійснення позивачем оплати товару у лютому 2023, на переконання колегії, навпаки доводить наявність у позивача наміру отримати товар. При цьому, сам по собі факт зазначення у позові про відмову від прийняття товару без документального обґрунтування не спростовує встановлені на підставі доказів конклюдентні дії позивача із прийняття пропозиції відповідача щодо поставки частини товару після повної його оплати.
Колегія суддів також враховує, що придбання відповідачем товару у виробника або третіх осіб саме по собі не створює для покупця обов'язку компенсувати відповідні витрати постачальника, оскільки до моменту передачі товару покупцеві ризики, пов'язані з виконанням договору поставки та придбанням товару для його подальшої реалізації, несе продавець як суб'єкт господарювання. Відтак витрати відповідача, які він пов'язує з придбанням відповідного обладнання, є складовою його підприємницької діяльності та не можуть бути покладені на покупця за відсутності встановленого факту безпідставної відмови останнього від прийняття товару.
Саме лише посилання відповідача на наявність витрат, понесених у зв'язку з придбанням товару, не змінює висновку про неналежне виконання ним обов'язку щодо передачі оплаченого товару покупцю.
Згідно з частиною 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову".
Схожі за змістом висновки щодо необхідності обрання покупцем одного з двох альтернативних способів захисту своїх прав у разі неналежного виконання продавцем зобов'язання зі своєчасної передачі передплаченого товару покупцю викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17 (пункти 22, 23), від 26.10.2018 у справі № 910/1775/18 (пункт 5.2.4), від 31.10.2018 у справі № 910/13318/16, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18 (пункт 5.22), від 09.03.2023 у справі № 910/5041/22 (пункти 54, 55), від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23 (пункти 52, 53) зі спорів, що виникли з договірних правовідносин поставки.
Враховуючи те, що після оплати покупцем в лютому 2023 частини товару, що був наявний на складі продавця, у відповідача виник обов'язок передати оплачений товар у розумний строк, який так і не був виконаний. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що позивач цілком обґрунтовано реалізував своє право, що унормовано статтею 693 ЦК України, та правомірно звернувся з вимогою про повернення суми передплати.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з виснуванням місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі в заявленій сумі.
У даному випадку, суд першої інстанції належним чином дослідив усі обставини справи, надав вірну правову оцінку сукупності належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність обов'язку щодо повернення суми попередньої оплати.
Висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовано.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 у справі №910/7128/25 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 05.03.2026.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.І. Буравльов
С.О. Алданова